Голова НБУ Андрій Пишний. Фото: facebook/NationalBankOfUkraine
"55% усіх операцій з готівкою припадали на банкноту номіналом тисяча гривень"
В Україні в обігу з'явилася нова купюра – 2 тисячі гривень. І чи не перша реакція на її появу стосувалася того, що мовляв, "нова велика купюра, інфляція, все пропало". Були також дискусії, побоювання відносно зображення. Що ви на ці побоювання скажете?
Скажу чітко, однозначно і хочу, щоб мою заяву сприймали як абсолютно відповідальну заяву від голови Національного банку. Введення в обіг нового найвищого номіналу в 2 тисячі грн жодного проінфляційного ефекту не матиме. Для введення відповідного номіналу склалися чіткі економічні передумови, я їх перерахую. Ви знаєте, жодного навіть негативного, не те що проінфляційного ефекту немає, тільки позитивні речі. Для бізнесу – це можливість скоротити витрати, пов'язані з готівковими розрахунками. Для ритейлу – можливість скоротити витрати, пов'язані з інкасацією готівкових розрахунків. Для держави – можливість оптимізувати витрати, пов'язані з забезпеченням грошима готівкового обігу. 55% усіх операцій з готівкою припадали на банкноту номіналом тисяча гривень. Для будь-якого Центрального банку це сигнал, що прийшов час вводити відповідний інший номінал. Простий приклад: попередня банкнота найвищого номіналу в 1 тисячу грн була введена в обіг 7 років тому. Для того, щоб заплатити середню заробітну плату на той момент треба було 10 банкнот вищого номіналу. Середня зарплата тоді була 10 тисяч грн. Зараз середня зарплата – 30 тисяч грн і використовуючи той найвищий номінал в 1 тисячу треба було в три рази більше готівкових банкнот використати для того, щоб виплатити заробітну плату. Рівень цін за індексом інфляції зріс вдвічі, заробітна плата – втричі. А це навантаження на логістику забезпечення готівкового обігу, яке ми зараз будемо вирішувати.
"Емісію Національний банк востаннє здійснював у 22-му році"
Чому я кажу, що грошей в економіці більше не стане з введенням відповідного вищого номіналу? Тому що ми будемо обмінювати або наявні номінали на банкноту 2 тисячі грн, або наявні безготівкові кошти на рахунках. Коли Національний банк каже, що "вмикає друкарський верстат", то ми говоримо про те, що в даному випадку, коли мова йде про новий номінал, друкарський верстат вмикається для того, щоб просто виробити цю ноту. Водночас емісія, яку дуже часто плутають зі звичною для нас фразою "увімкнути друкарський верстат", зазвичай здійснюється виключно в безготівковій формі. Емісію Національний банк востаннє здійснював у 22-му році, коли змушений був підтримати уряд фінансуванням витрат оборони і національної безпеки. Із 2023 року емісійного фінансування бюджетного дефіциту і додаткової емісії не відбувається. І моя заява дуже відповідальна. 2 тисячі грн в обігу не означають, що кількість грошей збільшиться і що Національний банк вдається до відповідної емісії. Ні!
Банкнота номіналом 2 тис. грн. Фото: facebook/NationalBankOfUkraine
"Війна – базовий ризик"
Чому емісія була в 22-му зрозуміло – початок великого вторгнення. А чому 2 тисячі грн введено саме зараз? Не пізніше, не раніше.
Тому що так склались економічні передумови. Є чіткий перелік речей, які ми повинні аналізувати для того, щоб ухвалювати рішення про те, що є потреба введення нового найвищого номіналу. І коли ми починаємо говорити про те, що 2 тисячі грн – це багато, що економіка від цього потерпає... Я чомусь пригадую, що в Чехії є, наприклад, банкнота 5 тис. крон, в Японії є банкнота 10 тис. єн, у Швейцарії є банкнота 1 тис. франків. Це стійкі сильні економіки. Тому не варто говорити про те, що сам факт існування банкноти такого номіналу свідчить про якісь проблеми. Ні. Наші проблеми лежать в іншій площині. Вони обумовлені тим, що війна дотепер триває. Саме війна визначає макроекономічні ризики і всі складності ведення української бізнесу. Саме війна в більшій мірі визначає проінфляційні фактори, впливає на структуру, гальмує інвестиційні процеси. Війна – базовий ризик. Так, ми навчились за рахунок ефективної дії з боку Національного банку, взаємодії з урядом, а головне – стійкому ритмічному потоку міжнародної фінансової підтримки забезпечувати макрофінансову стабільність, яка багато кого дивує. А наших ворогів дуже нервує. Тому що гривня, як національна валюта, сьогодні користується абсолютно унікальною рекордною довірою. Наведу одну цифру, щоб це продемонструвати. На момент початку повномасштабного вторгнення інвестиції українців в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), номіновані в національній валюті, були 13 млрд. Зараз, станом на 26-й рік, інвестиції українців в ОВДП номіновані в гривні сягнули 100 млрд – у вісім разів більше. Це якраз і є наслідком політики підтримки привабливості гривні і гривневих активів, і політики побудованій на довірі до національної валюти.
"Ми відреагували дуже швидко"
Була дискусія щодо шрифту, який був розроблений росіянами і мало не з'явився на новій гривні, чи з'явився. Як ви вирішили це питання?
Так, навколо цього була відповідна професійна експертна дискусія тих, хто безпосередньо займається шрифтами. Можу сказати, що з боку Національного банку було достатньо аргументів для того, щоб в цій дискусії брати участь. Але ви знаєте, що мене остаточно переконало врахувати всі ці моменти, навіть без додаткової дискусії? Той факт, що будь-яка тінь, пов'язана з обговоренням, що в якомусь елементі банкноти, яка присвячена постаті, яку закатували росіяни… Навіть, якщо у нас є аргументи, що це не так, але сама ця дискусія кидає тінь. Тому нам її треба було просто взяти і зупинити. І ми це зробили. І я дякую, по-перше, експертній спільноті за те, що підсвітили всі ці речі. Ми відреагували дуже швидко, тому що вважаємо, що і Стус, і Україна, і кожен з нас заслуговує на те, щоби все-таки розірвати будь-який зв'язок з нашим ворогом. Навіть гіпотетичний, теоретичний, деколи навіть, можливо, емоційний, побудований на якихось емоційних оцінках. Тож ми вирішили, що відповідні зміни технічного характеру повинні бути внесені і ситуація належним чином повинна бути комунікаційно врегульована. Наразі на банкноті, яка побачила світ 4 вересня, немає жодних, навіть уявних зв'язків або цієї тіні, яку може кидати російська компонента в якихось елементах шрифтів. Там є шрифт, який побудований на естетиці Георгія Нарбута. Там є Алла Горська з її "Боривітром". Там є посвята навіть українським волонтерам. Ми так розглядали це зображення мозаїки в одному з елементів банкноти.
А 4 вересня – це дата 1985 року, це офіційна дата смерті, коли Стуса було закатовано. Але водночас це ще й дата прем'єри, яка відбулася в кінотеатрі "Україна" в 65-му році, дуже важливого фільму – "Тіні забутих предків" Параджанова, на якій Стус, Дзюба і Чорновіл, по суті, виступили з відповідним маніфестом українського суверенітету.
