Нафтові танкери і комерційні судна в Ормузькій протоці. Ілюстративне фото: AP
"Це меморандум про майбутній дипломатичний трек перемовин між Іраном і США"
США та Іран 18 червня підписали меморандум про взаєморозуміння, який налічує 14 пунктів і передбачає припинення війни та розблокування Ормузької протоки. Чи справді він підписаний і чи справді Конгрес США нічого про це не знав? Бо деякі західні джерела кажуть, що президент США підписав його в електронному вигляді і нікого не ставив до відома.
Стосовно меморандуму. Ви знаєте, що довго до цього йшло і певна напружена обстановка була пов'язана і з внутрішньо-американським порядком денним, і з Європою, і з Близьким Сходом, з різними моментами. Зрештою вийшли на певний документ, хоча це поки що папірець, це меморандум про майбутній дипломатичний трек перемовин між Іраном і США, який дійсно був підписаний наочно. Він взагалі був підписаний в Версалі, коли Марко Рубіо приніс документ безпосередньо Трампу, Трамп його публічно показав перед всіма учасниками вечері, підписав і паралельно в Тегерані цей меморандум був підписаний президентом Ірану Масудом Пезешкіаном. Це також було зафіксовано на відео і фото. Тобто меморандум підписаний, він є. Що це таке? Тут є два фактори – геополітичний і військовий фактор. У військовому факторі Іран зазнав дуже серйозної поразки від Сполучених Штатів та Ізраїлю. Це факт. Знищений військово-морський флот, ППО, ПРО, добиті ядерні об'єкти, військово-промислова інфраструктура.
Збагачений уран — предмет торгу Ірану з американцями
Чи відповідає дійсності твердження деяких аналітиків, які кажуть, що Іран зберіг 75% балістичних ракет і місця зберігання урану були заміновані на випадок висадки американського спецназу?
Ми не можемо точно сказати, де на сьогоднішній день знаходяться 450 кг урану збагаченого до 60%. Цього ніхто не знає. Скоріш за все, як усі розвідки ще під час 12-денної війни зазначали, що цей уран зберігається в об'єкті Фордо на дуже великій глибині. Але цей об'єкт зазнав дуже серйозних уражень глибинними бомбами і, скоріше всього, він там і похований. Але реально цього ніхто не знає. І це, до речі, предмет торгу Ірану з американцями.
Щодо ракетно-балістичної програми ми теж всього не знаємо. Зберіг він 75% чи 30% ракет – ніхто не знає. Є певна кількість, яка зафіксована космічною розвідкою, радіоелектронною, безпілотними системами, які керували цими процесами. Але величезна кількість пускових установок і ракет була знищена – це факт. Скільки є – невідомо, тому що іранський режим дійсно дуже серйозно нарощував виробництво балістичних ракет і скільки їх ще може бути у підземних сховищах у горах, які можуть сягати 200-300 м глибиною, ми цього теж не можемо реально сказати. Але ракети в Ірану залишились. А військово-промислові об'єкти, які виготовляли їх, дійсно достатньо серйозно пошкоджені.
"Це величезна поразка і капітуляція Сполучених Штатів"
Щодо геополітичного фактора. Геополітично це величезна поразка і капітуляція Сполучених Штатів. І дуже серйозна невизначеність у безпековій складовій Ізраїлю щодо забезпечення власної безпеки. І невідомо, яка буде доля безпекової складової арабських країн Перської затоки. Чому? Тому що жодна ціль, яку ставили Америка та Ізраїль стосовно повалення іранського режиму, ядерної програми, ракетної, проксі-груп не виконана. І її взагалі немає в порядку денному. В порядку денному меморандуму є єдине питання, яке буде обговорюватись в результаті 60-денних дипломатичних перемовин, – це ядерна програма. А тут буде виникати дуже багато суперечностей, які вже виникли. По-перше, стосовно заморожених активів, стосовно спостерігачів від МАГАТЕ тощо. Там знову дуже багато суперечностей, які ведуть до різнобою в цьому питанні. Там немає спільної позиції, яка б говорила про можливе досягнення якоїсь реальної угоди.
Чому це геополітична поразка і чому вона веде до того, що стабілізації на Близькому Сході ми ще не скоро побачимо? Іран фактично відкинув усі вимоги, які були у Сполучених Штатів до 28 лютого (ядерна програма, ракетно-балістична, проксі-групи тощо). Цього немає. Залишилась тільки ядерна програма. Водночас, Іран у перший пункт угоди вніс припинення бойових дій, припинення війни, включаючи Ліван. Тобто вони фактично прив'язали ліванський трек, "Хезболлу" до перемовин між США та Іраном.
"Ізраїльське суспільство реально говорить, що Трамп просто Ізраїль здав"
І багато хто говорить, що це видатна перемога іранської дипломатії.
Звичайно. Це не просто перемога іранської дипломатії, це ганебна поразка дипломатії адміністрації Трампа. Тому що фактично Трамп і його адміністрація поставили під загрозу свого головного союзника в регіоні – Ізраїль. Його безпеку з одного боку, а з іншого – невизначеність безпекової складової країн Перської затоки. І зараз Сполучені Штати повернулись фактично до нульового варіанту. Вони зараз ведуть конкретні дипломатичні треки стосовно того, як буде розблокована Ормузька протока, хто її контролюватиме. А тепер Іран хоче і схиляє Султанат Оману до того, щоб вони взяли під спільний контроль Ормузьку протоку і в майбутньому на цьому заробляли гроші. Хоча це природна протока. Це не Суецький канал, не Панамський канал, де плата дійсно береться за певні послуги. Це протока, яка регулюється міжнародним морським правом і вона вільна для проходу, як і було до 28 лютого. Зараз цього немає. Оман, до речі, не дуже хоче втягуватися в цю ситуацію з Іраном. Їм це не потрібно. Але делегація Ірану була в Султанаті, зустрічалась з султаном Оману і переконувала стосовно цього. І тепер на Оман пішов тиск з боку США, щоб вони не погоджувались. Ну скажіть, хіба це дипломатична перемога? Хіба тут можна говорити про виконання якихось цілей і задач, які б стабілізували регіон? По-перше, іранський режим встояв. Так, було знищено теократичну верхівку, частину політичної верхівки і частину Корпусу вартових ісламської революції. Але їх замінили радикальніші терористи. До речі, в керівництві сьогоднішнього КВІРу є терористи, які організовували і здійснювали терористичні акти на різних континентах світу. От до чого ми прийшли. Хіба це перемога якась, хіба це перспектива? Я поки що перспективи не бачу. І ви ж бачите, багато ізраїльських експертів, ізраїльське суспільство реально говорить, що Трамп просто Ізраїль здав, кинув. І фактично нівелював суверенність держави Ізраїль. От в чому проблема. І таке ж питання стоїть перед арабськими країнами, тому що фактично ми бачимо сьогодні формування нової архітектури безпекової складової в регіоні, які формують Пакистан, Саудівська Аравія, Єгипет, Туреччина, Катар і так далі.
"Це поразка"
Писали, що Держдеп США приховував від Моссаду текст цього меморандуму, що викликало просто шалене здивування в Ізраїлі. Плюс фінанси. Там йдеться про 300 млрд доларів.
Це фонд відновлення. Це фактично опосередкована репарація Ірану і це поразка. З іншого боку – розблокування 12 млрд в Катарі. Поки що вони не розблоковані, але фактично на межі розблокування. І куди підуть ці гроші? Трамп говорить: "Давайте ви будете купувати, а ми контролюватимемо сою, пшеницю, кукурудзу в американських фермерів". А посол Ірану при секретаріаті ООН в Женеві говорить: "Іран сам буде розпоряджатись, що йому купувати". А я вам скажу чому? Тому що уже чекає голодна "Хезболла", якій потрібно "дати кисень", бо вона зараз без грошей і з обмеженою кількістю озброєння. Єменські хусити відкрили рот, тому що їм теж треба щось їсти і вони теж чекають. Плюс, давайте не забувати, шиїтські міліції в Іраці, де вже побувала іранська делегація. Розумієте, що відбувається? Іран далі тисне на керівництво Лівану. Тому ці перемовини між Ізраїлем, Ліваном і Сполученими Штатами – це все ні про що. Тому що поки не буде нівельовано військові і фінансові можливості "Хезболли", які просто стануть звичайними громадянами, що представляють шиїтську громаду Лівану, нічого стабільного не буде, на жаль. Це буде дестабілізація регіонального масштабу, яка буде призводити до терористичних атак, до ударів по півночі Ізраїлю, дестабілізації в Йорданії, в Іраку та інших країнах.
Євген Добряк. Фото: ukrinform.com
"Цілі і задачі США та Ізраїлю трошки відрізняються"
Яку мету переслідував Дональд Трамп? Що хотіли досягти США?
Тут дуже цікаво. Ми з вами обговорювали це ще до 28 лютого. Цілі і задачі США та Ізраїлю трошки відрізняються. Якщо в Ізраїлю є певна ситуація… В публічному полі багато експертів говорять про те, що це було вигідно Нетаньягу, бо проти нього порушені кримінальні справи тощо, а війна нівелює ці всі моменти. Це одна сторона. Але є безпека держави Ізраїль, де головна загроза і виклик – це Іран. Тобто нівелювання загроз з боку Ірану нівелює активність проксі-груп і нівелює всі загрози і виклики, які є для безпеки Ізраїля.
Що це для Сполучених Штатів? Нібито все те ж саме. Декларується, як для головного союзника в регіоні, безпека, нерозповсюдження ядерної зброї в регіоні, повалення режиму. Але подивіться, що за ці чотири місяці з 28 лютого ми уже бачили. Було десь 38 заяв Дональда Трампа, на зразок: "Все, ми близькі до угоди", "Все, війна припиняється", "Ціни на нафту падають". Наступного дня Іран каже: "ніякої угоди", "блокування протоки", "удари по танкерах".. І ціни на нафту знову зростають, йде спекулятивна гра на біржах. Хоча повірте, в Сполучених Штатах стовідсотково будуть розбиратися з цими питаннями. І питання в тому, а хто ж виграв і зараз виграє від цієї ситуації з блокуванням Ормузької протоки? Американські нафтові корпорації. Бо якщо ціна на нафту менше 60-65 доларів, то немає перспективи фінансування, кредитування великих нафтових компаній США для того, щоб вони розширювали можливості видобутку, транспортування і експорту сирої нафти і нафтопродуктів на зовнішні ринки. Для того, щоб здійснювати такі речі, ціна повинна бути понад 65 доларів. А ціна перевищувала 100, сьогодні 85-80 доларів. І якщо вона так триматиметься, а скоріше всього це так буде, враховуючи ризики, то для американських нафтовиків – це шикарна ситуація. Я думаю, цей слід є теж у тому, що не тільки Нетаньягу тиснув на Трампа, щоб скоріше робити ці всі речі, а й американські серйозні нафтові корпорації теж Трампу сказали: "Слухай, тут треба Ізраїлю допомогти досягти всіх цілей і задач, але і нам це вигідно". Тому що вони порахували, я думаю, що буде заблокована Ормузька протока, потім буде дефіцит нафти і підвищення цін. А для банків і транснаціональних корпорацій – це якраз те, що потрібно для того, щоб розширювати систему нафтовидобутку і експорту в Сполучених Штатах.
"Іран будь-якими способами буде затягувати переговорний процес зі США"
Меморандум укладений, продемонстрований. А що далі? Чого чекати до осені?
Ми побачимо затяжний перемовний процес. У меморандумі сказано, що дипломатичний трек – 60 днів. І якщо буде потрібно, то за згодою сторін його може бути продовжено. Я думаю, що це затягнеться. Іран будь-якими способами буде затягувати переговорний процес зі США. Їм це вигідно. Вони будуть шукати різні тонкощі. Я думаю, це буде тягнутися максимально, поки це не набридне Трампу, поки він не озвіріє. А ви ж розумієте, що в соцмережах, в різних Telegram-каналах Корпусу вартових, як Трампа тільки не поливають брудом, як вони його тільки не називають. І зверніть увагу на поведінку. Подивіться, як нагло почали себе поводити іранці. Тому що вони вдихнули кисень. У геополітичному аспекті вони реально перемогли Сполучені Штати. А зараз іранська делегація вже у Пекін летить. Потім, я думаю, полетить у Москву, потім ще кудись. Тобто вже відбувається рух. Пакистан почав щось говорити, а вони Пакистану почали затикати рота. Були і такі моменти… Тут дуже важлива позиція Саудівської Аравії, яка прекрасно розуміє, що потрібно якимось чином досягнути миру, щоб не отримати знову руйнівних ударів по країнах Перської затоки, в першу чергу по енергетичній, критичній інфраструктурі. І Саудівська Аравія зараз постійно консультується з Туреччиною, Єгиптом, Пакистаном про створення нової архітектури безпеки. Тому що ще одна геополітична поразка Сполучених Штатів в тому, що вони втратили головного гаранта безпеки в регіоні Близького і Середнього Сходу, який вони забезпечували фактично 80 років, в першу чергу для арабських країн.
"У Газі напруга зберігається, але ХАМАС суттєво послаблений"
В Ізраїлю є ще одна проблемна зона – сектор Гази і ХАМАС, про яких всі дещо забули на тлі війни з Іраном. Чи варто чекати, що і там відновиться протистояння?
У секторі Гази напруга теж зберігається. Я думаю, вона буде зберігатися, але ХАМАС дуже суттєво послаблений, це потрібно визнати. Як там розвиватиметься ситуація – зараз дуже складно сказати. Це не питання, яке в Ізраїлю у загрозах стоїть на півночі. Ліван, "Хезболла" – це загроза серйозна. Бо угрупування на території Гази дуже суттєво послаблені. Так, певна загроза від них ще є, але їхня інфраструктура зруйнована. Сектор Гази фактично зруйнований, тому я не думаю, що звідтіля може відбутися якась реінкарнація. Ізраїль не дасть уже цьому відбутися. Там потрібно говорити про процес відновлення, роззброєння ХАМАСУ та інших угруповань і якимось чином повернути до нормального життя мільйони палестинців, які є на цій території.
