Закінчив КНУКіМ (за спеціальністю "Диктор і ведучий телепрограм").
Нині працює ведучим у структурі "Суспільного", на Українському Радіо. Від липня 2018 року вів проєкт "Ранковий формат", а з травня 2022 року доєднався до загального марафону. Досвід роботи на ТБ — 10 років. У 2012–2019 рр. — телеканал "Київ" (був ведучим програм різних форматів, зокрема ранкового шоу "Ранок по-київськи", суспільно-політичних ток-шоу, також був бренд-войсом, ведучим щотижневих інтерв’ю з очільником міста Віталієм Кличком). З березня 2019 до січня 2022 рр. — "4 канал" (ведучий розмовних студій на суспільно-політичну тематику "О порі" та випусків новин).
"Пригадую себе маленьким хлопчиком: літні канікули, бабусина кухня, з радіоприймача лунає музика, а ще — такий гарний та впевнений голос диктора. Потім він же супроводжував мене і під час сніданків, збираючись до школи. Саме тоді я вперше подумав про магію радію, і про те, як би круто було опинитись по той бік мікрофона. Тому, коли прийшов час обирати радіостанцію, я жодної хвилини не сумнівався в тому, що це має бути саме Українське Радіо. І не помилився у своєму виборі. А нині в роботі найбільше надихають слова знайомих, які мешкають на тимчасово окупованих територіях й розповідають, що їм вдалось спіймати хвилю і почути українські новини", — каже він.
Серед захоплень — садівництво: Владислав любить спостерігати, як з маленької насінини з’являється неймовірна рослина. Заквітчаний балкон улітку — милує око не лише йому та його сім’ї, а й сусідам. Любить подорожувати: на авто об’їздив пів України. Після завершення війни неодмінно продовжить мандрівки.
Передачі з архіву Українського радіо
Шанси на мир та ескалація. Активна фаза війни в Україні може завершитись уже до кінця цього року. Сказав голова Офісу Президента Кирило Буданов в інтерв’ю РБК-Україна. Яка ймовірність такого сценарію розвитку подій? За словами Буданова, це вікно можливостей пов'язане в тому числі й з американськими виборами в листопаді, хоча це не найголовніший фактор. Які ще фактори варто виокремити? Як китайська позиція впливає на війну? Також очільник Офісу Президента зауважив, що для того, щоб вийти з ескалації, зазвичай потрібна максималізація ескалації. Дивлячись на руйнування в Києві можна говорити, що ми на піку ескалації чи все ж далі буде? Проаналізуємо головні тези його інтерв'ю. Гість — Петро Олещук, доктор політичних наук.
Розсекречена допомога. 6 липня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш виступив із презентацією військової допомоги Україні, яку надала Польща з лютого 2022 року. Як трактувати цей крок сусідів? Як цими даними може скористатись Росія? Гість — Євген Магда, директор Інституту світової політики.
7 та 8 липня в Анкарі стартує саміт НАТО в Туреччині. Про що вже йшлось на засіданні та чого очікувати? Гість — Дмитро Васильєв, політолог.
Україна на саміт НАТО в Анкарі розраховує закріпити новий рівень співпраці з Альянсом — із доступом до оборонного планування, розширеним обміном розвідданими та механізмами, які раніше були доступні переважно країнам-членам. Паралельно союзники можуть зафіксувати довгострокову підтримку — обговорюється німецька ініціатива щодо 70 мільярдів євро допомоги на цей рік і ще стільки ж на наступний. Додаткову увагу привертає і можлива особиста зустріч Зеленського та Трампа, про яку президенти домовилися після телефонної розмови. Чи може саміт в Анкарі стати точкою, де Україна отримає не лише політичні сигнали, а конкретні механізми безпеки? Гість — Юрій Романюк, голова ВГО "Україна в НАТО".
Чи стає нова масштабна мобілізація в Росії питанням часу? Російська влада дедалі чіткіше говорить про власні військові цілі й не демонструє готовності до компромісів. Водночас експерти припускають: без серйозного поповнення особового складу Кремлю буде складно розраховувати на суттєві результати на фронті. Наскільки реальною є нова хвиля мобілізації? І чи не створить вона для російської влади більше проблем, ніж вирішить? Гість — Вадим Денисенко, політолог.
Прем’єр-міністр Молдови несподівано оголосив про відставку. В чому причина такого рішення? Чому народ не підтримав реформи, запропоновані урядом Мунтяну. Хто далі може очолити молдовський уряд? Гість — Руслан Рохов, політтехнолог, керуючий партнер компанії PGR Consulting Group.
Бюджетна декларація, підняття прожиткового мінімуму, підвищення зарплат вчителям під загрозою, пенсії, соціальні стандарти. Гість — Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, член фракції партії "Слуга народу".
Чергова масована атака на столицю. І знову "рекорди" — Росія застосовує ще більше балістичних ракет, натомість шахедів летить значно менше ніж раніше. Чому і як змінюється тактика і фокус обстрілів ворога та пріоритети ураження? Гість — Катков Олег, головний редактор спеціалізованого оборонного видання Defense Express.
Що таке ленд-ліз по-європейськи і чи здатна Україна за такої підтримки перемогти? Після скорочення американської допомоги саме Європа може стати ключовим фактором у війні. Чи справді зараз Україна отримала рідкісне вікно можливостей для перехоплення ініціативи на фронті? Водночас для цього вже недостатньо традиційної підтримки за принципом "стільки, скільки потрібно". Йдеться про нову модель допомоги — швидку, масштабну та орієнтовану на конкретний результат. Чи готова Європа перейти від стримування війни до створення умов для її завершення на вигідних для України умовах? Гостя — Леся Огризко, співзасновниця та директорка Sahaidachnyi Security Center.
Чутки про можливі президентські вибори знову повернулися в український політичний порядок денний. Приводом стали повідомлення про зустріч керівництва держави з колишнім головнокомандувачем ЗСУ, а нині послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Чому тема виборів активізувалася саме зараз, хоча юридичних підстав для їх проведення поки немає? І що важливіше для держави в умовах війни – політичне оновлення чи збереження внутрішньої єдності? Гість — Андрій Миселюк, політолог, директор Інституту соціально-політичного проєктування "Діалог".
