Мазепу дуже боялися московити — історик Стамбол

Мазепу дуже боялися московити — історик Стамбол

Гетьман Іван Мазепа був дуже яскравим діячем, пов’язаним із українським рухом і його дуже боялися московити, розповідає в ефірі Українського Радіо історик і письменник Ігор Стамбол. У Києво-Печерській Лаврі Мазепа не був де-юре, але завжди був де-факто. На території Лаври побудовано багато чого за його гроші або за його сприяння. Весь лик і Лаври, і більшості церков, які ми називаємо козацьким українським бароко – це все або за сприяння Мазепи, або за його гроші, зауважує історик. І те, що в цій Лаврі проклинали гетьмана, – це була велика несправедливість, наголошує Стамбол. Нарешті спромоглися поставити погруддя Мазепі й це прекрасно. Хоча цього замало. Має бути зроблено значно більше, резюмує історик. 

 

0:00 0:00
10
1x

Президент України Володимир Зеленський із військовим стоять біля погруддя гетьмана Івана Мазепи. Київ, 28 червня 2026 року. Фото: Zelenskyi/Telegram

У Лаврі Мазепа не був де-юре, але завжди був де-факто

Чому пам'ять про  Івана Мазепу так складно повертається до нас? Чому впродовж багатьох десятиліть і навіть століть ми мусили жити в умовах, коли росіяни знищували пам'ять про Мазепу?

Московити доклали всіх зусиль, щоб ми не знали про цього діяча та його справи. В 18-19 столітті український народ переважно був церковний і набожний, а Мазепу в церкві проклинали. "Мазепинцями" називали тих, хто хоч щось виявляв в українському дусі. І це було дуже страшне тавро. Це фактично була передумова до заслання. Мазепа був дуже яскравим діячем, пов’язаним із українським рухом і його дуже боялися московити.

У Лаврі Мазепа не був де-юре, але завжди був де-факто. На території Лаври побудовано багато чого за його гроші або за його сприяння. Весь лик і Лаври, і більшості церков, які ми називаємо козацьким українським бароко – це все або за сприяння Мазепи, або за його гроші. Те, що в цій Лаврі проклинали гетьмана, який її збудував або змінив – це була велика несправедливість. Те, що нарешті спромоглися поставити  погруддя – це прекрасно. Хоча цього замало. Має бути зроблено значно більше. В Полтаві доволі помпезний пам’ятник, який зазнав атак вандалів. Полтава для нас звучить як поразка, а для московитів звучить як перемога. Для нас це втрата Гетьманщини та її автономії, а для московитів – це зародження їхньої імперії внаслідок перемоги, зокрема над українцями.  Полтаві потрібно теж особливо багато попрацювати особливо в контексті повернення проукраїнського духу Мазепи, оскільки там досі стоїть пам’ятник на честь поразки Мазепи. Колона із золотим орлом – це пам’ятник, присвячений перемозі Петра І. Центральну площу увінчує пам’ятник поразці українців. Ленін вже пішов, проте інші імперські маркери залишаються.

Гетьман Іван Мазепа. Автор портрета: Василь Лопата

Козацьке бароко стартує з часів Мазепи. Наступні гетьмани продовжили його справу

Зв'язок Мазепи з Лаврою і взагалі з підтримкою церков – наскільки це була системна робота?

Це була величезна робота. Мазепа був високодуховною людиною і бачив своїм покликанням підвищувати духовність населення. З іншого боку, ми можемо подивитися на нього, як на доволі мудрого політика, який міг співпрацювати з різними сторонами задля просування власних ідей. Козацьке бароко стартує з часів Мазепи і це неймовірні пам’ятки, які залишалися по більшій частині Лівобережжя, Києва та Чернігова. Наступні гетьмани продовжували цю справу. Можна сказати, що це була тенденція.

Мазепа сприяв церкві не лише в Україні. Це була цілеспрямована політика діяча європейського рівня. Мазепа став найвідомішим в європейській літературі. Тому його досі знають, як лідера України, як повстанця, який боровся, але програв.

Батурин – пам’ятка неймовірного звірства московитів

Батурин був відбудований в часи президента України Віктора Ющенка. Це пам’ятка неймовірного звірства московитів. Саме Батурин демонструє, наскільки звірячими методами російська імперія підкорювала українців. Всю столицю було знищено цілковито з усім населенням. Церкви так само цілеспрямовано грабували, рубали іконостаси, виносили золото. Мазепинський період дуже важливий для нашої духовності і культури.

Сучасних українських президентів націоналістами робить московська агресія. Якщо політик хоче конструктивно працювати, йому необхідно наслідувати своїх видатних попередників.

Ігор Стамбол. Фото: facebook/Ihor Stambol

КОНТЕКСТ

На території Києво-Печерської лаври напередодні, 28 червня встановили погруддя українському гетьманові Івану Мазепі. Відкриття відбулося під час урочистостей до Дня Конституції України. "Відтепер тут, у Києво-Печерській Лаврі абсолютно по праву стоятиме погруддя великого українця та покровителя Лаври – Івана Мазепи", — заявив президент Володимир Зеленський.

Іван Мазепа був одним із найвизначніших меценатів в історії Лаври. Коштом гетьмана відбудували та оздобили головні храми, включно з позолотою бань Успенського собору, а також звели Церкву Всіх Святих.

Зеленський також повідомив, що у центрі Києва може з'явитися пам'ятник Івану Мазепі. Його можуть встановити на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де колись стояв пам'ятник Леніну, який у 2013 році демонтували учасники Революції Гідності. "Століттями Росія бруднила його ім'я, прагнула щоб українці дивитися на свою історію чужими очима, переконуючи наш народ, що Мазепа зрадник. Це брехня. І безумовно масштаб цієї постаті заслуговує на повноцінний пам'ятник у столиці нашої держави. Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013-го – на Бульварі Шевченка. І я впевнений, там де Ленін впав, міцно стоятиме Мазепа", – сказав президент.

У вересні 2018 року Вселенський патріархат після надання автокефалії Українській православній церкві повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, яка була накладена на Мазепу. Константинопольська православна церква наполягає на тому, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату: "В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі й відпустили від гріхів, а потім і відспівували".

Крім того, ще у 1918 році у Софійському соборі єпископ Назарій з дозволу митрополита Київського і Галицького Антонія відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.

У 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.

Останні новини
Україні потрібні мобільні заправки, автоматизовані АЗС без операторів — Думенкова
Україні потрібні мобільні заправки, автоматизовані АЗС без операторів — Думенкова
"Сліди" в оскарівських перегонах. Коментує Алік Шпилюк
"Сліди" в оскарівських перегонах. Коментує Алік Шпилюк
Промінь рекомендує: АЗІЗА з треком "Забирай"
Промінь рекомендує: АЗІЗА з треком "Забирай"
Хвороба Альцгеймера: як вчасно розпізнати і профілактувати?  Поради неврологині
Хвороба Альцгеймера: як вчасно розпізнати і профілактувати? Поради неврологині
"Дуже добра ініціатива". Федоренко про Центр рекрутингу іноземців НГУ
"Дуже добра ініціатива". Федоренко про Центр рекрутингу іноземців НГУ
Новини по темі
Хвороба Альцгеймера: як вчасно розпізнати і профілактувати? Поради неврологині
"Для ворога все йде не за планом" — Лакійчук про просування ЗСУ на Донбасі
"Навчилися працювати на відстані і допомагати одне одному" — Родіонов про життя громади поза окупованим Генічеськом
70% пошкоджених локомотивів підлягають ремонту, але потрібен час — Шевченко про наслідки ворожих атак на залізницю
"Є ознаки вичерпування російського наступального потенціалу" — Трегубов про ситуацію на Харківщині