Корпус Інституту післядипломної освіти зазнав пошкоджень внаслідок російського повітряного обстрілу. Фото з відкритих джерел
Пошкоджено понад тисячу квадратних метрів поверхні
Пане Валерію, розкажіть, будь ласка, чи оцінили вже збитки і наскільки серйозними виявилися руйнування внаслідок російського повітряного удару, вчиненого напередодні, 6 липня?
Збитки ще не оцінили, зараз ми це все підраховуємо, але загальна квадратура складає понад тисячу квадратних метрів поверхні та вікон, які було знищено повністю, якась частина — частково. Частина стелі була деформована, а також вибуховою хвилею в приміщеннях, що добудовані біля основних корпусів, була піднята частина даху. На сьогодні роботи з прибирання території завершені й вчора нам вдалося закрити всі вікна на першому поверсі. Думаю, що за сьогоднішній та завтрашній дні зачинимо за допомогою ДСП усі вікна.
Зараз ми можемо говорити лише про те, що постраждали навісні конструкції, так? Чи є пошкодження конструкцій будівель?
Це була вибухова хвиля на досить невеликій відстані, тому постраждали не лише вікна, а й стелі в приміщеннях, постраждали конструкції на переходах між приміщеннями. Слава Богу, не постраждали самі капітальні перекриття, вони цілі. Але все, що стосується оздоблення, постраждало: штори, вікна, освітлення, внутрішні двері в гуртожитках. Тому що постраждало приміщення Інституту післядипломної освіти і гуртожиток, розташований поруч. Тобто дві основні будівлі постраждали.
Обійшлося без жертв чи постраждалих
А чи були постраждалі серед студентів, викладачів чи інших працівників університету?
Ні, обійшлося без жертв та постраждалих. Одна дівчинка поранила об скло ногу. Але загалом все обійшлося без серйозних травм.
Валерій Копійка. Фото: КНУ ім. Т. Шевченка
Ви написали, що університету знову довелося відкласти розвиток і спрямувати сили на ліквідацію наслідків удару. Що доведеться відкласти?
Відкласти на короткий період часу, тому що все одно працюємо над розвитком наших наукових досліджень, розвитком лабораторій, дослідницьких експертних центрів. Це ми все одно робимо. Просто доведеться трішки загальмуватися, перекинувши людський потенціал на виправлення таких речей, які непланові. Нас це затримує також в створенні нових лабораторій, де б ми могли розвивати дослідження в прикладних науках у співпраці з бізнесом на основі дуальної освіти.
Ми змушені зараз людей, які працюють на ремонтах по лабораторіях, перекидати на усунення аварійних ситуацій.
Говорити про терміни повного відновлення зарано
А чи можемо ми говорити про якісь попередні терміни повного відновлення пошкоджених корпусів та гуртожитку?
Я думаю, що говорити про це ще зарано, тому що тут цілий комплекс питань. Він повʼязаний не просто з відновленням, але і з переходом на нову якість функціонування корпусів, тому що використовуючи таку ситуацію, ми вже плануємо зробити інфраструктуру більш досконалою, універсальною та гнучкою. Тому ми хочемо не просто відреставрувати і повернути все, як було до цього, а зробити краще.
