Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Як рекрутуватися на службу до 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри. Гість — Любомир Заїка, командир групи рекрутингу штабу управління 152-ї Окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри.
РНБО нарешті затвердило план стійкості Києва. Як це тепер має прискорити підготовку столиці до зими і чи зрозуміло, хто за що відповідає? Гість — Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Росіяни можуть атакувати Бортницьку станцію аерації в Києві, хоча поки що підтвердження факту атаки немає, повідомив речник Генштабу Дмитро Лиховій. Чим загрожує її пошкодження, і як працюють системи каналізації українських міст? Гостя — Кристина Ненно, експертка у сфері ЖКГ, засновниця громадської організації "УПС! Життя в моєму місті".
Ситуація в Одесі.
Ситуація після затоплення судна біля Одеси.
На зв'язку — журналістка Одеської регіональної редакції УР Олена Халілова.
Михайло Федоров намагається втриматися в інформаційному порядку денному і провів стрім разом з Сергієм Стерненком. Обговоримо політичний аспект цієї активності. Гість — Ярослав Макітра, політолог, керівник політичних програм дослідницької компанії "Соціополіс".
Попри параліч переговорів, у Києві таки чекають представників американської команди. Тим часом Трамп свариться зі своїм міністром оборони через нестачу боєприпасів для Patriot. Як це все впливає на суб'єктність та рішучість США щодо війни? Гість — Роман Кот, журналіст Українського радіо.
Університетська дошка оголошень — цілком буденне місце для розкладів, конкурсних списків і студентських повідомлень. Саме туди автори чергового фейку нібито прикріпили плакат із командиром Сил безпілотних систем Робертом Бровді, відомим за позивним Мадяр. Напис на ньому запитує: "Навіщо тобі вища освіта?" — і закликає студентів приєднуватися до "Птахів Мадяра".
Така картинка виглядає наче випадкова фотографія з університетського коридору й має переконати аудиторію, що українську молодь начебто змушують обирати між навчанням і військом. Насправді ж, такого оголошення ніколи не існувало: зображення створили за допомогою штучного інтелекту. Фактчекери проєкту «ВоксЧек» перевірили його інструментом OpenAI та виявили вбудовану мітку, яка підтверджує походження з генеративних інструментів компанії.
Обміління річок у Європі через спеку — причини й наслідки.
Ситуація в Рівному.
Посуха та спека: як вплинули на врожай на Рівненщині?
Проєкт психосоціальної підтримки звільнених з полону "Вільні" започаткували на Рівненщині. Як він діє?
У Дубенському замку завершили археологічну експедицію. Які результати?
На зв'язку — журналістка Рівненської регіональної редакції УР Ірина Данильчук.
Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї — День Хіросіми. Як Японія вже понад 80 років зберігає пам'ять про атомну трагедію і чому меморіалізація стала частиною її національної ідентичності? Які уроки цього досвіду можуть бути важливими для України? Гостя — Оксана Піскунова, член правління громадської організації "Фонд Йокогама (Японія) - Україна", перекладачка, 30 років мешкає у Японії.
