Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Актуальна ситуація на фронті. Нові зразки військової техніки. Гість — Іван Тимочко, військовий та голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ.
Російська пропаганда вигадала історію про участь нібито працівників ТЦК у складі екзаменаційних комісій українських вишів. У мережі активно поширюється підроблене оголошення про вступні іспити у КПІ, де серед переліку викладачів, які будуть приймати ці іспити, значиться представник ТЦК. Але факти та офіційні дані університету спростовують цю фальшивку.
30 травня 1876 року було видано розпорядження російського імператора Олександра II, яке відоме в нашій історії як Емський указ.
Освіта в окупованому Криму. Гість — Андрій Щекун, громадський діяч, журналіст, видавець.
На Полтавщині 29 людей утримували проти їхньої волі у психіатричному закладі. Чому такі випадки можливі досі? Який алгоритм дій, якщо людині протиправно обмежують свободу? Що робити, якщо забрали паспорт? Гість — Дмитро Кушнаренко, адвокат з кримінального права Адвокатського об'єднання "Актум".
Мінфін підтверджує плани дещо підвищити мінімальну зарплату в Україні. Чи є в держави на це кошти? Чи покриє підвищення хоча б інфляцію? Яким чином взагалі влада визначає на скільки підвищувати мінімалку і які міркування тут працюють? На зв'язку — Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.
30 травня по всій Україні пройде останній дзвінок і для частини школярів постане питання — куди рухатися далі. Що українські виші можуть запропонувати напротивагу іноземним? Чи є майбутнє у випускників шкіл в Україні, з огляду на безпекові, військові та соціально-економічні чинники? Гості: Роман Грищук, член фракції партії "Слуга народу", Голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти і адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій; Наталя Піпа, членкиня депутатської фракції Політичної Партії "ГОЛОС", Секретарка Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Підсумки візиту Президента Зеленського до Німеччини та підготовка нового раунду переговорів. Гість — Олександр Леонов, виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента".
Платні туалети начебто "от-от з'являться у поїздах Укрзалізниці" — такі повідомлення періодично виринають у телеграм-каналах і соцмережах, викликаючи обурення і глузування читачів. Цей фейк, котрий народився як сатиричний жартівливий анонс, вже не вперше "оживає" і шириться мережею, змушуючи людей повірити у залізничні нововведення.
Наприкінці 19 сторіччя проголошення амбітної політичної мети – утворення самостійної та соборної Української держави – витало в повітрі й мусило зрештою визріти. Парадоксально, але тим мислителем, який вперше публічно заговорив про здобуття незалежності України, став не націоналіст із Наддніпрянської України, а марксист із Галичини Юліан Бачинський. Журналіст Олексій Мустафін розповість про мислителя, який на 5 років раніше від Миколи Міхновського проголосив політичну мету – здобуття незалежності України. Як Бачинський дійшов до цієї ідеї й чим її обґрунтував, та як склалася доля батька-засновника.
