Російська армія атакувала зерновоз Golden Leo поблизу Одеси. 19 липня 2026 року. Фото: AP/Michael Shtekel
"Росія має намір обмежити український експортний потенціал"
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна 27 липня скликає Радбез ООН через атаки Росії на цивільні судна в Чорному морі. В результаті чого 22 липня вперше за роки війни українським морським коридором не прийшло жодне судно. Наскільки ця ситуація свідчить про те, що Росія знову береться за старе – блокування наших морських шляхів, а в подальшому й економічну блокаду України?
Ми повинні розуміти, що завдання таких ударів по українській економіці є однією з цілей Росії, тому що й Україна намагається зменшити економічний потенціал Росії, в тому числі експортний. І Росія останнім часом дедалі активніше діє приблизно так само. Те, що відбувається останні кілька тижнів чи навіть кілька місяців у Чорному морі свідчить про те, що Росія дійсно має серйозний намір обмежити український експортний потенціал, принаймні морем. Але не тільки. Тому що альтернатива морським шляхам – це залізниця і автодороги, які йдуть на Захід. Це здебільшого Польща, де найкраще розвинена транспортна інфраструктура і переходи з України, а також інші сусідні країни: Словаччина, Угорщина, Румунія. Там теж є певні ризики. Ми всі пам'ятаємо, як кілька років тому поляки блокували пересування українського транспорту. Наші вантажі не могли вільно рухатися територією Польщі. І є загроза, що в найближчому майбутньому Росія намагатиметься робити приблизно те саме – підігрівати антиукраїнські настрої в сусідніх країнах. Відповідно, в нас можуть бути проблеми не тільки з морським експортом, а й з експортом суходолом. Тому очевидно, що наші спецслужби і дипломати мають дуже уважно до цього ставитися, зокрема, до цих спроб підігріти антиукраїнські настрої, які можуть ще більше обмежити українські експортні спроможності.
Я так розумію, що зараз кораблі не заходять у наші порти і це рішення судновласників. Водночас міністр агрополітики Тарас Висоцький заявив, що уряд працює над рішеннями, які мають допомогти відновити судноплавство, і місця для зберігання прогнозованого обсягу ярих культур наразі є. Але ж Росія може бити по полях і ангарах. Як їх вберегти?
Щодо полів – це, напевно, не дуже ефективно. В Росії просто не знайдеться стільки ракет. Але якісь точки накопичення врожаю – великі елеватори, термінали, де збираються великі обсяги урожаїв – так, вони були однією з цілей російських атак і, очевидно, залишатимуться. Але найпростіше Росії все-таки завдавати ударів саме по великій транспортній інфраструктурі. Що, власне, і буде обговорюватися на Раді безпеки ООН.
"Україна за місяць в середньому вивозить 4 млн тонн агропродукції"
Експорт зернових, олійних культур для нас завжди був одним із головних джерел надходження валюти. Як таке блокування портів і зменшення надходжень вплине на обмінний курс і чи є ризик, що гривня почне стрімко дешевшати?
Я б не поспішав казати, що в нас відбудеться якесь скорочення. По-перше, літній період у нас найменш інтенсивний з точки зору відвантаження зернових на експорт. Тобто у нас є ще певний час, щоб вирішити цю проблему. По-друге, у нас все-таки залишаються більш-менш достатні потужності для того, щоб вивезти усе необхідне зерно. Наприклад, Україна за місяць в середньому вивозить приблизно 4 млн тонн агропродукції. При цьому порти Великої Одеси протягом останніх років відповідали за трохи більше ніж 3 млн тонн експорту... Це дуже багато, але в нас є альтернативні шляхи – залізниця, автодороги, які сумарно можуть експортувати орієнтовно 1,9 млн тонн у пікові місяці. А це майже половина того, що нам потрібно. Також не потрібно забувати про наші річкові Дунайські порти, які теж мають певний потенціал – десь 1,5-2 мільйони тонн. І очевидно, що є великий потенціал розширення наших сухопутних шляхів. Тому якщо не буде якихось серйозних ударів по наших річкових портах, по дорожній наземній інфраструктурі, то, в принципі, переважну більшість урожаю ми все ще будемо спроможні вивозити. А так, ситуація дуже динамічна і дуже непевна, на жаль. Очевидно, що є можливості відновити експорт через порти Великої Одеси, але для цього дійсно потрібно активно працювати над поліпшенням безпеки як у самих портах, так і на шляху до них. І потрібно активніше домовлятися з судновласниками, які, очевидно, не готові ризикувати ні суднами, ні екіпажами. Бо, на жаль, за кілька останніх днів були дуже серйозні наслідки, в тому числі летальні випадки.
"Єдиний, хто може гарантувати безпеку суднам у Чорному морі і в портах – Сили оборони України"
А хто міг би захистити ці кораблі, дати їм гарантію?
Очевидно, що жодна іноземна держава, яка має флот, не готова зараз вступати у відкриту війну з Росією. Тому єдиний, хто може гарантувати безпеку цим суднам у Чорному морі і в портах – це Сили оборони України.
Олександр Паращій. Фото: forbes.ua
"Внутрішні ціни на зерно знижуватимуться, але поки що йдеться про незначні суми"
Ця ситуація впливає на вартість перевезень, вони дорожчають, водночас ціни на зерно знижуються. Наскільки це боляче вдарить по українських фермерах?
Справді, вартість страховки вантажів зростає, відповідно, зростає вартість перевезень і вся ця вартість закладається в закупівельні ціни українського зерна. Тому внутрішні ціни на зерно зменшуватимуться, але поки що йдеться про незначні суми – 10, можливо, до 20 доларів на тонні. Це ще залишає аграріям досить велику маржу, бо світові ціни на зерно відносно високі. Тому з цього боку загрози особливої немає. З іншого боку, якщо внутрішні ціни на зерно дещо знизяться, то це може позитивно вплинути на рівень інфляції в найближчі місяці.
"Золотовалютних резервів в Україні більш ніж достатньо, щоб тимчасово тримати ситуацію під контролем"
Щодо курсу гривні. Поки що немає якихось ознак того, що ця ситуація може суттєво вплинути на обмінний курс. У нас він здебільшого регулюється Нацбанком, який виходить з великими інтервенціями. І золотовалютних резервів в Україні більш ніж достатньо, щоб тимчасово тримати ситуацію під контролем. Адже тільки минулого місяця ми отримали понад 15 млрд доларів іноземної фінансової допомоги і до кінця року ця допомога залишатиметься на дуже високих рівнях, відповідно, можливість тримати курс в пристойних межах залишається досить серйозною. Звісно, дуже бажано всю цю ситуацію вирішити якнайскоріше, тому що якби не зростали ціни на фрахт, собівартість вивезення агропродукції залізницею чи автодорогами все одно вища. Тобто в будь-якому випадку відбуватиметься падіння внутрішніх закупівельних цін на зерно. Це неприємно для аграріїв, але це не означає, що вони будуть збитковими.
"Морські порти — не лише експорт, а й імпорт"
Яких втрат зазнає український бюджет через цю портову кризу і з чого будуть фінансуватися державні потреби?
Щодо втрат бюджету від потенційного зменшення експорту, то вони насправді будуть мінімальні, тому що держава, український бюджет не заробляє на експорті. Якщо є якісь митні надходження, то вони в основному йдуть від імпорту. Так, морські порти – це не лише експорт, а й імпорт. І роль цих портів саме для експорту, передусім аграрного сектору, дійсно значна. Але якщо говорити про вплив цієї ситуації й обмеження експорту на український бюджет, то він буде зовсім мінімальний. Інша справа – робота державних портів. Адже в портах Великої Одеси розташовані термінали, у них є велика частка держави і зменшення їхнього обороту дійсно може зменшити заробітки державних компаній, відповідно зменшити їхні внески в бюджет України. Але якщо це й відбудеться, то це вже буде питання наступного року, коли вони будуть сплачувати дивіденди.
"Попит на українське зерно завжди знайдеться"
Чи є ризик, що через таку непевну ситуацію Україна втратить своїх постійних партнерів, покупців нашого зерна?
Такий ризик є, але світові ринки зерна досить диверсифіковані. Тобто попит на українське зерно завжди знайдеться. Якщо ми й втратимо якогось одного покупця, то дуже легко можна буде знайти іншого. Головне, щоб була можливість доставляти цю продукцію.
