"Коли все починалося та зникла державна монополія на збирання металобрухту, мабуть, були непоодинокі випадки і щодо огорож, і щодо кришок люків. Це все не стільки мало якусь питому вагу у загальному обсязі збирання металобрухту в нашій країні, але ці випадки мали якийсь розголос і резонанс, а спільнота на це дуже болісно реагувала. За цей час, звичайно, ринок став трішки цивілізованіший. Залишилися ті гравці, яким не потрібні ані кришки люків, ані огорожі з кладовищ, бо проблем з цим буде значно більше", – зауважує Володимир Бублей.
Експерт додає, що щорічно збирають від 3 до 5 млн тонн металобрухту та постачають на металургійний комбінат, тобто люк вагою 50 кілограмів не має великого значення.
"Перша редакція закону, який регулює відносини з металобрухту, була прийнята Верховною Радою ще в 1999 році. Він врегульовував багато відносин, але, ми розуміємо, що і життя не стоїть на місці, і бізнес – все розвивається. Над тими правками, які зараз підписав президент, ми разом з металургами, Міністерством економіки та цілою низкою народних депутатів, працювали більше 7 років. Це дуже консенсусний варіант всіх напрацювань, які, як ми вважаємо, дадуть можливість штучні перепони, що були накопичені за ці всі роки, прибрати і дати можливість працювати у правовій площині тим, хто дійсно хоче там працювати", – розповідає Володимир.
"Ми усунули норми, які або не працювали, або їх неможливо було застосувати чи перевірити. Є приймальний пункт, але в законі було сказано, що кожен приймальний пункт повинен мати цілу низку брухт переробного обладнання. Коли там збирається 50 тонн щомісяця металобрухту, то навіщо купувати тому, хто просто збирає металобрухт, це обладнання. Ці пункти нікуди не дівались, але легалізуватися вони не мали змоги".
Володимир розповідає, що зараз операції розділені. Якщо є заготівля, тобто купівля, зберігання та реалізація, без переробки металобрухту, то металопереробне обладнання купувати не треба. Прибрали й норму розділення на побутовий та промисловий металобрухт, яка залишалася з радянських часів. Зараз введений акт, де описується той брух, який здається. Також тепер можна офіційно брати готівку у касах підприємств та закупати металобрухт, що раніше не було доступним.
"Разом з тим, ми маємо розуміти, що цим законопроєктом посилена роль держави. Зміни внесені до Кримінального Кодексу статті 213 кажуть, що здійснення операцій з металобрухтом без державної реєстрації несе за собою штраф від 1500 до 2000 неоподаткованих мінімумів або виправні роботи до двох років, або позбавлення волі до одного року. Це прирівнюється до злочину. У статті 164 кодексу про адміністративні правопорушення йдеться про те, що порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зараз ти можеш займатися металобрухтом тільки після того, як ти зареєструєшся у відповідному реєстрі у переліку суб’єктів господарювання, який буде вести Міністерство економічного розвитку та торгівлі. Доступ до цього переліку відкритий, і всі, без виключення, місцеві адміністрації, на які згідно з цим законом покладена функція контролю, мають можливість перевірити всі приймальні пункти на своїй території. Й в межах цих повноважень проводити перевірки. Обов’язково кожен приймальний пункт має забезпечити відеофіксацію всіх процесів і зберігання даних протягом трьох місяці. Якщо щось десь вкрали і принесли на приймальний пункт, то по гарячих слідах поліція має право прийти на приймальні пункти та перевірити відеозаписи", – додає експерт.
Фото: УНІАН
