Ілюстративне фото: facebook/NationalBankOfUkraine
"Це дії на випередження і в поточній ситуації вони виправдані"
Національний банк України вперше з 2024 року підвищив облікову ставку до 15,5%, пояснюючи це прискоренням інфляції та необхідністю стримати ціновий тиск. На вашу думку, чи достатньо аргументоване це рішення і що це означає для економіки?
По-перше, про це рішення Національний банк попереджав. Вік казав, що воно можливе, навіть називалися приблизні дати, коли це може відбутися. Хоча учасники ринку, судячи з опитувань, очікували, що це буде все-таки дещо згодом. Але, очевидно, події, які відбуваються зараз, маю на увазі нове загострення на Близькому Сході і вплив його на світові ціни на нафту, удари по українській логістиці, передусім по портах навколо Одеси, усе це створює додаткові ризики прискорення інфляції. Плюс до того Національний банк відверто сказав, що він врахував той факт, що на тлі уповільнення загальної інфляції, так звана базова інфляція прискорюється. А базова інфляція – це та частина зростання цін, яка не залежить від сезонних якихось чинників. Тому для мене очевидно, що Національний банк почав діяти на випередження і навіть натякнув на те, що на початку осені може бути ще одне підвищення облікової ставки. Він це аргументує тим, що, по-перше, це має стримувати інфляцію, має підтримувати довіру до гривні, до Національного банку, як структури, яка опікується стійкістю гривні. І звісно, це має збільшувати привабливість депозитів, вкладень у державні облігації і відвертати зайву гривню з валютного ринку, тобто підтримувати курс також. На мій погляд, це дії на випередження і в поточній ситуації вони виправдані. Хоча, звісно, хотілося б збереження облікової ставки на попередніх рівнях, можливо навіть її зниження. Але обставини такі, які є, тому Нацбанк діє відповідним чином.
"Для зростання економіки зараз важливішим за вартість кредитів є приплив іноземної допомоги"
Наскільки це рішення вплине на економіку з точки зору пересічного споживача? Чи вплине на вартість кредитів, депозитів, курс гривні загалом? Чи відчують і як саме це рішення звичайні українці?
Я не думаю, що це вплине на вартість кредитів, тому що в нас суттєва частина вартості кредитів – це не те, що вартують гроші і пов'язане з обліковою ставкою, а ризики, які несуть банки і позичальники. Тому я не думаю, що буде якесь суттєве збільшення вартості кредитів. Щодо вартості депозитів, то вони можуть трошки зрости. Скоріше за все, вони будуть із ставками, що перевищують ризики, які несе інфляція. Тобто людина, яка вкладе гривню, за підрахунками Нацбанку, схоже, все-таки зможе отримати позитивну доходність., тобто ставка по депозиту мінус інфляція.
Вплив на економіку… Я нагадаю, що існують суттєві пільгові програми кредитування, які держава намагається цільовим чином використовувати, більш сфокусовано на галузях, які дуже цього потребують. Я дуже сподіваюсь, що Міністерство фінансів знайде кошти на підтримку цих програм і це загалом якось допоможе економіці зростати. Але мені здається, що для зростання економіки зараз важливішим за вартість кредитів є приплив іноземної допомоги, яка є. І, до речі, коли НБУ міняв прогноз зростання ВВП у бік збільшення, то він посилався на те, що зовнішнє фінансування додасть грошей нашому сектору оборонної промисловості і далі по ланцюжку всім іншим. Бо люди там отримують зарплатню, всілякі підрядники, постачальники цих підприємств теж отримують гроші. Відповідно, це фінансування річкою розтікатиметься по економіці, стимулюватиме її, що призведе до швидшого відновлення, ніж очікувалось на початку року, коли остаточної впевненості щодо фінансуванні ще не було.
"Ці дії Нацбанку мають підтримати гривню"
А як загалом мають реагувати пересічні українці, представники бізнесу, коли йдеться про підвищення облікової ставки?
Це як дощ, як погода. Я вже згадував, що ці дії Нацбанку мають підтримати гривню, її цінову стабільність і стійкість курсу. Кілька разів протягом брифінгу в четвер голова Нацбанку, інші його представники казали про те, що якісь несистемні, незрозумілі коливання будуть Нацбанком гаситися. І ми бачимо, що він достатньо активно виходить з продажем валюти на ринок для того, щоб тримати курс в якомусь умовному коридорі і ці коливання не розхитували ситуацію. Тому, я думаю, що слово "стабільність", стабілізація, підтримка стійкості гривні – це, мабуть, найточніші слова, які описують наслідки цього підвищення облікової ставки в Україні. Відповідно це має створювати для бізнесу, для звичайних громадян трошки більше визначеності, більше впевненості в своїх діях. А в економіці це дуже важливо, бо коли люди розуміють, що далі буде більш-менш усе передбачувано, то вони вкладають кошти, витрачають їх, якось планують свої дії, незважаючи на те, що ми всі перебуваємо в умовах війни.
Олександр Крамаренко. Фото: interfax.com.ua
"Гроші кажуть про наміри краще за все"
Із чи пов'язано те, що тиждень тому НБУ погіршив прогнози щодо інфляції та зростання економіки, а буквально вчора Андрій Пишний сказав, що Нацбанк поліпшив прогноз зростання ВВП до 1,8%. Що змінилося?
Я так розумію, що стало більше визначеності щодо зовнішньої допомоги. І на вчорашньому брифінгу представники Нацбанку кілька разів про це згадували. Що фінансування ззовні нас підтримує і надає більшої впевненості у наступних діях, тенденціях. Я думаю, що саме з цим пов'язано. І ми бачимо, що питання фінансової та іншої допомоги Україні стає частиною зовнішньої політики наших найбільших, найвпливовіших, найзаможніших сусідів в Європі. Вони вже бачать Україну і це видно по обсягах допомоги перш за все. Гроші кажуть про наміри краще за все. Ви ж розумієте, можна розповідати на дипломатичних раутах про все, що завгодно, але коли підписуються суми і ці суми спрямовуються Україні – це реальні настрої і наміри. І європейці вже бачать Україну в периметрі своєї безпекової конструкції, тому зовнішня фінансова допомога стає не чимось епізодичним, результатом якихось конкретних дій, а частиною системи. Відповідно це дає впевненість Нацбанку, принаймні так це виглядає, що він може міняти прогнози у бік посилення.
"Ризики зрозумілі"
Які основні економічні ризики вбачаються до кінця цього року? Є якісь підстави говорити про можливі зміни щодо інфляції, щодо курсу гривні?
Національний банк слушно зважає на те, що в другій половині поточної року інфляція пришвидшиться, а потім у 27-му році вона знову почне сповільнюватись, як і в цьому році. І чинники зрозумілі – це ризики для логістики, це ризики для енергетики, це проблеми пов'язані зі зростанням вартості робочої сили. Ці проблеми зрозумілі. Директивні збільшення тарифів на комунальні послуги, наприклад, на водопостачання, також вплинуть. Але ми живемо в умовах війни, на жаль.
