Сергій Стуканов
Сергій Стуканов

Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").

Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua. 

Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".

Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".

З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.

За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці. 

Передачі з архіву Українського радіо

12.09.2026 08:07:11 Сьогодні. Зранку

12 вересня — День військ радіоелектронної боротьби ЗСУ. Як розвивається український РЕБ під час війни, його роль в протидії новій зброї ворога (реактивні шахеди і крилаті ракети)? Та як ефективно протидіяти сучасним загрозам? Гість — Андрій Отченаш, офіцер 4-ї бригади оперативного призначення "Рубіж" Національної гвардії України.

Він знав 60 мов і довів стародавність української мови, чий початок виводив із 11 сторіччя. Він став засновником українського сходознавства і сформував український погляд на Схід. Він був генієм, якого радянська влада знищила тричі – ув’язнила, убила та стерла пам'ять. Видатний український науковець, один із чільних творців Української Академії Наук Агатангел Кримський. Гість — директор Дипломатичної академії імені Г. Удовенка при МЗС Ігор Осташ — про Агатангела Кримського як державотворця. Чому сходознавство – це паспорт суверенної нації? Як Агатангел Кримський науково розбив підвалини "русского міра"? В кого закохувався мовознавець і чи відповіла Леся Українка взаємністю на його почуття?

09.09.2026 03:05:03 На часі

На тлі операції "Карфаген" та розголосу щодо колцентрів назагал виплив той факт, що тисячі українців готові працювати в завідомо незаконній сфері. Поговоримо про це з точки зору соціальної сфери. Гостя — Людмила Черенько, завідувачка відділу поведінкової економіки Інституту демографії та дослідження якості життя НАН України.

08.09.2026 11:35:33 Сьогодні. Зранку

Служба в 431 окремому батальйоні безпілотних систем "Бродяги" - як потрапити в підрозділ та що очікує на тих, хто підпише контракт. Гостя — Вільна Птаха (позивний), заступниця начальника штабу з мобілізаційної роботи в 431 окремому батальйоні безпілотних систем "Бродяги".

08.09.2026 11:08:13 Сьогодні. Зранку

Попри війну, 71% українців вважають себе щасливими, свідчать дані КМІС. З чим можуть бути пов'язані такі показники і що українці включають в поняття щастя. Гість — Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.

08.09.2026 09:17:17 Сьогодні. Зранку

Переваги та недоліки олігополії в окремих секторах української економіки, коли домінує невелика кількість великих гравців. На тлі російських обстрілів партнери Rozetka скаржаться на відмову маркетплейсу компенсувати втрачений товар і подальше списання коштів за послуги. Минулого тижня стало відомо, що мережі супермаркетів намагаються перекласти збитки на постачальників. Крім того, занепокоєння викликають захмарні ціни у сервісах таксі під час тривог — Кабмін розглядає регулювання цієї сфери. Гості: Олег Пендзин, експерт "Економічного дискусійного клубу"; Марк Бєлкін, старший юрист юридичної компанії "Moris".

08.09.2026 09:10:31 Сьогодні. Зранку

Ситуація в Харкові.

Безкоштовне сільське житло для переселенців: як ця урядова ініціатива працює на Харківщині?

Розповідає журналіст харківської регіональної редакції УР Роман Кривко.

08.09.2026 08:36:47 Сьогодні. Зранку

На тлі операції "Карфаген" та розголосу щодо колцентрів назагал виплив той факт, що тисячі українців готові працювати в завідомо незаконній сфері. Поговоримо про це з точки зору соціальної сфери. Гостя — Людмила Черенько, завідувачка відділу поведінкової економіки Інституту демографії та дослідження якості життя НАН України.

08.09.2026 08:08:42 Сьогодні. Зранку

За даними Головного управління розвідки, у Росії вистачить ресурсів для ведення війни проти України у 2027 – 2028 роках. При цьому середньостатистичний показник російських втрат за день становить від 1200 до 1400 осіб, іноді – 1500 вбитих і важкопоранених, а модель набору на контракт у Росії себе значною мірою вичерпала. В цій ситуації, якою може бути якість мобілізованих, якщо путін піде на такий крок і що це вже зараз означає для нас Гість — Владислав Селезньов, військовий експерт, полковник запасу ВМС ЗСУ.

Повідомлення про додаткову виплату до пенсії може зацікавити людину вже самою обіцянкою грошей — і саме на це розраховують шахраї. Кіберполіція попереджає про схему, яку поширюють через месенджери та соцмережі: пенсіонерам нібито пропонують додаткові виплати "від трьох до п'яти тисяч гривень залежно від регіону проживання та трудового стажу". Щоб оголошення виглядало переконливо, зловмисники використовують логотипи та елементи дизайну, схожі на символіку державних установ.

Далі людині пропонують перейти за посиланням, підтвердити область проживання або нібито "пройти ідентифікацію" для отримання грошей. Посилання веде на фішинговий сайт, де шахраї намагаються зібрати персональні й платіжні дані, а згодом можуть використати їх для доступу до інтернет-банкінгу та викрадення коштів.