Владислав Красніцький
Владислав Красніцький

Закінчив КНУКіМ (за спеціальністю "Диктор і ведучий телепрограм"). 

Нині працює ведучим у структурі "Суспільного", на Українському Радіо. Від липня 2018 року вів проєкт "Ранковий формат", а з травня 2022 року доєднався до загального марафону. Досвід роботи на ТБ — 10 років. У 2012–2019 рр. — телеканал "Київ" (був ведучим програм різних форматів, зокрема ранкового шоу "Ранок по-київськи", суспільно-політичних ток-шоу, також був бренд-войсом, ведучим щотижневих інтерв’ю з очільником міста Віталієм Кличком). З березня 2019 до січня 2022 рр. — "4 канал" (ведучий розмовних студій на суспільно-політичну тематику "О порі" та випусків новин). 

"Пригадую себе маленьким хлопчиком: літні канікули, бабусина кухня, з радіоприймача лунає музика, а ще — такий гарний та впевнений голос диктора. Потім він же супроводжував мене і під час сніданків, збираючись до школи. Саме тоді я вперше подумав про магію радію, і про те, як би круто було опинитись по той бік мікрофона. Тому, коли прийшов час обирати радіостанцію, я жодної хвилини не сумнівався в тому, що це має бути саме Українське Радіо. І не помилився у своєму виборі. А нині в роботі найбільше надихають слова знайомих, які мешкають на тимчасово окупованих територіях й розповідають, що їм вдалось спіймати хвилю і почути українські новини", — каже він.

Серед захоплень — садівництво: Владислав любить спостерігати, як з маленької насінини з’являється неймовірна рослина. Заквітчаний балкон улітку — милує око не лише йому та його сім’ї, а й сусідам. Любить подорожувати: на авто об’їздив пів України. Після завершення війни неодмінно продовжить мандрівки.

Передачі з архіву Українського радіо

У Києві відбувся саміт "Україна — Південно-Східна Європа", як це впливає на позиції України в регіоні. Гість — Петро Олещук, доктор політичних наук.

Дослідницька агенція Info Sapiens провела наступну хвилю опитування щодо електоральних настроїв українців. Що наразі формує суспільну думку і настрої українців? Які зовнішні та внутрішньо політичні події та процеси впливають на ситуацію в країні та як це позначається на рейтингу президента та посадовців? Гість — Руслан Рохов, політтехнолог, керуючий партнер компанії PGR Consulting Group.

Нові пекельні санкції від США проти рф: раніше Ліндсі Грем переконав Трампа натиснути на путіна через нові обмеження. Що буде тепер? Чи підтримає їх Конгрес? І про які санкції йдеться? Про долю іншого законопроєкту про фінансову допомогу для України. Які шанси на ухвалення і від чого залежить його підтримка? Гість — Олег Преловський, асоційований експерт Інституту Американістики.

Візит Президента Зеленського до Франції, де відбудеться саміт Коаліції охочих та перше засідання антибалістичної коаліції. Чергове перезавантаження уряду в Україні. Чому президент знову змінює Кабмін? Чи зміняться пріоритети в його роботі? Як наші міжнародні партнери реагують на відставки і ротації посадовців? Гість — Ігор Чаленко, аналітик, голова Центру аналізу та стратегій.

Європарламент закликав Україну пришвидшити судову та антикорупційну реформи через повільний темп виконання плану "Качки-Кос". Наразі 10-пунктний план пріоритетних реформ для вступу до ЄС виконано лише на 15%. Резолюцію підтримали 460 євродепутатів. Україна ризикує недоотримати 67 млн євро від ЄС через затримку звіту Держфінмоніторингу. Очільник відомства Пронін досі не затвердив результати четвертої Національної оцінки ризиків у сфері протидії відмиванню доходів, що є прямим зобов’язанням по Ukraine Facility. ЄК уже визначила цей індикатор як прострочений та проблемний. Гість — Богдан Слуцький, економіст ЦЕС.

В Угорщині почався демонтаж політичної системи, яку понад півтора десятиліття будував Віктор Орбан. Новий уряд ініціювали відставку президента Шуйока, який є союзником колишнього прем'єра Орбана. Конституційний законопроєкт подала партія "Тиса", а новий прем'єр Мадяр планує провести вибори президента влітку та змінити конституцію восени. Також в Угорщині зупинили мовлення два телеканали через дезінформацію. Якщо новий уряд Петера Мадяра почав перегляд політичної спадщини Віктора Орбана, то що ще потрапить у поле зору, окрім конституції та медіа? Чи означає це зміну курсу Будапешта щодо України, Росії та Європейського Союзу? Чи втратить Кремль свого головного союзника всередині ЄС? Гість — Ілля Юрчина, молодший аналітик Ради зовнішньої політики "Українська призма".

Кабінет Міністрів України йде у відставку. Президент Володимир Зеленський оголосив про початок кадрового перезавантаження влади, пояснивши це переходом до нової політичної стратегії. Уряд має отримати нові завдання: від підготовки до зими й посилення енергетичної стійкості до оборонної трансформації, покращення відносин зі США, ЄС, Польщею, Угорщиною, Китаєм та Близьким Сходом. Водночас у політичних колах вже обговорюють нового прем'єр-міністра, масштабні зміни в Кабміні та можливі кадрові рішення у правоохоронних органах. Чому влада вирішила перезапустити уряд саме зараз? Це зміна людей чи зміна підходів до управління державою під час війни? Хто очолить новий уряд? Чи є голоси у парламенті за нового кандидата на посаду прем'єр-міністра України? Та чи втримається в кріслі міністра оборони Михайло Федоров? Гість — Петро Олещук, доктор політичних наук.

11 липня в Польщі відзначають Національний день пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої, так цей день називається в Польщі офіційно. Яку позицію посяде щодо України в цей день офіційна польська влада, зокрема, президент Кароль Навроцький, який під час саміту НАТО зустрівся з Володимиром Зеленським і заявив після цього, що "... держави, які є сусідами і мають спільного ворога, яким є Російська Федерація, залишаються в діалозі незалежно від певних двосторонніх напружень". Гість — Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма".

Знищення російських тіньових танкерів на Чорному та Азовському морях. Як це впливає на можливості Росії щодо імпорту пального, а також експорту неперероблених вуглеводнів, отже і на можливості заробляти кошти на війну. Гість — Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

Соцмережі проти медицини. Як повідомляє The Washington Post, відео в TikTok із критикою сонцезахисних кремів демонструють значно вищу залученість аудиторії, ніж ролики з медичними рекомендаціями. Науковці пояснюють це тим, що твердження про нібито шкідливість SPF-засобів апелюють до шоку, недовіри та конспірологічних настроїв. Чому користувачі частіше взаємодіють із контентом, який суперечить науковому консенсусу, та які ризики для громадського здоров’я створює така тенденція? І як вберегти своє здоров'я під час літніх сонячних днів? Гостя — Ольга Богомолець, лікар-дерматолог, дерматоонколог, Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор.