Ілюстративне фото Pixabay
"Дефіциту в Україні немає по жодному виду продуктів, є певні проблеми із логістикою"
Від 5 серпня ми бачимо посилення російських атак по розподільчих центрах, зокрема, тільки за одну ніч були удари по п'ятьох таких центах на Київщині. Відповідно, деякі товари почали зникати. У чому ми побачимо дефіцит, якщо він виникне?
Якщо панорамно, то по-перше, в Україні немає дефіциту по жодному виду продуктів харчування. Україна є великим аграрним товаровиробником, ми виробляємо набагато більше, ніж споживаємо.
Для прикладу, минулого року ми зібрали майже 64 мільйони тонн зерна, а внутрішнє споживання — 18 мільйонів. При тому, що на сьогоднішній момент через блокування портів Чорного моря не вивезено ще близько 10-11 мільйонів тонн зерна врожаю 2025 року, а вже врожаю 2026 року пішов.
Тому говорити про будь-які дефіцити, принаймні, в цій групі, точно не можна. Коли ми з вами говоримо про олію, у нас загальний рівень виробництва олії в країні близько 4 мільйонів тонн на рік. Внутрішній ринок споживання 350-400 тисяч тонн. Тобто ми з вами споживаємо менше 10% тієї олії, що виробляється в країні.
Тобто дефіциту немає, є певні проблеми із логістикою. Ми проаналізували, з яких джерел середньостатистична українська сім'я купує продукти протягом місяця для забезпечення свого столу. Виявилися дуже цікаві особливості. Найбільша питома вага того, що ми купуємо, — це організовані й не дуже організовані сільськогосподарські ринки. На них українці купують найбільшу кількість продуктів харчування.
Далі йдуть великі оптові бази, великі оптові магазини. Далі йдуть невеличкі магазинчики, які у нас з вами, у кожного є в наших мікрорайонах, в будинках наших на перших поверхах, там, де дуже маленький асортимент, 4-5 позицій: хліб, молочка, якась олія, якась ковбаса, але для людини, яка повертається з роботи і спішить додому, це найкращий спосіб купити щось на вечерю умовно.
І на четвертому місці це вже оті супермаркети, про які ми зараз з вами говоримо.
Основна маса товарів у супермаркетах належать виробникові, а не супермаркету
Ще один такий цікавий момент: коли ми йдемо з вами по супермаркетах, ми бачимо той чи інший товар і питання: кому належить цей товар, який стоїть на полицях? Основна маса товару, яка сьогодні стоїть в ритейлі, це товар, який належить товаровиробнику, який надає цей товар в ритейл на реалізацію. Тобто це не власність ритейлу. Ритейл має невеликий сегмент, який називається власний імпорт. Все інше, як правило, йде по угодах на реалізацію продукції. І після реалізації ритейл розраховується з виробником.
Виробник паралельно дає частину своєї продукції на ритейл, частину — в ті маленькі магазинчики, про які я говорив, частина йде у великі оптові магазини. І безперечно він має там свої ятки в організованих сільськогосподарських ринках, і окрім цього, він ще активно виїжджає на ярмарки, які проводять місцеві органи влади, безпосередньо в мікрорайонах.
Коли ми з вами оцінюємо напрямки, через які виробник може реалізувати свою продукцію, це точно не тільки ритейл, це от ті всі напрямки, про які я говорю. Тому, незважаючи на те, що дійсно ритейл зазнав достатньо великих збитків, і ми побачили достатньо великий обсяг продукції, що був знищений, що призвело дійсно до виникнення навіть порожніх полиць в магазинах ритейлу, ми не побачили зростання ціни на ці товари. Конкуренція всюди, конкурентне середовище і ритейл просто не може перекинути частину збитків на споживача, тому що споживач піде в інший магазин.
"4,5 роки ритейл тихенько будував великі логістичні центри замість того, щоб робити децентралізацію"
Споживач банально піде до конкурента. З приводу того, як швидко торговельні мережі можуть перебудувати свої логістичні схеми і як це позначиться на їхніх затратах, а відповідно, знову ж таки, і на цінах на товари. Що ви з цього приводу цього думаєте?
Я чув заяви певних представників наших торговельних мереж, що вони повністю закриють ті проблеми, які виникли, до Дня Незалежності. Тобто чекати лишилося недовго, але я би хотів зараз висловити свою точку зору дещо з іншого питання.
З першого дня активної фази бойових дій ворог б'є по складських приміщеннях, по оптових базах. Пам'ятаєте, 2022-й рік: перше, що зробив ворог, коли почав агресію, активну фазу бойових дій проти України, — почав знищити оптові склади паливно-мастильних матеріалів. Тоді вся Україна стояла в черзі на заправках два з половиною місяці, доки наші з вами трейдери нафтові перебудували механізми постачання, зробили децентралізацію постачання на заправках пального, і ми з вами повернулися до більш-менш нормальної системи отримання можливостей для заправки. Тобто вже тоді тільки лінивий не говорив про необхідність децентралізації.
Потім у нас були удари ворога по генерації тепловій і всі почали говорити про необхідність децентралізації теплової генерації. Говорилося про газогенераторні установки і так далі.
Потім ворог почав бити по великих котельнях і ми почали достатньо багато обговорювати в ефірах, в тому числі, зокрема, прибудинкові котельні, те, що необхідно робити індивідуальні теплові пункти, те, що треба по можливості, якщо є така нагода, робити котли в приміщеннях, в хатах. Більше того, уряд України навіть виділив відповідні кошти.
Усі 4,5 роки війни ритейл тихенько будував великі логістичні центри замість того, щоб робити децентралізацію. Знаєте, як кажуть: "якщо грім не гримне, людина не перехреститься". На жаль, ця ситуація зараз прийшла до ритейлу. Тобто, в принципі, ворог б'є по великих складах і ми розуміємо з вами, що велике скупчення товару, велике скупчення тих чи інших позицій для ворога є ціллю, яку він буде знищувати. В принципі, ідея децентралізації мала би відвідати голови наших ритейлерів достатньо швидко, не на 4,5 році війни.
Треба негайно децентралізувати постачання і прив'язувати конкретного виробника до конкретних магазинів
Але я хочу зауважити наступне: ми з вами мали достатньо серйозні удари по Києву і Київській області, але у нас з вами практично біля кожного обласного центру є такі великі логістичні центри. І вони точно будуть об'єктами ударів для ворога. Тому поки ще нічого не сталося негарного, треба негайно робити децентралізацію постачання, прив'язувати конкретного виробника до конкретних магазинів. Тобто робити речі, які потрібні для того, щоби змінити оцю ситуацію і вивести з-під удару достатньо великі опції товарно-матеріальних цінностей. Тоді не буде ставати питання, хто ж буде нести збитки і за рахунок чого це буде покриватися.
.jpg)
Олег Пендзин. Фото: Facebook
Я маю питання конкретно в царині децентралізації. А чи не "вбиває" влада власне цю децентралізацію, коли бореться з МАФами?
Ну, напевно, у міста є, наприклад, якщо говорити про Київ, генеральний план, є певне бачення забудови, є певне бачення, як це все має виглядати. Хоча, безперечно, коли ми з вами говоримо про механізм максимального наближення тих чи інших послуг чи продуктів харчування, то місто бере на себе цю відповідальність, але паралельно воно має розуміти, що треба забезпечити альтернативи. В нових мікрорайонах немає МАФів, але є безпосередньо в самих будинках на перших поверхах можливість розміщення якихось ресторанчиків, магазинчиків, ательє, перукарень. Тобто перший поверх виділяється на комерцію і таким чином закривається питання, яке стосується розміщення і максимального наближення цих послуг до людей.
Інша справа – стара забудова, інша справа – панельні будинки, де перший поверх повністю зайнятий житловою забудовою, а якщо щось там хтось викупляє, треба переводити в комерцію, тобто це складно. І дійсно в тих умовах, особливо в старих мікрорайонах, однозначно набагато більше потрібно вирішувати питання щодо надання можливостей МАФам створювати окремі місця для торгівлі і так далі.
Ще раз говорю, це питання міської влади, питання генерального плану, питання бачення того, як це має працювати. Але однозначно це має бути вирішено, тому що в іншому випадку люди будуть відчувати дефіцит отримання цих послуг, а це не є добре.
Якщо повертатися до питання російських ударів по логістичних складах, ви кажете, що ритейл пообіцяв до Дня Незалежності, так би мовити, закрити питання. Але якщо дивитися на це в довгостроковій перспективі, ці логістичні центри — це не просто споруди, під які щось складають, щоб не намокло в дощ. І я навіть не кажу зараз про складське обладнання, я про холодильне обладнання. От мені здається, що ці речі набагато складніше відновлювати і гнучко регулювати їхнє розміщення, а практично весь набіл і товари, що швидко псуються, вони ж всі цього холодильного обладнання потребують. От конкретно по цьому аспекту що скажете?
Обговорюючи цю тему, ми згадували про те, що одним з механізмів децентралізації є максимальна прив'язка конкретного товаровиробника до магазинів. Тобто, як воно працювало? Це все приїжджало в ті самі холодильники на великі логістичні центри, а потім розвозилося через магазини. Якщо безпосередньо прив'язати виробника, який має все необхідне холодильне обладнання, інакше він просто не буде виробляти продукцію, до конкретного магазину і до конкретних холодильних потужностей, то, власне, є механізм обійти оці проблеми, пов'язані з великим скупченням товарів на одній території.
Власне, отак і планується це зробити, прив'язавши конкретного товаровиробника до конкретних магазинів. Таким чином забезпечити, з одного боку, децентралізацію, а з другого боку, уникнути оцій концентрації товарних залишків на одній території, що є об'єктом ударів для ворога. Це один момент.
Другий момент. Ми всі чули, що була зустріч ритейлу, що постраждав, з Курецьким, прем'єр-міністром. Кабінет міністрів дав доручення "АРМА" запропонувати ритейлу, що постраждав, ті приміщення, які сьогодні знаходяться в реалізації в "АРМА", для того, щоб зробити альтернативні місця для збереження товарних позицій — або придбати їх, або взяти в оренду, для того, щоб закрити питання, пов'язані із великими логістичними центрами. Тобто такий варіант теж зараз розглядається і такий теж варіант буде використовуватися.
Окрім цього, уряд піднімав питання з приводу надання податкових канікул, надання кредитних канікул, було звернення до Національного банку України. Піднімалося питання навіть про приватну протиповітряну оборону. Я не думаю, що зараз це реально швидко зробити, але той факт, що подібні речі піднімалися, це правда.
Також піднімалося питання з приводу можливих джерел відшкодування збитків. Безперечно, говорилися в першу чергу про замороження російських активів в Європейському Союзі. Поки механізм там є достатньо складний, але було запропоновано ритейлу зробити відповідні юридично оформлені документи щодо понесених збитків і подати їх в загальний реєстр збитків, завданих Російською Федерацією Україні для подальшого процесу відшкодування за рахунок заморожених активів. Це не так швидко, але, принаймні, процедура юридична, вони мають її розпочати. Тому от такі питання вирішувалися на зустрічі прем'єр-міністра з тим ритейлом, який постраждав.
Ближче до зими ворог не оминатиме логістичні центри ближче до західного кордону
Ми знаємо, що складно зазирнути ворогу в голову, але іноді дуже корисно. Що ми можемо спрогнозувати? Чи буде особлива увага саме до столиці, тому що це іміджево важливо? Що ми можемо в регіональному розрізі далі побачити? І що бачимо станом на зараз, де логістика найбільше постраждала?
Чим ближче до зони бойових дій, тим більше вражень. Ми ж розуміємо, в Кривий Ріг прилетіло, про Запоріжжя я взагалі не говорю, Харків, Дніпро. Тобто там ситуація набагато складніша. Але, з другого боку, треба розуміти, що чим ближче буде до опалювального сезону, тим безперечно ворог буде більше бити по об'єктах енергетичної інфраструктури. Це абсолютно зрозуміло. І коли президент України, коли уряд говорить про надзвичайну важку зиму, то, власне, в першу чергу мова йдеться про те, що ворог буде знищувати об'єкти енергетичної інфраструктури, як це було минулого року.
Безперечно, ворог не буде оминати великі логістичні центри, я абсолютно впевнений, що будуть удари і по логістичних центрах ближче до західного кордону. Але я думаю, що на той момент всі питання, пов'язані з децентралізацією, будуть вирішені і ворог не зможе знищити великі товарні залишки, тому що все-таки є надія, що ритейл вчиться і не буде повторювати ті самі помилки, які були під Києвом.
"Український виробник по великому рахунку не постраждав"
А зміниться співвідношення вітчизняного й імпортного товару у зв'язку з цією перебудовою логістики?
Іще раз говорю: виробник по великому рахунку не постраждав. Тобто той обсяг виробництва, який був, він лишився. Тим більше виробник достатньо активно стоїть у програмі "5.7.9", ситуація з фінансовим ресурсом в нього простіша.
Окрім цього, треба розуміти, що коли ми з вами говоримо про постачання українцям продуктів харчування, то давайте ми згадаємо те, що ми з вами споживаємо протягом місяця, і як багато там імпортних товарів. Їх практично немає. Хліб, молочка, м'ясна продукція, сири – це ж практично все вітчизняного товаровиробника, з невеликими винятками якихось там екзотичних сирів. В основному, ми повністю користуємося тим, що виробляє внутрішній товаровиробник. Тому в даній ситуації, я думаю, що структура співвідношення вітчизняного і імпортного практично не зміниться, тому що виробник залишився.
Крім того, треба розуміти, що на сьогоднішній момент після фантастичної аномальної посухи в Європейському Союзі в них самих виникли серйозні проблеми з продуктами харчування. Там різко піднімається ціна на продукти харчування через те, що там і пожежі, і посуха, і по городині достатньо серйозно в них зараз є зменшення виробництва. Це навпаки дає можливість в стратегічній перспективі Україні збільшити загальний обсяг експорту в ЄС, якщо буде відповідна нагода.
Так що я думаю, що тут навряд чи мова буде йти про збільшення імпорту. Ми і далі будемо споживати вітчизняне, тим більше, ще раз говорю, загальний обсяг виробництва вітчизняного продукту в Україні набагато більший, ніж внутрішнє споживання.
