Передачі з архіву Українського радіо

Як українські патріоти за часів Олени Пчілки й Володимира Антоновича тримали в секреті свої зустрічі? Які розмови точилися у будинку Миколи Лисенка у форматі "підпільного чаювання"? Ведучі проєкту "Батьки-засновники" Сергій Стуканов і Наталя Соколенко днями завітали до Музею видатних діячів української культури, аби поспілкуватися із директоркою Музею Ольгою Гураль про підпільні зустрічі, які влаштовували діячі Старої Громади в домі Миколи Лисенка. Зустрічалися нібито попити чаю й обговорити безневинні речі, а насправді – працювали над реалізацією культурних і соціальних проєктів заради майбутньої України. 

Микола Гоголь – один із найвидатніших письменників на теренах Східної Європи 19 сторіччя. Уродженець України, він справив потужний вплив на розвиток як російської, так і української літератур. Чий Микола Гоголь? І як його твори, присвячені Україні, позначилися на становленні української ідентичності? Гість — Богдан-Олег Горобчук, культуролог, автор подкасту "Культуртригер".

Історія про те, як громадська організація "Просвіта", заснована у 19 ст, вплинула на формування ідентичності українців. Про тих, хто заснував "Просвіту" на Галичині і очолив осередки на Наддніпрянській Україні, розповість історик Ігор Стамбол.

Панас Саксаганський, Іван Карепенко-Карий, Марія Садовська-Барілотті та Микола Садовський — ці імена кожен з нас згадує, щойно мова заходить про розвиток і становлення українського драматичного театру. Але яку роль театр відіграв для формування української ідентичності, для усвідомлення, що українці потребуть своєї держави? Гостя — Ольга Гурай, директорка Музею видатних діячів української культури.

Олександр Лотоцький і Федір Матушевський — забуті імена творців української нації і держави. Гість — доктор історичних наук Ігор Гирич.

Перший ректор Київського університету. Укладач збірки "Малоросійських пісень", які стали основою для національного відродження. Автор ідеї про тяглість української історії від часів Русі до доби козацтва Михайло Максимович. Гостя випуску — історикиня Ольга Гончар.

Чому на 500-гривневій купюрі зображено не Миколу Міхновського? Кого з великих українців можна вважати "другим після Шевченка"? І звідки московити взяли ідею про три братні народи? Гість — Ігор Гирич, доктор історичних наук.

Завідувач відділу Національного музею історії України Олександр Кучерук — про очільника Української народної республіки, мислителя Симона Петлюру.

"Мало любити Україну до глибини душі, її треба любити до глибини кишені", – ці сакраментальні слова, які належать видатному громадському діячу, видавцю й меценату Євгенові Чикаленку, повною мірою відбивають його власний підхід до підтримки української справи. На рубежі 19 – 20 сторіч уродженець Одещини Чикаленко став одним із ключових спонсорів українського національного відродження, фінансуючи численні видавничі проєкти, періодичні видання, допомагаючи українським громадам розвивати різноманітні проєкти. Як він заробив свої статки й що спонукало його значну частину заощаджень спрямувати на українські проєкти? Гість - письменник та журналіст Олег Криштопа.

Якщо Іван Котляревський заснував сучасну українську літературу, Тарас Шевченко створив художній міф України, а Михайло Грушевський обґрунтував історичну тяглість від Русі до України, то Микола Міхновський увійшов в українську історію як політик, який першим уголос заявив про політичну мету – створення самостійної України. Однойменна брошура, котра змінила хід історії України, вийшла друком 1900 року. Досвідчений адвокат Микола Міхновський вдався до історичної та юридичної аргументації і переконливо показав, що становище України в Російській імперії веде до занепаду українців, тож Україна має законне право на проголошення незалежності. Про батька-засновника Миколу Міхновського — історик Юрій Юзич.