Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Хто платитиме за 3000 кілометрів, які президент Пропонує українцям безкоштовно? І як це позначиться на становищі "Укрзалізниці"? Гість — Віктор Медвідь, директор консалтингової компанії "Вільям-Інвест-Експерт", експерт з питань транспорту.
Сезон роздавання грошей знову відкрито? Президент Зеленський доручив Кабміну підготувати комплексну програму "зимової підтримки" для самотніх літніх людей, багатодітних родин, мешканців зон бойових дій та інших вразливих категорій. 3 тисячі кілометрів на залізниці: чому такі ініціативи раз-по-раз виникають під кінець року? Скільки все це може коштувати для бюджету, хоча ще декілька тижнів тому Україна шукала як екстрено закрити дірку в оборонних видатках? Якщо це якісь залишки, то чому їх не можна перекинути на наступний рік? Чи є тут політичний підтекст? Гість — Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.
Вигадані цитати українських посадовців — постійний інструмент в арсеналі російських пропагандистів. "Що менше буде електростанцій — то легше буде їх захистити": цю фейкову цитату останніми тижнями у російських та анонімних телеграм-каналах приписують начебто міністру енергетики України Герману Галущенку. Пропагандисти кепкують із придуманої ними ж "логіки" — що дефіцит електроенергії — це не наслідок російських ударів, а начебто "свідоме рішення", в якому розписався цілий міністр. Проблема лише в тім, що такого інтерв’ю ніколи не було, а сам Галущенко вже кілька місяців як не очолює Міністерство енергетики. Загалом цей фейк ширять московські джерела ще з минулого літа. Як бачимо, пропагандистам — прото-напросто не оновили вчасно методичку. Тим часом чинна міністерка енергетики Світлана Гринчук наголошує: попри щоденні обстріли, енергосистема працює стабільно, а працівники галузі цілодобово відновлюють пошкоджене. Про те, як народжуються й чому повертаються до життя подібні "цитати-привиди", ми розпитали у фактчекера Сергія Одаренка.
Осінь — пора, що здавна надихає композиторів. З якими піснями асоціюється останній місяць осені?
Десерт "Каринська": що ми знаємо про Каринську? Звідки походить? Чи ідентифікувала себе модельєрка Варвара Каринська, на честь якої назвали десерт, українкою? Гості: Всеволод Поліщук, письменник, ресторанний консультант, дослідник української кухні; Вікторія Зварич, професійна балерина, блогерка, екссолістка балету Львівської опери.
Про основні положення нового законодавства в сфері працевлаштування людей з інвалідністю. Що зміниться для працівників та роботодавців з 1 січня 2026 року, коли буде введено в дію новий закон? Гостя — Дарʼя Кукуріка, виконавча директорка "Ліги сильних".
Як холоди та стреси впливають на бажання постійно їсти. Що потрібно робити аби не набрати зайвого? Які продукти варто викреслити з раціону, а які, навпаки, додати? Як за останні кілька років змінилось ставлення до деяких продуктів? Чи зменшиться апетит, якщо багато пити? Гості: Олег Швець, професор, завідувач кафедри громадського здоров'я та нутриціології НУБіП України, голова Асоціації дієтологів України; Дарина Аітова, керівниця програмного відділу "СпівДія заради дітей", психологиня.
Станом на 30 вересня 2025 року державний і гарантований державою борг України становив понад 8 мільярдів гривень. Наскільки це критична цифра як для воюючої країни? Чи здатні ми будемо його покрити? Скільки років чи, можливо, десятиліть на це знадобиться? Чому досі не проведена хоча б часткова реструктуризація? Гість — Олександр Крамаренко, оглядач агенції "Інтерфакс-Україна".
Як українці шукають альтернативу Хаймарсам. Яке озброєння допомагає нам ефективно реалізовувати вибухові санкції? Ситуація поблизу Покровська. Гість — Павло Нарожний, засновник БО "Реактивна пошта" та військовий експерт.
Авто "за півціни", "вже на майданчику сервісного центру МВС", "залишилось лише внести передоплату" — так починається чергова пастка шахраїв в інтернеті. За даними Кіберполіції та Головного сервісного центру МВС, ошуканці масово публікують фейкові оголошення про продаж автівок. Щоб викликати довіру у потенційних жертв, вони демонструють фальшиві копії техпаспортів чи довідок, оформлених начебто у сервісних центрах МВС, і переконують, що авто можна буде забрати одразу після завершення оплати.
