Про хід розмови
Найбільш перспективними для спільних рішень між США і Росією можуть бути проблеми, пов’язані із пандемією Covid-19 і її наслідками, боротьбою зі змінами клімату, проблема Ірану та його ядерних розробок, замороження конфлікту в Сирії, стабілізація ситуація в Лівії. Найбільшим каменем спотикання, швидше всього, стала Україна, оскільки попередній обмін заявами свідчить про те, що по-різному сторони оцінюють ситуацію і як тут може виглядати компромісне рішення, важко сказати.
Минулого разу в Женеві півроку тому вони обговорювали питання стратегічної стабільності. Найбільший спільний інтерес обох сторін — підтримка контролю над озброєннями, причому за можливості розширення його як географічно, так і за різними типами озброєнь. Під час нинішньої розмови, ймовірно, Байден і Путін узгодили, чого вдалося досягти, чого не вдалося.
Певно, головне під час розмови було звести ескалацію до контрольованого стану, знизити ризики, зробити їх передбачуваними і налагодити комунікаційні канали, щоб уникати різного роду кризових ситуацій.
Про війська на українському кордоні
Виглядає так, що Путін перевіряє реакцію Заходу. Він поки нічого не зробив такого, за що можна було б його карати і накладати нові санкції. Він тестує реакцію, заявив про свої вимоги, зокрема щоб Україна не стала членом НАТО і щоб мінімізована була співпраця в оборонній сфері. Швидше всього, він про це сказав Байдену.
Байден у свою чергу теж перед зустріччю озвучив, що США не визнають такого роду червоних ліній і поважають українське право хотіти бути членом Альянсу і виходитимуть із цього.
Читайте також: "Путін хоче гарантій, що НАТО не нападе": про що домовляться президенти США і Росії під час сьогоднішньої розмови
Простору для якихось домовленостей, про що вони можуть поговорити, так не багато. Байден зможе озвучити ще раз ціну за можливу ескалацію, а Путін заявить про те, що жодної ескалації не планувалося. Іншого сценарію розмови поки не бачиться.
Про ймовірність вторгнення
Ймовірність ескалації на кордонах України є надзвичайно низькою. Лише у випадку випадкової неконтрольованої події, яка створить ланцюгову реакцію, може вийти якесь загострення масштабне. В усіх інших випадках ескалація не відповідає жодним стратегічним інтересам Росії і має надто високу ціну і в тому що стосується і міжнародної реакції, і навіть в тому, що стосується реакції всередині Росії. Сенсу у вторгненні немає, погрожувати ними Путін може, але йти на ескалацію буде надто дорого для нього.
Колишній радник 45-го президента США з національної безпеки Джон Болтон заявив, що НАТО має розмістити свої війська в Україні на ротаційніій основі.
Гарантій безпеки Україні ніхто не дасть, бо ми не є членом НАТО і не є членом інших організацій колективної безпеки, ніхто не змушений захищати Україну. І коли окремі посадовці у США чи Європі розповідають, що треба щось Україні надати чи розмістити, це має подвійний ефект. З одного боку, це підштовхує Росію на реакцію-відповідь, бо Росія сприймає це як загрозу для себе і ними виправдовує загострення. Може вийти так, що такі розмови спровокують Росію на якісь дії, а реального захисту і зброї або ж дієвих санкцій проти Росії ми не отримаємо. Реальність така, що нас захищати ніхто не змушений, немає юридичних зобов’язань і краще розраховувати на себе.
Фото: aa.com.tr
