Пожежа в окупованому Криму після атаки дронів. Ілюстративне фото: t.me/krymrealii
Путін залежить від Сил оборони України
Питання мобілізації в Росії восени вже остаточно ухвалене?
Ситуація зараз в Росії така, що не лише Путін визначає, що відбувається в самій Росії. І це є видатною зміною першого дня перебування Путіна при владі. Він себе бачив людиною, яка схопила Бога за бороду. А сьогодні він залежить в своїх діях від того, що скажуть Сили оборони України. І якщо до кінця вересня Сили оборони України остаточно винесуть російську нафтопереробку, а разом із нею і нафтовидобуток, бо якщо немає нафтопереробки, лишається тільки один спосіб – експортувати кудись. А експортувати, можна передбачити, не буде куди, тому що не буде чим і не буде звідки, якщо удари по портах і нафтопроводах будуть тривати і будуть ефективними. І якщо те ж саме станеться відносно ключових об'єктів військової інфраструктури. Сьогодні була чергова інформація про ураження аеропорту, з якого вилітають російські бомбардувальники і завдають ударів по території України. Якщо такі інформації ми будемо читати щодня, то до вересня у Путіна просто не буде ресурсів, щоб вести війну. І тоді питання про мобілізацію зникне з порядку денного само по собі. Називають різні цифри: від 300 тисяч, 500 тисяч, мільйона, 1,5 млн. Але якщо подивитися на цю проблему з економічної точки зору, то що означає вивести з економіки умовний мільйон чоловіків працездатного віку, які хоч так, хоч сяк, але все одно додають до російської економіки хоча б через те, що просто платять податки? А що означає підготувати одного “чмобіка”? За різними оцінками це десь до 56,000 доларів на одну особу з виплатами, обмундируванням, екіпіруванням, харчуванням, навчанням, всіма іншими речами, які проходить оцей солдат перед тим, як за 30 хвилин відправитися на той світ. То якщо помножити мільйон на 50 тисяч, то це будуть суми, які сьогодні об'єктивно непідйомні для Росії. Навіть і 300 000 – це уже буде шаленим ударом по російських економічних спроможностях, які щодня стають меншими і меншими. Тому можна піти на такий самовбивчий крок. Федоров сказав, що тоді ми піднімемо планку ліквідованих російських терористів до 50 000 на місяць і виконаємо свій намічений план. Це якщо Федоров залишатиметься на місці.
Не питання №1 для Путіна просто зберегти економіку. Це питання взагалі власного політичного і фізичного виживання.
Якщо йти таким шляхом, то можна довести країну до фінансового і економічного краху. А якщо країна фінансово колапсує, то колапсує і політичний режим, який довів країну до такого стану. Якщо Путін буде продовжувати цю війну далі, то доведе Росію до такого стану, в якій був СРСР перед своїм розпадом. Якщо це не розуміти, значить треба бути просто фанатиком, ким Путін і є, і не розуміти довгострокових наслідків для своєї країни. Ці наслідки чудово розуміють люди, які тримають економіку Росії в руках. Ця доволі невелика група олігархів, які і є власниками Росії насправді. Російський олігархат пропонує Заходу мирову, правда за рахунок України, звичайно, що реально ніколи не буде реалізовано. Але це сигнал того, що там уже готові до розмов і переговорів. Щоб Захід все-таки прийняв якщо не капітуляцію, то якесь припинення вогню з боку Росії, як якийсь стан перед нормалізацією майбутніх відносин. Боюсь, що Путін уже в цьому плані запізнився. А от що буде робити ця навколопутінська кліка? Оце справді питання для роздумів. Тому що вже не один місяць вони по різних дачах, ресторанах сидять і тихенько міркують, що робити, як рятувати своє чесно награбоване майно часів 90-х, нульових. А якщо Путін буде перешкоджати такому розвитку подій, то традиційно в Москві збирається політбюро, яке ухвалює кадрове рішення.
Ситуація може бути дуже-дуже швидкою навіть не в плані місяців, а тижнів
Ізоляція Криму – це такий собі потенційний переломний момент. Які саме військові, логістичні, політичні процеси мають відбутися або вже відбулися, щоб насправді Москва поставила під сумнів, як мінімум, утримувати окупований півострів?
Все залежить від того, наскільки системними і послідовними будуть наші удари по логістиці російської загарбницької армії. Війна – це здатність неперервного постачання всього необхідного військам. Якщо ланцюги постачання перериваються, то це прямо відбивається на боєздатності тієї чи іншої армії. Можна собі уявити, що російські війська в Криму можуть довго триматися, якщо вони не отримують боєприпасів, пального, харчів. Очевидно, що ні. Тому те, що зараз відбувається навколо Криму, і може стати таким собі піонерським проєктом, як треба, ізолювавши певний театр воєнних дій, привести до того, що у армії не залишиться вибору. Доведеться або капітулювати, піднімати білий прапор, або відходити з цих позицій, тому що утримувати їх не буде яким чином, не буде ресурсів. Тому якщо вдалося перерізати цю так звану трасу, якщо б вдалося приглушити все те, що є зараз у військовому плані на півострові і ізолювати його з моря, що вже зараз відбувається, тоді залишиться єдиний спосіб Росії врятуватися – піти до Ростовської області через Кримський міст, а потім його підірвати. Бо іншого варіанту, як залишатися в Криму, у них реально не буде. Висновок один: методична, системна робота наших Сил оборони з фактичного знищення логістичних можливостей для російських окупаційних військ. Якщо ця задача буде виконана, тоді ситуація може бути дуже-дуже швидкою навіть не в плані місяців, а тижнів, бо довго протриматися без запасів жоден контингент фізично не може.
Втрата Криму – це така собі очевидна зовнішньополітична ганьба не лише для Путіна, а й для всієї його кліки
За 9 днів до 14 липня українські дрони атакували 116 російських суден. Про які наслідки можна говорити вже і чи повною мірою вони відчутні, чи насправді з наслідками цих ударів РФ буде стикатися ще в майбутньому?
Це важливо. З Азовського моря невеликі танкери виходять в Чорне море і перевантажують нафту, яка потім іде далі на світовий нафтовий ринок. Скоро ця казка для Росії закінчиться, тому що її нафту просто-напросто замістять інші країни. І до цього все йде. Так що це питання часу. Але станом на зараз це теж дуже важливо, тому що це означає, що Росія просто не зможе більше транспортувати на зовнішні ринки свою сиру нафту. Відтак буде менше можливостей отримувати кошти до бюджету, який тріщить. І далі ланцюжок всього того, що виникає, коли в казні порожньо. Тому це надзвичайно важливо з цієї точки зору. Я вже не кажу про ту, яка стосується справді і ізоляції Криму. Якщо наші Сили оборони візьмуть під контроль все те, що робиться навколо Криму, то тоді і морем постачати буде неможливо, що вже відбувається і сьогодні. І таким чином Крим справді почне перетворюватися з півострова в поки що більш-менш населений острів, хоча останні тенденції в цьому плані теж є позитивними, бо і понаїхавші, і ті, які приїхали туди після окупації, і ті, які чекали камені з неба, починають розуміти, що цей час якраз прийшов: камені летять у вигляді дронів, тому треба поспішати, поки ще є можливість. І цей процес обезлюднення Криму так само матиме свої наслідки. І так само, коли сакральне місце для Путіна і верхівки стає місцем ганьби, оточення має ухвалювати рішення, якщо їх не ухвалює сам фюрер. Відтак загроза для Путіна в цьому контексті буде зростати ще більше і більше, бо втрата Криму – це така собі очевидна зовнішньополітична ганьба не лише для Путіна, а й для всієї його кліки.
