Фільм "Дике поле" - це екранізація епохального роману для першого десятиліття 21 сторіччя в Україні "Ворошиловград" Сергія Жадана. Про стрічку в програмі "Епізоди" говорив продюсер фільму Володимир Яценко.
Ведуча:
Олена Гусейнова
Скільки тривала робота на фільмом?
— Якщо рахувати час від задумки, то більше 7 років. Режисер стрічки майже одразу після виходу книжки мріяв її екранізувати. Вони разом із Сергієм Жаданом кілька років писали сценарій.
На якому етапі приєдналася Наталя Ворожбит?
— Ще до того, як до проекту приєднався я. Першим продюсером був швейцарець, який надав гроші на так званий девелопмент. Проект фільму має мати декілька складників: сценарій, виконавців головних ролей, режисера та продюсерів. Коли все це є, можна запускати кіно в іншу стадію, тобто шукати фінансування і починати виробництво. Коли запросили Наталю, то вона з чистого аркушу почала робити зовсім іншу версію сценарію і вже від цього ми відштовхувалися.
Розкажіть про музику в "Дикому полі"
— З нами працював дуже талановитий композитор Єфим Чупахін. Це була його дебютна робота в кіно. Він дуже багато аранжував музики Сергія Бабкіна і взагалі є талановитим. Йому вдалося залишити присмак джазу і вестерну, адже головна тема фільму теж має цей смак.
Що стається з фільмом, коли з нього прибирають ключові сцени, які є в книзі?
— Ми повністю були готові знімати історію з футболом, наприклад. Ми знайшли локації, було розкадрування кожного кадру, але коли порахували, то зрозуміли, що вона займе десь 25 хвилин. І позбалення від цієї сцени було одним із найважкіших рішень, які ми прийняли. Сам роман Жадана досить великий і в ньому дуже багато прошарків. Роман досить розлогий, і рамках цього жанру це можливо, а ось в рамках кіно - ні. Ми працювали над монтажем "Дикого поля" майже рік, такого в українському кіно ніхто не робив. Скоротивши багато речей, фільм починав працювати.
Історія фільму та книги про 90-ті роки?
— Ні, вона про 2000-ні. Роман про 2010-2011 рік, коли Янукович тільки прийшов до влади. Але цікаво, що там немає часу, тому люди думають про 90-ті. Це час до війни і Революції. Ця історія про коріння того, що відбулося.
Розкажіть про акторський склад. Майже не було відгуків, які б позитивно говорили про Олега Москаленка у ролі Германа
— Ми його називали відсутній герой, він мав бути серед тих людей якимось іншим. Він навіть блондин, така собі біла ворона. Це для нас було важливо. Олег грав героя, котрий з абсолютно пустої людини, в житті якої нічого не відбувається, змінюється. І ці зміни цікаві. Він зробив дуже тонку роботу. Був великий кастинг, на який пришло більше 100 Германів. Ми теж думали про Сергія Жадана у якості цього героя, коли він писав роман, то був ідеальним персонажем, але зараз трохи не в тому віці.
Хто стояв за тим, як шукали обличчя для гри у фільмі?
— В нас є кастинг-директор, він разом з режисером відбирали людей. Ми вибирали тих, хто насправді підходив до тієї чи іншої ролі. Нам не так було важливо, щоб персонажів грали дуже відомі актори.
Прослухати детальніше можете за посиланням
Фото взяте з ФБ Володимира Яценка
