Ілюстративне фото Pixabay
Джипінг руйнує не лише красу, а й саму природу та унікальні екосистеми
Наскільки масштабна проблема з джипінгом в українських Карпатах?
Проблема вагома. Пропозиція джипінгу дуже висока. Люди їдуть побачити красу Карпат, але дуже часто не усвідомлюють шкоду, яку завдають природі. Це як з фантиком. Люди думають, що одна обгортка, викинута не в смітник нічим не нашкодить. Проте шкода накопичується. Велика кількість груп їздить різними куточками Карпат на джипах і проблема стає глобальною. Джипінг руйнує не лише красу, а й саму природу та унікальні екосистеми. Під час війни довкілля і так дуже страждає. Проблема посилюється тим, що джипери та туристи їздять територіями, які часто охороняються на законодавчому рівні.
Здійснювати регулярне патрулювання
Закон про заборону джипінгу в Карпатах був проголосований ще в 2025 році. Проте ситуація не змінюється. Чому?
Замало просто ухвалити закон про заборону джипінгу. Це тривалий процес. Далі – робота за дотриманням цього закону. Для цього існують різноманітні служби які мають контролювати дотримання цього закону. В природоохоронних територіях існує служба державної охорони. У нас є 11 категорій природоохоронних територій в Україні. території вищої категорії – це біосферні заповідники, природні заповідники і національні парки. Служба державної охорони має зупинити порушників, провести роз’яснювальну роботу, скласти акт про порушення природоохоронного законодавства і потім передати ці акти до поліції. Штраф служба державної охорони виписати не може. Щоб попередити джипінг у Карпатах, потрібно здійснювати регулярне патрулювання. Це крок номер один. Також слід встановлювати фізичні перешкоди на в’їздах, щоб не стимулювати проїзд. Друге – це спільні рейди із залученням поліції.
Родючий ґрунт у горах може формуватися 100-300 років
Наскільки джипінг є небезпечним для природоохоронних територій? Як можна зменшити його негативний вплив?
Це гори. Там далеко не всюди є асфальтоване покриття чи бруківка. Коли джип їде по ґрунтовій дорозі, він тим самим ускладнює добирання місцевих жителів до своїх домівок. Джипи мають серйозні протектори на колесах, які значно швидше розжовують ґрунт, особливо після дощів. Відтак дорога стає непридатною для місцевих жителів, з’являється купа ям, канав, колій тощо. Місцевим мешканцям доводиться прокладати нові шляхи, руйнуючи екосистему.
У високогір’ї розташовані цінні рідкісні екосистеми – альпійські та субальпійські луки. Джипінг дуже легко руйнує ці екосистеми, які формувалися на високогір’ї в певній ізоляції сотні років. Вони дуже легко зазнають стресу і руйнування від звичайного перебування людини там. Ґрунт в Карпатах формується дуже повільно. Родючий ґрунт може формуватися 100-300 років. У високогір’ї немає звідки братися поживним речовинам, які формують ґрунт. Тому рослинний покрив там дуже повільно розвивається.
Ми, як учасники Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, маємо дотримуватися збереження цих екосистем. Просто охороняти певний вид замало. Потрібно охороняти територію існування виду. Що більше різноманітних видів, то сталіше функціонує екосистема і продукує більше благ, наприклад воду, родючі ґрунти, чисте повітря тощо.
Вода не затримується на високогір’ї та дуже швидко стікає вниз
Як джипінг впливає на водні ресурси? Багато де в Карпатах пересихають джерела і немає води в криницях.
Проблема нестачі води в колодязях – це не лише наслідок джипінгу. Наявність опадів дуже регламентує те, чи буде в криницях вода. Джипінг на наявність води також впливає, але точково. Джип, руйнуючи ґрунтовий і рослинний покрив, який допомагає затримувати воду в ґрунті, дає можливість воді безперешкодно і дуже швидко стікати. Відтак вода не затримується на високогір’ї і дуже швидко стікає вниз.
У Карпатах на високогір’ї є різноманітні озера. Це маленькі водойми, які мають льодовикове походження і живляться опадами. Ці екосистеми ще більш чутливі. Людина, яка вирішила там просто покупатися, може спричинити руйнування цієї екосистеми. Водойма почне замулюватися, заростати і врешті зникне.
.jpg)
Сергій Хара і Людмила Тягнирядно у студії Українського Радіо
Джипери думають лише гаманцем
Як боротися з проблемою джипінгу?
Тут важливу роль мають відігравати місцеві органи самоврядування. Люди займаються цим бізнесом, щоб прогодувати сім’ю. Проте вони поки що не відчувають наслідків від цього бізнесу, оскільки думають виключно гаманцем. Ми всі живемо в одному світі і те, як кожен з нас ставиться до довкілля впливатиме і на нас і наших дітей в майбутньому. У випадку з джипінгом має проводитися глобальна робота місцевих органів самоврядування, поліції, служби державної охорони, активістів серед джиперів.
Штраф за проїзд природного заповідного фонду складає від 550 до 1000 гривень за 100 метрів
На сьогодні штраф для легкового транспорту складає 550 гривень за кожні 100 метрів, які він проїхав по території природного заповідного фонду. Для квадроцикла – трохи більше 1000 гривень за кожні 100 метрів. Так таксується сам факт проїзду. Окрему таксу можуть нарахувати за порушення ґрунтового покриву, знищення рослин чи тварин. Врешті набігає значна сума, яку винуватець мусить сплатити за своє правопорушення. Багато підприємців не платять податки на свої доходи. При цьому заробляють вони доволі багато.
Що має робити людина, якщо вона стала свідком незаконного джипінгу?
Можна зробити фото чи відеофіксацію. Поговорити з людиною. Можна зафіксувати номерні знаки, поставити геолокацію і передати ці дані до поліції.
