Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Як активізувати донорство крові у період спеки і серпневих відпусток: запущено кампанію #ЯСерпневийДонор. Гість — Олександр Сергієнко, лікар-трансфузіолог, заступник генерального директора Українського центру трансплант-координації.
Азербайджан заявив про готовність постачати газ до України. Яким маршрутом блакитне паливо може піти і технічні особливості. Чи йдеться про використання української газотранспортної системи, європейських інтерконекторів або інших маршрутів? Які обсяги газу Азербайджан потенційно може запропонувати і чи встигне Україна отримати його до початку опалювального сезону? Гість — Леонід Уніговський, генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика", доктор технічних наук.
Що відбувається на окупованому Півдні: Бердянськ, Мелітополь, узбережжя Азовського моря, Донеччина. Гість — Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації та колишній радник мера Маріуполя.
Ситуація в Миколаєві.
Безпекова ситуація на Миколаївщині: нова тактика повітряних атак ворога на Миколаївщині та їх наслідки. Використання нових видів БлА типів "Клин", "Бандероль" та імітаційних цілей для розосередження уваги мобільних вогневих груп, поєднання нічних атак дронами-камікадзе ("Shahed" / "Герань") та несподіваних денних ракетних пусків.
Як громади Миколаївщини уже почали готуватися до зими 2026/2027: тепло та безперебійний зв’язок.
Розповідає журналістка миколаївської регіональної редакції УР Галина Самойленко.
Перший візит президента Зеленського до Сербії. Гостя — Катерина Шимкевич, кандидатка історичних наук, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень.
Південно-Слобожанський та Північно-Слобожанський напрямки: де зараз ворог тисне найбільше і чого намагається досягти? Яка ситуація біля Вовчанська, Куп’янська, на прикордонні Харківщини та Сумщини? Чи йдеться про локальні атаки, чи росія намагається створити умови для ширшого наступу? Гість — Віктор Трегубов, підполковник, речник Угруповання об'єднаних сил.
Що переконливіше виглядає неправда, то менше часу ми витрачаємо на запитання: а звідки це взялося? Саме на цьому побудований черговий фейковий відеосюжет, який поширювали російські телеграм-канали: нібито польська розвідка підготувала звіт, де назвала Україну "новою загрозою безпеці Східної Європи". До вигаданої історії додали кадри протестів, псевдоновинне оформлення і голос диктора — усе, щоб створити враження готового журналістського матеріалу. Насправді такого звіту польської розвідки немає. У відео зібрали кілька давно знайомих російських наративів: Україну порівнюють із гітлерівською Німеччиною, західну військову допомогу називають підготовкою до "проксі-війни", а співпрацю українських військових із західними партнерами намагаються пов’язати з УПА та нібито загрозою для поляків. Для переконливості використали реальні, але вирвані з контексту кадри протестів, розмитий логотип невідомого медіа, а аналіз аудіодоріжки показав високу ймовірність того, що голос диктора був згенерований штучним інтелектом.
Важливість української мови в контексті підготовки до радіодиктанту. Про нащадків Кайдашів та Музей Івана Нечуя-Левицького в містечку Стеблів на Київщині.
Гарячі обіди і талони на харчування для працівників за кордоном і чому цей досвід не був запроваджений в Україні.
Ситуація в Луцьку.
Завершився польовий етап ексгумаційних робіт на Волині. Українські та польські фахівці закінчили розкопки на місцях масових поховань часів Другої Світової війни, 1943 року, на території колишніх сіл Острівки та Воля-Островецька. Що виявили? Чи є підтвердження загибелі людей? Які подальші дії?
З початку нового навчального року усі учні загальноосвітніх закладів мають бути забезпечені безплатними гарячими обідами. На ці потреби область отримала 362 мільйони грн. Чи достатньо цих коштів? Які варіанти розглядають засновники щодо забезпечувати учнів обідами?
Розповідає журналістка волинської регіональної редакції УР Оксана Кривцун.
