У Києві презентували серію книжок "Кримсько-татарська проза українською". Про це в програмі "Культура.Live" розповіли директор видавництва "КІС" Юрій Марченко, редакторка і перекладачка Надія Гончаренко та директор видавництва "Майстер Книг" Павло Сачек.
Ведучі:
Олена Гусейнова, Василь Шандро
Розкажіть про цю серію книжок.
Павло Сачек: моє зацікавлення кримсько-татарською літературою прийшло від зацікавлення історією, наприклад, Кримським ханством. Саме тому першими книжками видавництва про Крим стали історичні видання. Потім я захотів подивитися на кримсько-татарську культуру через її літературу. Наша задумка була в тому, щоб створити три томи: від початку й до сьогодення кримсько-татарської літератури. Однак були й проблеми: в Україні дуже мало хороших перекладачів, які можуть перекладати саме з кримсько-татарської на українську мову.
Коли і де починається сучасна кримсько-татарська проза?
Надія Гончаренко: де і коли починається кримсько-татарська проза доцільніше запитати з самих кримсько-татарських літераторів. Але, як цей процес бачимо ми, то це переважно 20 століття, коли письменники вимушені були творити в депортації та продовжувати деякі свої твори вже в 90-тих роках, коли повернулися до Криму. Великою проблемою творчості в депортації було й те, що вони майже не могли писати і спілкуватися рідною мовою.
Як виходити на книжковий ринок з подібними проектами? Хто є цільовою аудиторією?
Юрій Марченко: завдяки підтримці Українського культурного фонду, ми мали можливість зосередитися не так на питаннях маркетингу, так на якості підготовки текстів. Ми мали змогу замовити ілюстрації в кримського художника спеціально до цієї книги. Також, завдяки цій підтримці, стало можливим створення електронної версії книжки, яка є безкоштовною та доступною для всіх на порталі GooglePlay. Крім електронної, доступною є й аудіокнижка. Це дає надію, що доля публікації не буде сумною, що хоч в електронному вигляді вона потрапить до Криму. Також електронна книга фокусується на молоді, яка під час презентації в Таврійському університеті одразу почала скачувати книжку.
Чи були представники кримсько-татарської громади присутні на презентації?
Павло Сачек: презентація була в рамках першого кримсько-татарського українського фестивалю "Кримський інжир". На ньому визначалися переможці сучасної кримсько-татарської і української літератури. В рамках цього проекту ми презентували ці дві книжки. Була присутня кримсько-татарська діаспора, загалом було досить багато народу. Ми розцінювали наш проект як просвітницький, тому ми зробили і паперову, і електронну, і аудіокнижку.
Які імена кримсько-татарської літератури нам обов’язково потрібно знати?
Надія Гончаренко: на мій погляд, це імена Ісмаїла Гаспринського, який творив на межі 19-20 століття, Дженгіза Дагджи та Шаміля Алядіна.
Як так сталося, що для видання цієї серії об’єдналося одразу два видавці?
Юрій Марченко: я займався електронною книжкою. В цей проект мене покликав Павло Сачек, за що я йому вдячний. Ми маємо досвід поширення електронних книжок на сучасних і популярних платформах. Наше видавництво вже готувало проект про Крим, ось так ми й розділили роботу над книжками.
Серія "Кримсько-татарська проза українською" має мету показати українському читачу кримсько-татарську літературу від давніх часів і до сьогодні.
Фото взяте з ФБ Кримсько-татарська література українською
Прослухати детальніше можете за посиланням
