Закінчив КНУКіМ (за спеціальністю "Диктор і ведучий телепрограм").
Нині працює ведучим у структурі "Суспільного", на Українському Радіо. Від липня 2018 року вів проєкт "Ранковий формат", а з травня 2022 року доєднався до загального марафону. Досвід роботи на ТБ — 10 років. У 2012–2019 рр. — телеканал "Київ" (був ведучим програм різних форматів, зокрема ранкового шоу "Ранок по-київськи", суспільно-політичних ток-шоу, також був бренд-войсом, ведучим щотижневих інтерв’ю з очільником міста Віталієм Кличком). З березня 2019 до січня 2022 рр. — "4 канал" (ведучий розмовних студій на суспільно-політичну тематику "О порі" та випусків новин).
"Пригадую себе маленьким хлопчиком: літні канікули, бабусина кухня, з радіоприймача лунає музика, а ще — такий гарний та впевнений голос диктора. Потім він же супроводжував мене і під час сніданків, збираючись до школи. Саме тоді я вперше подумав про магію радію, і про те, як би круто було опинитись по той бік мікрофона. Тому, коли прийшов час обирати радіостанцію, я жодної хвилини не сумнівався в тому, що це має бути саме Українське Радіо. І не помилився у своєму виборі. А нині в роботі найбільше надихають слова знайомих, які мешкають на тимчасово окупованих територіях й розповідають, що їм вдалось спіймати хвилю і почути українські новини", — каже він.
Серед захоплень — садівництво: Владислав любить спостерігати, як з маленької насінини з’являється неймовірна рослина. Заквітчаний балкон улітку — милує око не лише йому та його сім’ї, а й сусідам. Любить подорожувати: на авто об’їздив пів України. Після завершення війни неодмінно продовжить мандрівки.
Передачі з архіву Українського радіо
З чим можуть їхати до Москви і Києва посланці президента США? Чому раптом всі заговорили про шанс на мир, наскільки він великий і чи є взагалі? Гість — Петро Олещук, доктор політичних наук.
Чи буде перемир'я напередодні візиту спецпосланців президента США Віткоффа та Кушнера?
Економічний розрахунок чи власне рішення — як створювали сім’ї українці двісті років тому. Генеалоги проаналізували архівні метричні книги XVIII–XIX століть, щоб дослідити суспільні норми та побут тогочасних родин. Документи свідчать: попри вплив батьків і майновий статус, особистий вибір та відмова від небажаного шлюбу також траплялися у тогочасній практиці. Окрім офіційних вінчань, записи детально фіксують і позашлюбні стосунки, розлучення та повторні шлюби. Як змінювалися уявлення про шлюб і родинні обов’язки? Гість — Віктор Долецький, директор Центру вивчення генеалогії "Пращур".
"Дала коріння іншим валютам". Коли з'явилася гривня?"
Українській гривні – виповнюється 30. Але її історія налічує понад тисячу років. Вона з’явилася ще за часів Київської Русі і за свою довгу історію не раз змінювала форму, значення і навіть вартість. Не зникла гривня й тоді, коли українські землі опинилися у складі інших держав. Якими були перші гривні? Звідки походить сама назва? І як гривні вдалося пройти крізь століття?
Про це розкажуть:
Владислав Безпалько, керівник науково-дослідного відділу історії України від 14-го до початку 20-го століття Національного музею історії України;
Андрій Бойко-Гагарін, доктор історичних наук, старший зберігач фондів відділу "Музей грошей" Національного банку України.
Росіяни почали активніше забирати гроші з банків через побоювання, що влада може використати їхні депозити для фінансування війни. За даними Центрального банку Росії, лише за перші два тижні серпня люди зняли майже 3,4 мільярда доларів. У липні відтік перевищив 7 мільярдів, а в червні — 4,5 мільярда. Що змушує росіян забирати заощадження з банків, наскільки масштабним може стати цей процес і чи створює він уже проблеми для фінансової системи Росії? Гість — Ярослав Романчук, економіст, президент Міжнародного інституту свободи, член правління ГС "Вільна нація".
Україні в бюджет бракує декілька десятків мільярдів євро, які можна отримати як зовнішню допомогу. Але Верховна Рада не ухвалює закони, до яких прив'язана частина траншів. Водночас частину вже ухвалених законів не підписує президент, а інші — досі не підготовлені кабміном. Чому склалася така ситуація та які можливі варіанти виходу з неї? Гість — Борис Кушнірук, економічний експерт.
Як роботодавці адаптують роботу своїх працівників до практично цілодобових повітряних тривог. Гість — Олексій Мірошниченко, президент Конфедерації роботодавців України.
На межі безпеки і легальності. Чи зможе Верховна Рада працювати в нових умовах так, аби ухвалені нею закони потім не можна було оскаржити в судах через порушення процедури? Обговоримо пропозиції щодо змін в роботі парламенту, які вже озвучені. Гість — Андрій Магера, експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ, заступник голови ЦВК у 2007 – 2018 роках, заслужений юрист України.
Фундація захисту громадянського суспільства Civis Fortis презентувала дослідження "Цивільні після російського полону: державна політика України, міжнародний досвід, дороговкази". Гостя — Ірина Жданова, журналістка Українського радіо.
Учасники:
Олена Дмитрієва, директорка Оболонського районного в місті Києві центру соціальних служб;
Данііл Булгаков, кейс-менеджер БО БФ "Фонд сімʼї Андреєвих" та експерт з власним досвідом після російського полону;
Людмила Янкіна, голова правління громадської організації Civis Fortis.
Перший офіційний візит лідера Китаю до Сполучених Штатів за одинадцять років. У вересні Сі Цзіньпін прибуде до Вашингтона, де 24 числа проведе переговори з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі. Як повідомляє видання Politico з посиланням на обізнані джерела, китайський лідер прилетить до країни ввечері 23 вересня і залишить її вже 25-го, повністю оминувши участь у Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку. У Білому домі підтвердили дату зустрічі у Вашингтоні, утримавшись від коментарів щодо інших пунктів програми. Чи йтиметься про Україну й агресію Росії? Чи зіграє Китай роль у закінченні війни або мирних переговорах? Гість — В’ячеслав Потапенко, керівник Центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.
