Фото: Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Небезпека посилення ударів РФ по об'єктах енергетичної інфраструктури залишається надзвичайно високою
Київ, Київська область, Донеччина, Одещина, Запоріжжя, Дніпропетровщина і Харківщина – це ті регіони, де були зафіксовані відключення після останньої ракетно-дронової атаки Російської Федерації в ніч на 20 серпня. Відтак можемо фіксувати відновлення ударів по енергетиці. Наскільки цей вплив, цей удар можна вважати масштабним, а його наслідки — критичними?
По-перше, мені здається, що нічого не змінилося. Тобто немає якоїсь дати, з якої росіяни знов почали бити по об'єктах енергетики, тому що нещодавно були повідомлення і про знеструмлення в Херсоні, і про знеструмлення в Одесі, і про знеструмлення на Сумщині. Тобто Росія била по об'єктах енергетики і впродовж міжсезоння, тобто влітку.
Тому я не скажу, що щось прямо змінилося чи енергетики почали працювати більше. Вони завжди працюють над відновленням роботи мереж та систем, причому не лише через стихійне лихо під назвою "Росія", але і через негоду, яка також впродовж літа знеструмлювала сотні населених пунктів, іноді більш ніж на добу.
Тому зараз робота триває і ця робота не припиняється. Ніхто не розслабляється з енергетиків, вони працюють 24/7. Хоча небезпека посилення чи ризики посилення ударів Російської Федерації саме по об'єктах енергетичної інфраструктури залишається надзвичайно високою. І саме тому одним з основних завдань української дипломатії, завдань для всього військово-політичного керівництва України є посилення активного захисту, насамперед створення можливостей для того, щоб збивати балістичні ракети. Тому що енергетики можуть в Україні все, навіть можуть ремонтувати високовольтні лінії електропередач без їхнього знеструмлення, але вони не можуть відхиляти ракети.
У мене зараз брови на потилицю полізли, пане Геннадію, щодо ремонту високовольтних ліній без знеструмлення.
Це дуже цікаві технології. В Укренерго можуть розповісти про це і вони, до речі, це роблять. Нещодавно якраз були чергові консультації з іноземними партнерами, і там наші енергетики ділилися своїми напрацюваннями, зокрема і в цій сфері.
Треба прискорюватися у виконанні комплексних планів стійкості до початку осені
Повертаючись до обстрілів: чи були у росіян спроби зміщувати акцент з галузі на галузь всередині електроенергетики? Тобто, скажімо, більше бити по відновлюваних мережах, чи вони просто продовжують методично робити те, що і робили, намагаючись вибивати крупні вузли? Чи змінюється в деталях їхня тактика?
На мій погляд, якихось суттєвих змін тактики немає. Вони б'ють по тому, до чого можуть дотягнутися. Тобто сьогодні по об'єктах газовидобутку, завтра — по об'єктах електроенергетики, післязавтра — по газоперекачувальних агрегатах. Тут якоїсь системи не простежується і тому достатньо складно на все це реагувати. Це означає, що немає таких об'єктів в Україні в енергетичній сфері, в паливно-енергетичному комплексі, які б не могли та не мають залишитися без захисту. Інженерно-технічний захист потрібно забезпечувати для всіх об'єктів критичної інфраструктури, незалежно від того, до якої сфери вони належать.
Тому дуже важливим є прискорення до кінця літа і початку осені виконання тих комплексних планів стійкості, про які багато говорять, розпочинаючи з березня. Але в основному мова якраз йде про те, що темпи їхнього виконання недостатньо високі. Кожного дня ми чуємо повідомлення про те, що вчергове міністр енергетики під час чергової наради надав доручення про прискорення темпів виконання цих планів. Але попри всі ці наради, все ж таки маємо відставання від темпів виконання цих планів, що, на жаль, означає, що до початку опалювального сезону деякі роботи, зокрема і в великих містах, і в Києві, в повному обсязі виконати не вдасться.
Ядерна безпека на Запорізькій АЕС забезпечена
Якщо поглянути окремо на атомну енергетику, починаючи, напевне, з Запорізької. Колеги порахували кількість блекаутів: від початку 2026-го року це вже 15-те знеструмлення, тобто позбавлення зовнішнього живлення і робота на генераторах, і 27-е — від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Що ми маємо в ризиках для ядерної безпеки тут у нас всередині і що ми можемо, бодай гіпотетично, з цим зробити, окрім констатацій?
Про Запорізьку АЕС окрема розмова. Якщо казати про ядерну безпеку, то вона забезпечена. Фізична безпека не забезпечена відповідної станції, тому що на ній продовжують перебувати озброєні люди і персонал, який є недостатньо кваліфікованим для того, щоб відповідні роботи виконувати. Достатня кількість палива є, достатня кількість резервних джерел, точніше автономних джерел живлення, на станції є.
Головне — щоб відповідні реактори на цій станції не переводилися в інший режим роботи. Зараз вони в режимі "холодного зупину". І це якраз завдання інспекторів МАГАТЕ простежити, щоб в чергове загострення у росіян вони не почали якісь роботи з запуску одного з реакторів, про що вони неодноразово повідомляли, що вони готові чи не на 100% до цього.
А говорячи "достатньо пального" ви маєте на увазі дизель для генераторів для охолодження?
Так. І навіть під час оцих знеструмлень задіюють лише один чи два дизелі з тих, які там наявні. Тому тут попри 27 знеструмлень все одно ядерної небезпеки не існує. Ризики не зростають на цьому об'єкті. Вони залишаються на достатньо високому рівні, ще раз кажу, через фізичну небезпеку, яка там зберігається. Але ядерної небезпеки, ймовірностей забруднення немає.
Щодо інших атомних електростанцій, чи пройшли вони планові ремонти, наскільки це взагалі ремонти, чи просто профілактики? Що можемо сказати щодо підготовки до зимового сезону?
Це називається ремонтна кампанія, хоча це не стільки ремонти, скільки обслуговування. Тобто потрібно замінити спрацьоване ядерне паливо, потрібно замінити витратне обладнання, яке потребує заміни, як в кожній квартирі чи в кожному автомобілі.
Всі ремонтні роботи ще не завершені, вони будуть завершені відповідно до плану до початку наступного опалювального сезону, але в більшу частину реакторів вже завантажено свіже ядерне паливо. Вони працюють і те, наскільки успішно вони працюють, підтверджується відсутністю знеструмлення під час високої температури повітря, яка неодноразово в Україні фіксувалася. Навіть рекордні температури були зафіксовані, але попри це не було запровадження якихось графіків обмежень потужності чи стабілізаційних графіків знеструмлення побутових споживачів.
Тобто цей сектор енергетики відпрацював добре і сподіваюся, що і якість цього обслуговування літнього також буде високою, не буде аварійних зупинок реакторів впродовж опалювального сезону, як це, на жаль, було в минулому році.
"Зараз поки що небезпеки великих знеструмлень я особисто не бачу"
А як щодо Київщини: після останнього обстрілу пройдемо без відключень, на вашу думку, встигнуть відновитися?
Ні, звісно, що встигнемо. Тобто базовий сценарій реалізується, відповідно до якого ніяких вимкнень не запроваджується.
Єдине, що ми знову повертаємося до російських атак. Нещодавно Херсон було повністю знеструмлено, на Одещині залишаються великі проблеми з постачанням електричної енергії. В Києві ось буквально вночі були відключення через пошкодження лінії електропередач.
Але попри всі ці проблеми, енергетики знають, що робити. У них є достатня кількість особливого обладнання, яким можна замінити те, що вийшло з ладу. Задіюються резервні схеми, задіюються альтернативні маршрути постачання. Тобто зараз поки що небезпеки великих знеструмлень я особисто не бачу.
