Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Подорожі "Укрзалізницею". Ініціатива надати кожному пасажирові "Укрзалізниці" проїхати 3000 км безкоштовно.
Як батальйон безпілотних наземних систем виріс в роту, які завдання виконує батальйон, яким є день оператора наземних роботизованих комплексів, кого шукає батальйон і як працює контракт "18-24". Гість — "Електрик", командир батальйону безпілотних наземних систем 93 ОМБр "Холодний Яр".
Чи достатньо в Україні професійних перекладачів? З одного боку, їх потреба зростає у державній службі та бізнесі через євроінтеграцію України. З іншого — штучний інтелект поступово витісняє професіоналів з деяких сфер. Де і як в Україні готують перекладачів? Чи є перекладачі з російської мови? Гостя — Ірина Шапаровська, засновниця Агенції перекладів “Тріада”, перекладачка (Франція).
Коли українці звертаються до лікарні, вони комунікують не лише з лікарями, а й з медсестрами. Яка ситуація у цій сфері? Чи було її реформовано і чи достатньо в Україні медсестер? Гість — Іван Сорока, президент Українського медичного клубу, заслужений працівник охорони здоров'я України.
Саміт АТЕС, чого очікувати від країн Азії після зустрічі Трампа і Сі? Чому Японія відмовляється припиняти закупівлю російських енергоносіїв? Гість — Роман Кот, журналіст Українського Радіо.
Продовження спроб росії розбалансувати енергосистему України тепер ударами по Західних областях. Гість — Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
У мережі розлетівся відеофейк із згенерованою штучним інтелектом заявою голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. На ролику спікер парламенту буцімто говорить, що "взимку опалення отримають лише ті родини, чиї чоловіки віддали борг Україні". Підробне відео активно поширюють проросійські Telegram-канали, і — що цікаво — супроводжують його коментарями про "соціальну дискримінацію" та "утиски мирних громадян".
Насправді Руслан Стефанчук ніколи не робив такої заяви. Перевірка проєкту "ВоксЧек" показала, що відео створене за допомогою штучного інтелекту. Картинка згенерована нейромережею, а на кадрах видно типові ознаки дипфейку: "пластилінове" обличчя, розмиті зуби, невідповідність рухів губ — звукам. Це — класичний приклад маніпуляції, яка має на меті викликати емоції й підірвати довіру до української влади.
У Києві відбувся форум, присвячений державній мовній політиці. Що говорили учасники?
Чому на 500-гривневій купюрі зображено не Миколу Міхновського? Кого з великих українців можна вважати "другим після Шевченка"? І звідки московити взяли ідею про три братні народи? Гість — Ігор Гирич, доктор історичних наук.
Як створити україномовне середовище і чому українські підлітки — найбільш вразлива до русифікації верства? Гість — Андрій Ковальов, голова ГО "Спільномова — центр створення та розвитку українськомовного середовища".
