Владислав Красніцький
Владислав Красніцький

Закінчив КНУКіМ (за спеціальністю "Диктор і ведучий телепрограм"). 

Нині працює ведучим у структурі "Суспільного", на Українському Радіо. Від липня 2018 року вів проєкт "Ранковий формат", а з травня 2022 року доєднався до загального марафону. Досвід роботи на ТБ — 10 років. У 2012–2019 рр. — телеканал "Київ" (був ведучим програм різних форматів, зокрема ранкового шоу "Ранок по-київськи", суспільно-політичних ток-шоу, також був бренд-войсом, ведучим щотижневих інтерв’ю з очільником міста Віталієм Кличком). З березня 2019 до січня 2022 рр. — "4 канал" (ведучий розмовних студій на суспільно-політичну тематику "О порі" та випусків новин). 

"Пригадую себе маленьким хлопчиком: літні канікули, бабусина кухня, з радіоприймача лунає музика, а ще — такий гарний та впевнений голос диктора. Потім він же супроводжував мене і під час сніданків, збираючись до школи. Саме тоді я вперше подумав про магію радію, і про те, як би круто було опинитись по той бік мікрофона. Тому, коли прийшов час обирати радіостанцію, я жодної хвилини не сумнівався в тому, що це має бути саме Українське Радіо. І не помилився у своєму виборі. А нині в роботі найбільше надихають слова знайомих, які мешкають на тимчасово окупованих територіях й розповідають, що їм вдалось спіймати хвилю і почути українські новини", — каже він.

Серед захоплень — садівництво: Владислав любить спостерігати, як з маленької насінини з’являється неймовірна рослина. Заквітчаний балкон улітку — милує око не лише йому та його сім’ї, а й сусідам. Любить подорожувати: на авто об’їздив пів України. Після завершення війни неодмінно продовжить мандрівки.

Передачі з архіву Українського радіо

Українські спецслужби офіційно увійшли до четвірки найефективніших розвідувальних органів Європи за оцінками авторитетних західних аналітиків, поступившись лише відомствам Великої Британії, Франції та Нідерландів. СБУ та ГУР випередили спецслужби Німеччини й Польщі, перетворившись із регіональних структур на потужних гравців глобального рівня. За час повномасштабного вторгнення Силам оборони та спецслужбам вдалося ліквідувати близько двох десятків російських генералів і високопосадовців, зокрема в глибокому тилу ворога. Водночас на внутрішньому фронті контррозвідка щодня стикається з новими гібридними загрозами: від вербування агентів через мережі онлайн-знайомств до організації замахів на українських офіцерів у столиці. Як українським розвідникам вдалося переграти застарілі радянські методики ФСБ, чим наші спецоперації вражають західних партнерів та які системні виклики досі стоять перед СБУ та ГУР всередині країни? Гість — Віктор Ягун, генерал-майор запасу СБУ, колишній заступник Голови СБУ (2014-2015) років.

Які правила розміщення небезпечних об'єктів і небезпечних промислових підприємств діють в Україні? Які взагалі критерії безпечності небезпечності? Як і якими актами це регулюється? На якій відстані від житла має це розміщуватися? Як визначається зона відчуження? Хто все це має контролювати і відповідати за безпеку? Гість — Андріан Галач, експерт з промислової безпеки.

Сьогодні уряд представив рішення для роботи транспорту та логістики під час тривалих повітряних тривог. Економіка Києва втрачає від $7 млн до $14 млн за кожен день тривалих повітряних тривог. В Україні презентували програму "HELP.склад" для перебудови складської логістики. У Київській області знищено близько 400 тис. кв. м комерційних складських площ. Чому простій товарів у тилу б'є по кишені кожного із нас? Як децентралізація складів за новою програмою "HELP.склад" допоможе врятувати постачання, і що пропонує Уряд для роботи транспорту, торгових мереж та логістичних центрів? Гостя — Наталія Колесніченко, старша економістка Центру економічної стратегії.

Після російських обстрілів небезпека може залишатися в повітрі навіть після того, як пожежі загасили. Горять будинки, склади, промислові об’єкти та ліси, а у повітря потрапляють сажа, токсичні гази й дрібнодисперсний пил. Особливо небезпечним це є для людей, які живуть і працюють поблизу фронту, де такі забруднення можуть повторюватися після кожного удару. Що таке "смог війни", з чого він складається і як захиститися від нього? Чому важливо стежити за показниками якості повітря та обмежувати контакт із забрудненим середовищем? Як зрозуміти, що після атаки повітря справді небезпечне, і як захистити себе? Гостя — Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги.

Кабмін розробив законопроєкт №15438 , який передбачає системну реформу державної системи захисту прав дітей. Гостя — Ірина Корженкова, аналітикиня Центру спільних дій.

Після системних атак на російський маркетплейс Wildberries Україна почала "приділяти увагу" і Ozon. Яку роль для Росії відіграє ця компанія і чи однаковий механізм роботи з іншим відомим вже нам маркетплейсом? Як удари по Wildberries похитнули економіку росіян, і що буде якщо у Ozon буде така ж доля? Яка ситуація зараз в цивільному секторі і що чекає на бізнесменів, які працюють на маркетплейсах? Наскільки важливий малий та середній бізнес для економіки агресора? Гість — Олег Устенко, економіст, екс-радник Президента.

В України з'явилися засоби збивати російську балистику? Крім балістики Росія робить ставку на реактивні безпілотники, наскільки вони ефективніші за старі мопеди? Чим їх збивають? Нова тактика росії: перманентна атака і, як наслідок, перманентна тривога в столиці? Удари по великих комерційних складах продовжуються, чи є якісь засоби їх захисту як у росії, так і в Україні, чи вони приречені на знищення? Гість — Геннадій Хазан, президент Української авіаційної асоціації пілотів та власників літаків “АОПА Україна”.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець представив Спеціальну доповідь "Про стан реалізації ветеранської політики в Україні". Гостя — Ірина Жданова, журналістка Українського радіо.

Учасники:

Андрій, ветеран російсько-української війни;

Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

Кирило Буданов, керівник Офісу президента України.

Без води місто може зупинитися. Про можливі удари по системах водопостачання заявив голова Державного агентства відновлення Сергій Сухомлин. За його словами, пошкодження водозаборів або насосних станцій може залишити цілі міста без води. Ще навесні Агентство відновлення почало будувати захисні споруди для критичних об’єктів водо- та теплопостачання, а також розглядає резервну подачу води за допомогою мобільних насосних станцій. Чи зможе Україна втримати водопостачання міст, якщо Росія справді перенесе удари на водоканали? Як функціонують системи водопостачання та водовідведення великих міст, зокрема столиці? Які можливі наслідки потенційних ударів? Гостя — Христина Ненно, експертка з житлово-комунальних послуг.

Нафта під прицілом — як глобальна паливна криза, санкції США та війна тиснуть на гаманці українців. Гість — Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.