Ілюстративне фото: Читомо
"Писати та видавати українською — привілей незалежних"
Пані Богдано, розкажіть трішки про премію: як виникла ідея, що це за премія та в чому її принципова відмінність від інших відзнак?
В Україні, дійсно, існує багато літературних премій, але не так багато впливових. Що я маю на увазі? Впливовими є ті премії, які впливають на увагу до книжки і автора, допомагають йому чи їй у карʼєрі і дають можливість зупинитися і поміркувати, що робити далі. Тому ми й придумали літературну премію "Volia". Але одразу скажу, що залишається неймовірна кількість незаповнених ніш для відзнак.
Коли я міркувала про нову літературну премію, то розуміла, що ми хотіли би відзначати найновішу українську літературу, найкращу літературу, написану за останній рік. І ми взоруємося на колег у сфері. Передусім хочу сказати про такі важливі відзнаки в Україні, як Книга року BBC, Премія Шевельова, згадати про відзнаку Літакцент року. Усі ці відзнаки важливі для сфери.
Коли ми міркували про те, якою має бути премія саме сьогодні, то хотіли акцентуватися на важливості волі як категорії, яку деякі дослідники називають ледь не неперекладною. Це абсолютно архетипна метафора, яка пояснює Україну та українців. Але так само я думаю про те, що писати українською, видавати українською — це насправді привілей незалежних, ми це всі сьогодні відчуваємо.
І тому "Volia"?
Саме так. Тут виникає ідея того, як література, як українське мистецтво дозволяють нам краще зрозуміти таку архетипну категорію, про яку і Тарас Шевченко писав, і в Лесі Українки знайдемо, знайдемо в текстах 20-х, 60-х, 90-х, але, звісно, і сьогодні.
Література сьогодні свідчить про ситуацію в Україні значно краще, ніж новини
"Volia" буде відзначати не просто книжки, а літературу, яка відображає наш час і коментує його. Що ви вкладали в це формулювання? Якою має бути книжка, щоб вона справді говорила про Україну сьогодні?
Дуже цікаво буде подивитися на результати першого року існування цієї відзнаки. У нас неймовірно сильна капітула, яку очолює літературознавець і викладач Києво-Могилянської академії Ростислав Семків. Але так само до неї належать письменник та військовослужбовець Олександр Михед, також літературознавець та перекладач української літератури на англійську мову Уям Блекер, письменниця Ірина Славінська і літературна критикиня Богдана Романцова.
Так от, ми все одно повинні звужувати, про що ми. Тому що просто сказати, що ми про найкращу книжку, це занадто широко. Відтак всередині Мінкульту та офісу премії ми міркували про велику метафору і про велике завдання, яке ми бачимо як важливе для сучасної літератури. Я переконана, що сьогодні українська література дуже часто свідчить про ситуацію в Україні і про нас із вами значно краще, ніж новинна стрічка. І саме про цей факт свідчення ми би хотіли поміркувати як, знову ж таки, велику метафору, яку підкреслює премія.
Водночас є певні тенденції, про які говорять експерти і ключова, напевно, тенденція в літературі полягає ось у чому. Сьогодні період дуже сильної документалістики, дуже сильного нонфікшну. Звісно, зʼявляється багато якісної нової прози, але документалістики значно більше. Водночас зʼявляється документалістика про Україну, яку пишуть найкращі іноземні письменники. Саме тому ми вирішили зробити дві номінації, що стосуються документалістики. Але є певні невимовні речі, емоційні, дуже тонкі, щемкі, іноді конфліктні, які можу пояснити лише художня проза. Саме тому ми робимо також акцент на цій ключовій ролі літератури сьогодні — говорити про те, якими ми є, як ми міняємося, що міняється у нас, а що — все ж залишається незмінним.
Я переконана, що наприкінці цього року ми з вами побачимо на прикладах дуже конкретних книжок, як це працює.
Понад сотня заявок
Поговорімо ще про критерії оцінювання учасників членами капітули. На що вони будуть звертати увагу?
Сьогодні триває останній день прийому заявок, але я посмію сказати, що ми отримали вже понад сотню від українських видавців. Думаю, це дуже гарних результат до нашої літератури, тому що кожен видавець міг подати не більше трьох заявок у кожній із номінацій. Є дуже конкретне обмеження у кількості заявок, які можна отримати.
Коли говорити про критерії, то насправді я дуже чекаю можливості послухати засідання журі. Усі учасники офісу премії і усі журі підписують NDA, тобто ми не зможемо ділитися жодною інформацією, але я маю привілей просто послухати обговорення, які почнуться вже от-от.
Фото: Детектор Медіа
Думаю, що мова йтиме про те, щоб звертати увагу на найкращі книжки, звісно ж. Але звертати на них увагу саме в контексті загальної концепції премії, тобто міркувати про тексти, які коментують наш час і роблять це добре, які впливають на дискурс та політичну реальність іноді. Адже ми чудово розуміємо, що книжка може впливати на сотні і тисячі людей, а також на політичні рішення. Тому я думаю, що скоро ми довідаємося більше про ті прийоми журі, які викристалізуються від перших засідань.
"Навіть у ці часи твориться нова якісна література"
А книжку будуть оцінювати незалежно від її комерційного успіху? Чи може перемогти книжка, яка не стала бестселлером?
Безперечно, це літературна премія і журі будуть оцінювати літературну якість тексту. Проте ми розуміємо, що ми всі існуємо в культурному полі, яке включає увагу до певних текстів, відгук суспільства на певні тексти. Ми розуміємо, як за останні роки окремі тексти, наприклад, українських військових міняли ставлення до певних речей. Думаю, цього неможливо уникнути, коли ми говоримо про певну книжку і її вплив. Але я не думаю, що в цьому є щось негативне, тому що наші члени журі неупереджені. Тут важливо сказати, що в журі є представники двох впливових українських видавництв і цьогоріч ці видавництва не зможуть податися на премію “Volia” для того, аби уникнути конфлікту інтересів.
Так от, мета журі — акцентуватись на літературній якості тексту, але ми розуміємо, що текст не існує без читача. І коли ми говоримо про найновішу літературу, то дуже важливо брати до уваги читацьку рецепцію. Тому я думаю, що те, як читачі реагують на певні тексти, звісно, буде братися до уваги.
Водночас я переконана, що нас чекає багато несподіванок. Ми отримаємо три довгі списки і три — короткі. Довгі списки включатимуть по десять книжок в кожній із категорій. Навіть зіставлення цих десяти найменувань, я переконана, скаже нам багато чого нового про рік, що минув.
Але що важливо і що я розумію вже: ці "десятки" дадуть нам відчуття багатства і набутку. Ми будемо розуміти, що навіть у ці складні, дрімучі, дуже викликові часи твориться нова якісна література. І чого вона точно вимагає і потребує від нас — нашої уваги.
