Олег Дандур'янц: "Кожен дельфін має свій власний гімн"

Олег Дандур'янц: "Кожен дельфін має свій власний гімн"

23 липня в світі відзначили Міднародний день дельфінів і китів.

Щороку в світі відбувається багато конференцій, симпозіумів, з'їздів, де збираються вчені - дослідники життя дельфінів і китів. Що нового вони можуть розповісти світові про цих ссавців? Олег Дандур'янц, мандрівник, філософ, дослідник дельфінів розповів у програмі Українського радіо "Ранковий формат" про деякі обосливості цих незвичайних тварин.

(Подається мовою оригіналу)

Ви пишете дисертацію про особливості комунікації дельфінів. Фільм 1983 року "Люди і дельфіни" справив велике враження на кожного з нас. Із тих часів у людства з'явились якісь нові знання про дельфінів?

Олег Дандур'янц: Конечно же. Дело в том, что в те годы все изучения акустики, например, проходити на очень старой технике. Сейчас человечество сделало гигантские шаги в развитии електронной техники, в том числе и в технике обработки звука. Поэтому сейчас наши возможности приблизились к возможностям мозга китообразных в обработке звука и уже мы можем что-то узнать о том, как же они между собой общаются. Есть и другие области, касающиеся физиологии, поведения - там тоже есть свои успехи.

Як спілкуються дельфіни, що тут нового?

Олег Дандур'янц: Наиболее изучеными из китообразных являются касатки, афалины и белуги. В основном эти виды являются фокусом изучения ученых. Они ближе к нам по размерам, в отличие от китов, которые достигают размеров спортзала. Они обладают наибольшим процентом цефализации - второе место после человека на планете Земля по этому коэфициенту занимае афалина. У этого дельфина система комуникации более-менее уже понятна. У них есть три вида сигналов. Каждый дельфин имеет свой собственный гимн. Он может его исполнить полностью, а может кратко. Также у них есть эхолокационные щелчки и комуникационные сигналы, которые еще не расшифрованы.

Чи дійшов спільної думки науковий світ у питанны, чому дельфіни викидаються на берег?

Олег Дандур'янц: Есть несколько разных версий, и одна из самых популярных - это антропогенный фактор, потому что в море сейчас много шума, который вызван нашей активностью. И этот шум для дельфинов - как ножом по сердцу.

Чи правда, що дельфыни кохаються не тільки заради продовження роду?

Олег Дандур'янц: Я не исследовал это специально, но читал об этом.

Чому дельфінів бояться акули?

Олег Дандур'янц: Потому, что акулы - это просто большая рыба, хоть и довольно разумная, как для рыб, а дельфины это млекопитающее с мозгом больше, чем у человека. У них есть ультразвуковой мощный локатор, которым они могут условно говоря наносить удары, если акула атакует. Кроме того дельфины всегда вместе и они знают, как противостоять акулам.


Прослухати повну версію програми.

На фото - Олег Дандур'янц.

Останні новини
Десантуються у тил росіян, штурмують, беруть у полон. Тимочко про війну роботами
Десантуються у тил росіян, штурмують, беруть у полон. Тимочко про війну роботами
Російські військові об'єкти палають не лише тому, що "хтось курить". Усе про мінування від військового оглядача
Російські військові об'єкти палають не лише тому, що "хтось курить". Усе про мінування від військового оглядача
Енергетична стійкість Балтійського регіону: від нових залежностей до регіональної співпраці
Енергетична стійкість Балтійського регіону: від нових залежностей до регіональної співпраці
1 770 судових рішень проти держави на 377 мільйонів гривень. Адвокат про відшкодування шкоди
1 770 судових рішень проти держави на 377 мільйонів гривень. Адвокат про відшкодування шкоди
"Блакитним щитом" охоплюється ширше поняття, ніж культурна спадщина — Кирило Кобцев
"Блакитним щитом" охоплюється ширше поняття, ніж культурна спадщина — Кирило Кобцев
Новини по темі
73% жінок, які зараз не працюють, хотіли б знайти роботу — Балицька
Населення ТОТ скоротилося на понад 60%, корінних жителів максимум 48% — дослідження
Свобода для українців важливіша навіть за безпеку — Марина Стародубська
За два тижні цього року в Україні у пожежах загинули 83 людини — ДСНС
Навесні 2023 року інтерес до генеалогії зріс у 2,5 раза ― директор центру "Пращур" Віктор Долецький