Наслідки атаки російських безпілотників на Київщині. Фото: facebook/DSNS.GOV.UA
"Ці удари не призведуть до дефіциту українських лікарських засобів"
У перші дні осені Росія вчергове атакувала склади фармацевтичних компаній. Під удар, зокрема, потрапили логістичний комплекс "Біокон" і склад компанії Teva в Україні. Втрати внаслідок цих атак можуть сягати мільярдів гривень, але чи може це призвести до проблем із ліками? Якщо йдеться про продукти, то багато українців, напевно, вже помітили, що їх асортимент на полицях супермаркетів став вужчим. В аптеках тих чи інших препаратів теж може бракувати?
Насправді, ці удари були по логістиці. Ви правильно зрівняли ситуацію з магазинами, де з продуктами стали трохи гірше, але це ж через логістику, а не через те, що їх немає. Бо якщо глянути статистику, то 70% ліків в упаковках – це лікарські засоби українського виробництва. Тому ці удари не призведуть до дефіциту українських лікарських засобів. Але щодо доставки, щодо подорожчання можливо логістики, то тут будуть проблеми. І можуть бути проблеми з імпортними лікарськими засобами. Проте потрібно сказати, що світова проблема з дефіцитами ліків уже вирішується після ковіду. Робляться запаси і в Європі, і Україна бере участь у тому, щоб не було дефіциту ліків у світі. Тому система змінюється і я би не прогнозував великий дефіцит лікарських засобів. Проте, якщо це якісь системні або хронічні захворювання, якщо ви приймаєте певні на постійній основі, то я б рекомендував звертатися в аптеки, щоб вони замовляли для вас ті чи інші лікарські засоби, щоб у вас не було перерви у лікуванні. А в цілому це загрозливо, але на сьогоднішній день, мені здається, не є критичним.
"Втрати болючі, але вони не критичні"
Серйозною проблемою для виробників є те, що великий обсяг їхньої продукції було знищено. Як це переживають виробники і як це відображається на ринку, коли втрачається продукції на мільйони гривень?
Ці втрати дуже болючі для виробників і українських, і закордонних. І проблема тут у тому, що ці втрати в кінці-кінців ніхто ж не компенсує. І виробникам свої втрати на кого прийдеться перекласти? На нас?
А страхування в цій галузі є якесь?
Наскільки я розумію, страхування існує, але я думаю, що такі ризики не застраховані. Застраховані можуть бути автомобілі, приміщення, а щодо товарів, я думаю, навряд чи є таке страхування. Тому ці втрати дуже болючі і вони безповоротні на сьогоднішній день. Я знаю, що багато виробників, коли в минулому році росіяни влучили у склад компанії "Оптима-Фарм", по інших складах, то виробники списували ці борги. Не повністю, але намагалися їх якось реструктурувати, щоб великі логістичні компанії не зупинилися взагалі. Тому я думаю, зрештою це приведе до того, що ми заплатимо за це більше, ніж зазвичай. Але ще раз скажу, що втрати болючі, але вони не критичні, тому що виробництво на сьогоднішній день працює.
"Заходи вживаються, запаси певні є, але ризики для іноземних лікарських засобів набагато вищі, ніж для українських"
Я правильно розумію, що навіть попри те, що певні партії препаратів на складах знищені, це не позначиться загалом на наявності їх в аптеках, бо є інші місця зберігання і наші виробничі потужності дозволяють це компенсувати у стислі терміни?
Іноземні компанії мають більший ризик, тому що це ж треба ще виробити і доставити до нас, або знайти десь якусь гуманітарну допомогу для якихось критичних ліків. Тут проблем більше. Але ви правильно сказали, що це не єдиний склад. Він, безумовно, дуже гарно побудований, дуже шкода його, тому що він відповідав усім світовим стандартам, тому й іноземні компанії там були розміщені, але іноземні компанії зараз звертаються для того, щоб знайти приміщення для складів. А держава дозволила сьогодні зберігати лікарські засоби спрощено, відповідні зміни внесені в ліцензійні умови. Тобто іноземна компанія може зберігати лікарські засоби на складі, скажімо, фармацевтичного виробника або іншої фармкомпанії. Тобто заходи вживаються, запаси певні є, але ризики для іноземних лікарських засобів набагато вищі, ніж для українських лікарських засобів.
Костянтин Косяченко. Фото: facebook/dec.gov.ua
"Це практика геноциду"
Зараз у нас часто виникає дискусія, що Росія завдає ударів по наших складах у відповідь на те, що Україна била по російських Wildberries. Це неправда. Бо центральний склад та офіс "Оптими-Фарм" у Києві Росія атакувала ще торік у жовні. Тоді компанія оцінила свої збитки приблизно в 100 млн доларів. Як вони оговталися після цього удару?
Я абсолютно згоден з вами, що це неправда, що вони у відповідь б'ють. Це практика геноциду, бо знищення було не тільки інфраструктури, а й складів лікарських засобів для того, щоб український народ не отримав медичної і фармацевтичної допомоги. А щодо того удару, то "Оптима-Фарм" працює. Наші українські виробники реструктурували борги, деякі навіть пробачили, списали їм ці борги. Не знаю, як з іноземними компаніями, але "Оптима-Фарм" працює. Вони не закрились, так і залишаються одними з найбільших оптових постачальників.
"Потрібна державна політика"
Наскільки допомагає те, що уряд спростив вимоги до зберігання медикаментів, дозволивши використовувати неліцензовані додаткові склади на час воєнного стану, і що, на ваш погляд, тут можна було б ще зробити?
Незважаючи на те, що Радянський Союз був доволі своєрідною державою, але колись були бази спецмедпостачання і в кожній області були запаси ліків, певного медичного обладнання тощо. Я думаю, що цим повинен займатися Державний резерв. Тому що бувають епідемії, війна, такі удари по складах, а ці склади розпорошені по всій країні. Тому, я думаю, до цієї практики треба повертатися. Тут потрібна державна політика для того, щоб був і обов'язковий перелік лікарських засобів, закладений десь на зберігання, і медичне обладнання. І багато чого в політиці держави повинно змінитися для того, щоб пацієнт був захищений від таких ризиків.
