Працевлаштування та застосування праці інвалідів – питання, яке потребує особливої уваги кожного роботодавця. Для підприємств встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.
Сьогоднішня програма Українського радіо "Коло доброчесності" присвячена проблемам, з якими нині найчастіше стикаються особи з інвалідністю. У ній беруть участь: юрист Національної асамблеї людей з інвалідністю Олег Полозюк, експерт Реанімаційного пакету реформ Роман Ланський та координатор руху "Сильні громади" Валентин Краснопьоров.
Чому людям з інвалідністю складно знайти роботу?
.jpg)
За законодавством існуює програма допомоги у пошуку роботи для людей з інвалідністю. Компанії мають віддавати відсоток місць для людей з інвалідністю. Насправді це не працює, адже частіше всього робочі місця не облаштовані для таких людей. Також Медико-соціальна експертна комісія начебто захищає хворих людей, обмежуючи важку працю, а це досить неоднозначне формулювання. Законодавчі обмеження щодо працевлаштування для людей з інвалідність залишились ще з радянських часів і були зведені до двох речей - аби за рахунок інших компаній трохи підвищити пенсії хворим людям, наприклад, дають половину ставки, або начебто "захистити" людину від важкої праці, а насправді ведуть тільки до обмеження у наданні роботи.
Для переселенців отримати групу інвалідності стало ще складніше. Як це можливо подолати?
Медико-соціальна експертна комісія вже давно перетворилася на корумповану контору, де процедури надання групи інвалідності затягують. Вихід один - звернути увагу на досвід вирішення цих питань у розвинених країнах, наприклад, Тайваню, Норвегії, коли реабілітацією і визначенням інвалідності займається Агенція зайнятості та соціального забезпечення. Вона була створена шляхом злиття Державної служби зайнятості, Національної страхової адміністрації та муніципальних служб соціальної допомоги. Люди з інвалідністю отримують виплати за результатами оцінки ступеня їхньої працездатності.
У нас 60 мілярдів гривень виділяється на пільги, і лише півтора мільярда гривень на реабілітацію.
Роман Ланський: так, ні лікарі, ні пацієнти не зацікавлені проходити реабілітацію, тому що можна втратити пільги. Кошти, які можна витратити на реабілітацію – витрачають на утримання. Здебільшого пацієнти навіть не знають про свої права на реабілітаційні заходи.
Олег Полозюк: мав би бути окремий орган на рівні служби медико-соціальної експертизи, який би займався справами людей з інвалідністю. Там би медичні фахівці були незалежними. Люди з обмеженими можливостями часто навіть не можуть добратися до місця, де відбувається медико-соціальна експертиза. Це дуже велика проблема.
.jpg)
Прослухати повну версію розмови.
