Ілюстративне фото: latifundist.com
Україна цього року збере значно більше, ніж минулого
Що ми маємо по врожайності?
Станом на сьогодні зібрано майже 35 млн тонн. Врожай у нас становить приблизно 4,6-4,7 тонн з гектара. Це більше десь на 15-18 в порівнянні з минулим роком. Тому ми в цьому році зберемо значно більше, ніж у минулому році. І очікується якраз збір зернових і олійних десь в межах 83-85 тонн. Це десь на 4 млн більше, ніж в минулому році. В нас були великі перехідні залишки. Ми не встигли експортувати ту кількість, яку були посильні експортувати щороку. І в нас на початок (з 1 липня ми рахуємо цей сезон експорту) було майже 14 млн тонн залишку з попереднього року. Тому все це разом великий обсяг, і це створює проблеми при зупинці експорту наразі, для зберігання зерна. Найбільша проблема, що у нас історична ціна собівартості не витримується значно. І сьогодні, коли в нас ціна в межах 5,5-6 тисяч за тонну – такого ніколи не було в попередні роки.
Перехідні залишки великі, експорту немає, врожайність вища, ситуація надзвичайно складна
Щодо зерносховищ і можливості вивозити?
Зараз у нас є ще можливість наповнювати ті сховища, які є. І нам вистачить в цілому по країні, якщо брати, то на місяць, а по окремих регіонах – максимум на три тижні. Вони не будуть знати, де подіти своє зерно. Перехідні залишки великі, експорту немає, врожайність вища і ситуація надзвичайно складна. Ми знаємо, скільки зруйнованих елеваторів на сьогоднішній день ворогом. Тому все це створює величезні проблеми, із якими ми ніколи не стикалися раніше. І зараз деякі виробники роблять шокуючі заяви, що краще залишать пшеницю в полі, ніж викидатимуть гроші на дизель, щоб заправляти комбайни, збирати і потім не буде куди подіти цю пшеницю. Але ми вже завершуємо збір пшениці. Сьогодні ми вже зібрали десь 25-26 млн тонн нового врожаю.
Вчора озвучили допомогу від міжнародних партнерів, які виділили 10,5 млн доларів для термінової поставки до України зернових поліетиленових рукавів, де можна тимчасово розмістити певну кількість зібраного врожаю. Тому все це певним чином нам допоможе. Але є одна проблема: коли ми будемо заповнювати ці зернові рукави і вологість зерна перевищуватиме 14%, а температура повітря буде більше 20°, то там можна зберігати максимум місяць, тому що потім з'являються різні грибки і інші шкідливі речовини, які призводять в непридатний стан це зерно. Але якщо буде холодно, то два місяці максимум. Тому часу в нас дуже мало. Треба шукати шляхи, як вирішувати ці проблеми, які не тільки стосуються нас, а всього світу, тому що зерно на світовому ринку суттєво подорожчало і врожайність впала в багатьох країнах через зміну погоди. Очікують дефіцит, смертність буде значно вищою, ніж була попередні роки.
Ніхто не може купити зерно, тому що не зможе його експортувати, трейдери чекають, коли будуть якісь зміни, але ціна зараз становить від 5 800 до 6 000 грн за тонну при собівартості середній по Україні 7 800, тобто нижче собівартості. Дехто ухвалює рішення взагалі не збирати врожай, тому що тоді витрати будуть менші. Коли в нас ціна в Україні – 6 000 гривень, в Польщі вона становить 10 500 грн, якщо перевести в гривневий еквівалент – це плюс 75% до нашої ціни. У Франції ще більше – 11 200 грн з поля ціна. Це плюс 90% до нашої. Практично вдвічі вища ціна, яку платять фермерам французьким. Польським фермерам платять на 75% більше, а нашим платять ту ціну, яка не покриває їхні витрати. Через місяць нам треба вже починати сіяти озимі культури: ріпак, пшеницю. Де взяти гроші? Але перше питання – це все-таки стан нашої економіки, тому що 60% експорту і надходжень валюти саме за рахунок аграрного сектору. І якщо він зараз не зможе функціонувати належним чином, то економіка України зазнає величезних втрат і може бути зміна курсу радикальна. Ми сьогодні щодня проводимо різні заходи з представниками органів державної влади, з міжнародними організаціями, щоб терміново знайти вихід із цього скрутного становища.
Поїздка до Одеси, можливо, дасть поштовх Кіту Келлогу для зміни позиції і потім впливу на інші країни і світовий політикум
Кіт Келлог поїхав до Одеси. Що він там може побачити і кому, відповідно, транслювати? Що стоїть за цим візитом?
Він хоче побачити ті завантажені кораблі, які стоять і не можуть вийти із портових терміналів, тому що їх зразу буде знищувати ворог. Побачить, стільки на елеваторах є ще зерна, побачить елеватори зруйновані із зерном, засипані території на кілька кілометрів навколо цих елеваторів. І все це, можливо, дасть поштовх йому для зміни позиції і потім впливу на інші країни і світовий політикум, щоб було ухвалено якесь рішення.
Треба було терміново провести засідання ООН з цього приводу. Нам вистачить зерна для потреб внутрішнього ринку. Він переповнений зараз. А от світовий ринок через те, що ми не експортуємо, створить величезну загрозу для всього світу. ЄС оголосив, що вперше в них буде мінімальна потреба 7 млн тонн термінового імпорту кукурудзи, тому що немає половини кукурудзи за рахунок зміни клімату, немає вологи, вона вся в полі залишилась, висохла і терміново треба десь її шукати. Звернулися вони до Бразилії, Аргентини, а нам квоту встановили рік тому. Ми можемо поставити в ЄС кукурудзи по карті на 650 000 тонн. Тому ми зв'язалися з нашим представником в ЄС - Тарасом Качкою. І він вже попрацював і сказав, що знімуть квоту повністю для нас, і мінімум, на 7 млн будуть відкриті двері в Європу. Це дуже добре. Далі транзит через Європу, щоб в інші країни поставити максимальну кількість, особливо на Африканський континент і Близький Схід. ООН повинен був розглянути ці питання і ухвалити рішення щодо впливу на Росію для заборони їй використовувати зброю, щоб створити таку проблему для всього світу, не тільки для України.
(1).jpg)
Леонід Козаченко. Фото: latifundist.com
Альтернативні шляхи є
Нових альтернативних шляхів не було знайдено, вони неможливі чи альтернативи морю немає?
Альтернативні шляхи є. Порт румунський, болгарський. Але вони разом за місяць можуть перевантажити максимум 2,5 млн тонн. Навіть в період війни в нас були рекорди, коли місячний експорт через морські термінали становив майже 7 млн тонн. Усі ці порти румунські, болгарські не зможуть цього зробити, навіть якщо ми будемо використовувати і європейські. Вони не потужні, застарілі, можуть перевантажувати в місяць до пів мільйона тонн. Вчора міністр сільського господарства Стефан Краєвський заявив про стурбованість тим, що українське зерно планують переміщувати через територію Польщі і це може створити проблеми для польських фермерів.
В першій декаді вересня планується спеціальне засідання у Брюсселі, щоб зробити максимальний простір для України, для переміщення зерна через Європу в інші країни. У нас такі ціни обвальні не тільки через те, що немає куди зараз експортувати. А й через те, що навіть у ті порти, які працюють в Румунії і Болгарії, ми не можемо везти вагонами по такому тарифу. Тарифи в нас в Україні історично високі. І ми це вже робили років 10, а зараз особливу увагу на це звернули, щоб терміново дозволити приватні локомотиви, тому що державних не вистачає. А в нас більше 20 000 вагонів приватних уже є, які повинні переміщувати цю продукцію. Вони можуть це робити, але не дозволено використовувати приватні вагони. Бо в нас монополія. Цю проблему можна було б за місяць вирішити. І зараз нам навіть майже безплатно хочуть передати із ЄС вагони і локомотиви, які на дизельному паливі, тому що в Європі через два роки заборонено буде використовувати дизельні двигуни. І майже безкоштовно готові нам передати пів сотні цих локомотивів, але ми їх не приймемо, бо треба, щоб була монополія. І на 30% зараз підвищили. Хочуть ще з першого числа на 15%.
Коли обвал цін, Аграрний фонд повинен скупити хоча б зараз 3 млн тонн зерна не по 6 000, а по 8 000 у фермерів. І не треба їм брати кредити, ці гроші б зразу вони отримали за продаж своєї продукції, звільнили б елеватори. Аграрний фонд і Державна зернова продовольча компанія мають сьогодні на своїх елеваторах вільні потужності для зберігання. Це можна було б зробити без проблем, втім через пів року ціни на зерно почнуть рости. Це завжди так. І тоді Аграрний фонд продає цю продукцію і на внутрішньому ринку не дорожчає хліб. Такі інструменти використовують в Європі, США, Канаді. Ми чомусь цього не робимо. Ну і, звичайно, тут треба ухвалювати рішення.
По кредитах "5-7-9" проблеми теж. Виділили певний обсяг такого кредитування, але фермери не беруть, тому що уже півтора року не компенсують різницю між 5% і 19%, коли звичайний кредит 19%, а різницю між 19% і 5% повинна компенсувати держава. І банки починають арештовувати майно фермерів, які їм не повертають кредит. А компенсації немає. І в цій ситуації де ви знайдете ці кошти, щоб все зробити? Тому компенсувати треба "5-7-9", які видані раніше були, дати доступ до нових кредитів, щоб банки не боялися їх видавати в фермери брати. Аграрний фонд повинен запрацювати і радикально змінити тарифи на перевезення. Тоді це все вирішить проблему. І через ЄС, я думаю, в першій декаді вересня він ухвалить рішення про відкриття воріт для України не на свою територію, а щоб через цю територію переміщувати в інші країни. Молдова нам зменшила залізничний тариф вдвічі. Зараз Румунія ухвалює таке рішення. Всі зменшують тарифи, ми їх збільшуємо. Я думаю, що ми переконаємо владу і зробимо максимально можливе, щоб найближчим часом стабілізувати ситуацію.
В економіці проблеми будуть, а внутрішні потреби продовольства будуть забезпечені
Чи побачимо ми в публічній площині найближчим часом переговори між, наприклад, Україною-ООН, Росією-ООН, Туреччиною, з якимись ще третіми сторонами із США саме на ґрунті зерна?
В нас зараз із Туреччиною тривають такі переговори. І ми не проти. Туреччина могла домовитися із Росією тоді про коридор, вона завжди багато закуповувала в Україні зернових і олійних культур, потім переробляла і заробляла на цьому. Питання переробки сировини – це питання майбутнього для нас. Якби вона збільшила все-таки викуп цієї сировини, то це б нам допомогло в такій кризі, в якій ми опинились. І Росію треба змушувати це робити. Це і Туреччина може, і Китай, тому що Китай залежний від імпорту зерна з України і інших продуктів сільськогосподарського походження. Тому ці дві країни треба примушувати. ООН, ФАО, яка займається якраз глобальними проблемами забезпечення продовольства на світовому ринку, повинні зараз працювати 24 години на добу, щоб не зайти в глухий кут. В економіці будуть проблеми, а внутрішні потреби продовольства будуть забезпечені.
