Українське кіно. Останніми роками з'явилася велика кількість українських фільмів, які стають рекордсменами прокату, заробляють велику касу, збирають велику кількість глядачів, конкурують з голівудським продкутом.
В ефірі Українського радіо у програмі "Ранковий формат" ситуацію з українським кіновиробництвом прокоментував Сергій Неретін.
Чи дійсно можна говорити, що українське кіно конкурує з голлівудським продуктом? Чи це перебільшення?
З одного боку, трошки перебільшення. А з іншого боку, українські фільми справді починають конкурувати. Наприклад, цієї осені відбудеться 19 українських прем'єр. Це рекордна цифра. Щотижня (наголошую) буде виходити новий український фільм. Зазначу, що голлівудські нові стрічки виходять раз на два тижні.
Якщо говорити про кінематограф, то китайський кінематограф переграв усіх. Ми їздили в Китай для налагодження співпраці. Може, бодай за рік, побачимо хоч один український фільм у китайському прокаті. Бо існують певні обмеження, квотування. Наприклад, на рік у прокат Китаю може потрапити лише 16 американських кінострічок. Ми зараз ведемо перемовини, щоб один або два українських фільми потрапили в китайський прокат. Переговори відбуваються непросто. Китайці не дуже бажають пускати на свій ринок іноземців. Але нам потрібен китайський ринок, тому ми робимо все можливе, щоб налагодити з китайцями співпрацю. Я сподіваюся, гарні новини будуть восени.
Йде мова взагалі про співпрацю чи ви пропонуєте китайцям якісь конкретні стрічки?
Пропонуємо конкретні стрічки, наприклад, "Сторожову заставу", мульмфільм "Викрадену принцесу". Ми можемо конкурувати з Голлівудом, але ще зарано говорити, що будемо це робити на рівних. Перші кроки є, вони дуже успішні. А щодо російського кінопрокату, то він практично зник з української мапи. Тому ніша вільна.
Чи завжди хороше фінансування є запорукою успіху фільму?
Є приклади, коли за мінімальний бюджет вдається зібрати велику касу. Але буває і навпаки. Зараз проблема в тому, що все народжується. Якщо уважно подивитися на ситуацію двадцятирічної давнини, то тоді почали з'являтися маленькі студії-продакшн, які робили телесеріали, телефільми для продажу на російському ринку. Можна по-різному ставитися до цього факту, але плюс був у тому, що наростили фахівців за 15 років створення цих серіалів для Росії. Тепер є деяка база. Люди, які втомилися від телесеріалів, із задоволенням поринули у кінематограф. Ми бачимо народження нової плеяди українських режисерів, акторів, сценаристів, кінооператорів. Зараз народжується нова школа - нові люди, нові зірки.
