Юлія Ваганова. www.facebook.com/khanenkomuseum
Тема збереження культурної спадщини актуальна з 2014 року
Наскільки задавнена тема збереження культурної спадщини?
Тема збереження культурної спадщини актуальна, починаючи з 2014 року, коли ми втратили частину наших колекцій в Донецькій, Луганській області і Криму. І вона стала ще більш актуальною в 2022 році.
Зміни, які описуються в законопроєкті №14391, стосуються музейної сфери. Підготовка тривала кілька років. Ці питання час-від-часу порушувалися музейною професійною експертною культурною спільнотою.
Щодо музейного закону – це питання, які мають врегулювати кілька речей, які поліпшать, полегшать збереження наших творів не тільки в Україні, а і за кордоном. Це питання тимчасового збереження, часу перебування творів за кордоном, тому що наразі цей термін обмежений чотирма роками. Це питання також страхування на території України. Питання страхування за кордоном ніхто не порушує. І це обов'язок наш з вами, як спільноти, адвокатувати такі зміни і також депутатів проголосувати в першому читанні цей закон.
Чому зараз ми порушуємо це питання більш активно? По-перше, була хороша як консультативна, так і експертна робота середовища музейників, культурних діячів із Міністерством культури, з комітетом з гуманітарних питань, щоби ці зміни внести, щоби розробити ці законопроєкти. Ми всі поза нашими всіми задачами собі також поставили цю задачу, зробили її пріоритетно, щоби включитися і щоб ці зміни були дійсно корисними і потрібними.
У частини музеїв спливає термін перебування творів за кордоном. Ми знаємо, як ухвалюються наші закони і скільки треба часу, щоб ухвалити закон, проголосувати в першому читанні, внести правки, які рекомендовані і зібрані від спільноти, проголосувати в другому читанні і розробити правові акти, щоб цей закон став нормально працювати. Це все час. Ми це питання порушуємо не в останню хвилину, а так, щоб у нас усіх був час на те, щоб розробити цей закон.
Наша українська спадщина працює в комбінації із кількома різними системами: збереження та культурна дипломатія. Це пов'язано і з наступним законом №15331, де говориться про культурний геноцид. Це питання нашого іміджу перед міжнародними партнерами і тими, хто нам допомагає. Коли ми кричимо у кажемо, що Росія чинить культурний геноцид, але самі при цьому досить повільно ухвалюємо ці зміни чи норми, щоби убезпечити наші колекції. Дипломатія буде працювати тоді, коли буде ухвалено закон і про геноцид, і закон, який буде допомагати нам убезпечувати культурну спадщину. Збереження буде свідчити, що ми, як нація, як суспільство, є самостійними, що ми розуміємо, наскільки важливо берегти цю історію і чому саме. Це не окремий закон, він взаємодіє одразу з кількома різними іншими системами на різних рівнях. І тому важлива ця взаємодія.
Наскільки багато музеїв в цій ідеї об'єднано?
Достовірну інформацію має Міністерство культури. Дуже багато музеїв проводять постійно партнерські проєкти. Це велика кількість українських музеїв, які мають спроможності. Бо, на жаль, це все залежить від наших контактів і взаємодії з партнерами за кордоном. Тут немає жодної копійки нашої, які ми забираємо з фронту, всі ці проєкти фінансуються виключно за кошт західних партнерів. І це велика кількість музеїв, які спроможні говорити про Україну, робити такі проєкти за кордоном і бути інструментом культурної дипломатії. Ще і зберігаючи колекції і не забираючи гроші з фронту.
Виставкові проєкти в європейських країнах
Із вашої колекції є експонати за кордоном?
Ми робили виставкові проєкти в кількох країнах європейських. Один із найгучніших – виставковий проєкт в Луврі в 2023 році. Тоді ми презентували кілька унікальних ікон із нашої колекції. Чотири з них – синайські ікони 5-7 ст. Їхнє перевезення і пересування, зміна для них температурного вологісного режиму може бути просто катастрофою для самого предмету через те, що він дуже давній. Ці предмети знаходяться під опікою зараз в Луврі з усіма потрібними безпековими умовами щодо охорони, вологості, страховки, температурного режиму і плюс вони досліджуються щодо їхньої стабільності, тому що це дуже старі речі. Частину наших колекцій ми намагаємося презентувати на різних виставкових проєктах, для нас важливо, щоб колекція працювала, а не просто була захована в скрині. Ми намагалися з різних частин нашої колекції презентувати проєкти за кордоном. Це показує наш рівень як країни, на чому ми зростали. А ми зростали на таких самих колекціях, як і європейці. Це для них є дуже переконливим аргументом, коли ми показуємо такі колекції. І це завжди великі проєкти з великими грошима партнерів, з каталогами, з великими медіа.
