Закінчив КНУКіМ (за спеціальністю "Диктор і ведучий телепрограм").
Нині працює ведучим у структурі "Суспільного", на Українському Радіо. Від липня 2018 року вів проєкт "Ранковий формат", а з травня 2022 року доєднався до загального марафону. Досвід роботи на ТБ — 10 років. У 2012–2019 рр. — телеканал "Київ" (був ведучим програм різних форматів, зокрема ранкового шоу "Ранок по-київськи", суспільно-політичних ток-шоу, також був бренд-войсом, ведучим щотижневих інтерв’ю з очільником міста Віталієм Кличком). З березня 2019 до січня 2022 рр. — "4 канал" (ведучий розмовних студій на суспільно-політичну тематику "О порі" та випусків новин).
"Пригадую себе маленьким хлопчиком: літні канікули, бабусина кухня, з радіоприймача лунає музика, а ще — такий гарний та впевнений голос диктора. Потім він же супроводжував мене і під час сніданків, збираючись до школи. Саме тоді я вперше подумав про магію радію, і про те, як би круто було опинитись по той бік мікрофона. Тому, коли прийшов час обирати радіостанцію, я жодної хвилини не сумнівався в тому, що це має бути саме Українське Радіо. І не помилився у своєму виборі. А нині в роботі найбільше надихають слова знайомих, які мешкають на тимчасово окупованих територіях й розповідають, що їм вдалось спіймати хвилю і почути українські новини", — каже він.
Серед захоплень — садівництво: Владислав любить спостерігати, як з маленької насінини з’являється неймовірна рослина. Заквітчаний балкон улітку — милує око не лише йому та його сім’ї, а й сусідам. Любить подорожувати: на авто об’їздив пів України. Після завершення війни неодмінно продовжить мандрівки.
Передачі з архіву Українського радіо
Громадські організації, які захищають права цивільних, незаконно позбавлених волі внаслідок російської агресії, презентують Коаліцію за створення Національного агентства з питань цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Гостя — Ірина Жданова, журналістка Українського Радіо.
Спікери:
Костянтин Давиденко, голова БФ "Цивільні в полоні";
Людмила Гусейнова, голова ГО "Нумо, сестри!";
Ігор Котелянець, голова ГО "Об'єднання родичів політв'язнів Кремля".
Війна стає іншою: як поява нових засобів дальнього ураження змінює характер бойових дій і дальніх ударів. Чи стає швидкість обробки інформації так само важливою, як дальність ракети? Наскільки ефективними залишаються українські далекобійні ракети в умовах адаптації російської ППО? Як швидко Україна змушена відповідати на технологічні нововведення ворога? Гість — Валерій Романенко, кандидат історичних наук, авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації ім. О.К.Антонова.
В умовах стабілізації лінії фронту російсько-українська війна поступово трансформується у виснажливу "війну міст". Сценарій, який світ уже спостерігав під час ірано-іракського конфлікту 1980-х років. Сьогодні розмах повітряних атак перевершив усі історичні прецеденти: сотні балістичних ракет та тисячі дронів щомісяця атакують тилову інфраструктуру з обох боків. Натомість Україна змогла досягти часткового паритету завдяки безпілотникам, змушуючи ворога відчувати вразливість власних регіонів. Але як саме розгорталася ця дуель понад сорок років тому, чим зрештою закінчилася "війна міст" для Ірану та Іраку і які застереження з того історичного досвіду ми маємо врахувати вже сьогодні? Гість — Сергій Берендєєв, історик, правник, методист Українського інституту розвитку освіти.
Знищувати ворожу балістику ще на землі та створювати власний щит у повітрі. Володимир Зеленський оголосив про зміну підходу до захисту українського неба, доручивши військовим бити по російських пускових комплексах на території РФ. Президент наголосив: це єдиний спосіб реально зменшити інтенсивність обстрілів цивільної та критичної інфраструктури. Паралельно уряд і вітчизняні зброярі мають максимально прискорити розбудову власної системи ППО. Як Сили оборони вистежуватимуть ракетні установки агресора та що потрібно Україні для технологічного прориву в антибалістиці? Гість — Вадим Кушніков, оглядач порталу "Мілітарний".
Які проблеми виникли у сфері оборонних закупівель і як вони можуть вплинути на ситуацію на фронті? Гість — Лев Шевченко, керівник напряму військових технологій (miltech) "РБК-Україна".
Яка ситуація складається навколо директора Агентства оборонних закупівель Арсена Жумаділова, який результат його роботи за півтора роки на посаді? Гостя — Тетяна Ніколаєнко, членкиня Громадської антикорупційної Ради при Міноборони.
Верховна Рада відновлює засідання, протести на підтримку Михайла Федорова тривають понад місяць. Банкова обрала тактику "не помічати"? Чи сприятиме така тактика розсмоктуванню політичної кризи чи, навпаки, через ігнорування вимог криза загостриться? Гість — Олександр Саліженко, головний редактор сайту Руху "Чесно".
Підготовка силовиків до внутрішніх бунтів та трирічний бюджет війни. У Росії Росгвардія оновила правила цивільної оборони, додавши пункт про роботу в умовах мобілізації та воєнного стану. У ЦПД наголошують: це пряма підготовка силовиків до придушення невдоволення росіян після нового призову на фронт. Водночас Путін уже заклав фінансовий фундамент під подальшу ескалацію, заявивши депутатам Держдуми, що оборонний бюджет залишиться головним пріоритетом РФ щонайменше до 2029 року. Чим Москва планує перекривати дефіцит коштів та як силовики готуються контролювати населення? Гість — Володимир Огризко, міністр закордонних справ України в 2007-2009 роках, керівник Центру вивчення Росії.
Кабінет Міністрів постановою №866 від 1 липня запускає експериментальний проєкт безоплатного навчання з кібербезпеки для осіб з інвалідністю ІІ групи. Гостя — Ірина Корженкова, аналітикиня Центру спільних дій.
Що означає зупинка "Запоріжсталі" для вітчизняної економіки. Скільки часу потрібно комбінату на відновлення виробництва і наскільки сьогодні вразлива українська металургія. Гість — Володимир Власюк, директор ДП "УкрПромЗовнішЕкспертиза", кандидат економічних наук, голова комітету з промислової модернізації Торгово-промислової палати України.
