"Поєднання силового і дипломатичного треків". Експерт про розблокування морського коридору

"Поєднання силового і дипломатичного треків". Експерт про розблокування морського коридору

Захист цивільних торгових суден у Чорному морі – це дійсно серйозний виклик, однак поєднання силового та дипломатичного треків може дати результат, вважає військовий експерт, полковник запасу ВМС ЗСУ Владислав Селезньов. В ефірі Українського Радіо він зауважив, що численні удари по військовій інфраструктурі російських окупантів у Криму відбуваються регулярно. Проте росіяни ще мають змогу атакувати кораблі, які прямують до Одеси чи навпаки. Вплинути на ситуацію потенційно могла б ООН, але цей процес може значно затягнутися. Тому тут скоріше підійде підтримка наших європейських партнерів, зокрема, країн Чорноморського басейну. І найдієвіший інструмент розблокування судноплавства та безпеки регіону – "превентивна діяльність, зокрема, балістикою і крилатими ракетами, спрямована на руйнацію ворожих можливостей завдавання ударів", — резюмує експерт. 

0:00 0:00
10
1x

Росіяни атакували ракетами зерновоз Golden Leo поблизу Одеси. 19 липня 2026 року. Фото: facebook/navy.mil.gov.ua

"У ворога ще є ресурси атакувати кораблі"

Сили оборони України впродовж останніх тижнів уразили приблизно дві сотні ворожих суден в акваторії Азовського і Чорного морів, але Росія також почала атакувати цивільні судна поблизу Одеси, посилила атаки ракетами і дронами на портову інфраструктуру Одещини. Зокрема, 19 липня російські війська атакували трьома крилатими ракетами судно Golden Leo, яке належить Туреччині і йшло під прапором Гвінеї-Бісау. І станом на зараз судноплавство до України фактично призупинене. Як можна розв'язати цю проблему і розблокувати судноплавство? У нас є для цього військові засоби? 

Я думаю, що має працювати комплексний підхід. І те, що останнім часом ми не бачимо повідомлень про атаки українських дронів по російських кораблях або кораблях, які діють в інтересах РФ, можливо, це початок певних перемовин саме в дипломатичній площині. Щодо військових ресурсів, то тут нам є ще над чим працювати. Адже численні атаки на аеродромну інфраструктуру на території тимчасово окупованого Криму відбуваються регулярно, але вони ще не призвели до повного колапсу використання ворогом винищувальної авіації, зокрема тієї частини, яка запускає КАБи. У ворога ще є ресурси і є можливість атакувати кораблі, які прямують до Одеси чи у зворотному напрямку. 

Стосовно взагалі перспектив та можливих варіації, то, звісно, поєднання силового та дипломатичного треків може дати результат. Але тут потрібна вагома підтримка наших європейських партнерів, а також країн-учасниць Чорноморського басейну. Бо питання безпеки залишається актуальним для всіх країн, які здійснюють морські торговельні перевезення в акваторії Чорного моря. Тобто тут треба об'єднуватися заради того, щоб перетворити акваторію Чорного моря в безпечний регіон. Тим більше, що в цьому зацікавлені всі країни, бо це той фактор, від якого залежить сталий розвиток будь-якої країни, яка має дотичність до Чорноморського регіону. 

"Ми довели, що можемо діяти дзеркально"

А те, що українська армія продемонструвала свої спроможності, то я певен, що ми діяли абсолютно дзеркально і не ми першими починали морську торговельну блокаду. Саме Російська Федерація до таких дій вдалася ще на початку повномасштабної агресії в лютому-березні 22-го року. Ми довели, що ми маємо ресурси, хист і можливості діяти дзеркально і дуже болюче для російської економіки. А те, що зараз розповідає російська пропаганда, що це, мовляв, Росія діє дзеркально – це абсолютна маячня. 

 Владислав Селезньов. Фото: facebook/vladislav.seleznev.94

"Цей процес може бути значно затягнутий"

Через російський удар по суховантажу Golden Leo Індія висловила рішучий протест, тому що внаслідок цього загинули, зокрема, індійські громадяни. Водночас очільник МЗС України Андрій Сибіга зазначив, що ескалація терору Росії проти цивільних вантажних суден в Чорному морі несе серйозну загрозу для глобальної продовольчої безпеки. І ми пам'ятаємо 22-й рік, коли було укладено морську угоду за участі ООН. Чи може ООН сьогодні активно включитися в цей процес?

Було б логічно. Але інституція, яка покликана лагодити міждержавні зв'язки та комунікації, щоразу демонструє свою абсолютну неспроможність реалізовувати саме цей кейс. Чи буде порушено питання щодо активізації цих дипломатичних комунікацій серед зацікавлених країн та сторін – важко сказати. Особливо зважаючи на те, що попереду нас чекає серпень, а це традиційний час відпусток, зокрема для чиновників в системі ООН. Тому, скоріш за все, перші дієві кроки щодо цього питання можуть бути реалізовано десь на початку третьої декади вересня. 

Тобто аж через 2 місяці? 

Не раніше. Зважаючи на те, наскільки забюрократизовано, наскільки повільно працюю інституції ООН, я ставлю на те, що цей процес може бути значно затягнутий. І нам доведеться його вирішувати самотужки.

"Превентивна діяльність — перспектива нашої стійкості"

А як ми можемо його вирішувати? Фізично, технічно ми можемо якось захистити судна в західній частині Чорного моря? 

Звісно, на кожне торгове судно поставити систему протиповітряної оборони неможливо. У нас просто немає таких ресурсів. І є певні протоколи, які визначають ймовірність встановлення військового устаткування на кораблі, які здійснюють морські торгові перевезення. Тому тут, я думаю, ми маємо проблеми. В акваторії Чорного моря, навіть у північно-західній його частині, надійно захистити усі кораблі, які прямують за визначеними маршрутами в бік України, неможливо. Ми системи ППО на півдні маємо, але ж вони на узбережжі і їх замало. Це дійсно серйозний виклик. І в цьому контексті сподіватися винтяково на ППО не варто. На мою думку, превентивна діяльність, спрямована на руйнацію ворожих можливостей щодо завдання ударів, зокрема, балістикою і крилатими ракетами – перспектива нашої стійкості.