Передачі з архіву Українського радіо

Як істотно знизити фінансові витрати на забезпечення громад світлом і теплом і водночас підвищити їхню енергонезалежність? Чи справді використання біоенергетичних культур може повністю замістити потребу нашої країни в природному газі? Чому науковці радять для цих потреб використовувати не лише міскантус, енергетичну вербу, а й сорго? Як саме українські лісівники планують значно збільшити заготівлі деревини, хоча рівень заліснення у наших громадах удвічі нижчий, ніж у європейських країнах? Чи сприяє цьому реформа лісової галузі? Як вона позначається на фінансових надходженнях до місцевих бюджетів?

Чи завжди індексація підвищує рівень, наприклад, зарплат або пенсій? Якщо внаслідок перерахунку для деяких пенсіонерів індексація не тільки не збільшила виплати, а навпаки зменшила. Як таке може бути? В ситуації розбирається журналіст Українського Радіо Володимир Пищик. 

Українські аграрії не чекають кращого часу, вони його створюють самі, не зважаючи на воєнні виклики і загрози, усупереч аномальним змінам клімату і задля зміцнення економічного потенціалу та продовольчої безпеки країни. Як цього досягають члени сільськогосподарського обслуговувального кооперативу "Волинська картопля" та їхні партнери, а також закарпатські вівчарі та вчені Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків.

Хліборобський рік завершується, хоча збиральні роботи на зимовому полі ще тривають. Чи порадував урожай? І чому на зерновому ринку виник дефіцит сої? Як цю ситуацію пояснюють експерти та вчені? І чому на молочному ринку навпаки — зник дефіцит, але вже молока для промислової переробки? Що думають про це, зокрема, у групі компаній "Молочний альянс", яка є лідером молочної галузі? І з яким настроєм зустрічають різдвяно-новорічні свята орендодавці з Димерської територіальної громади, що на Київщині, чи допомагає їм орендна плата долати негаразди воєнного часу, і як орендар після окупаційного руйнування господарства відновлює аграрні спроможності?

Як гадаєте, де б’ється картопляне серце України? Звичайно, на Волині. Запитаєте, чому? Тому що саме там діє єдиний в Україні сільськогосподарський обслуговувальний кооператив “Волинська картопля”, на базі якого створюється агроіндустріальний кластер з вирощування, переробки та реалізації картоплі. Кого він об’єднає і хто вже починає фінансувати проєкт? Також дізнаєтеся, з якими здобутками вчені Національного наукового центру “Інститут землеробства” НААН підійшли до свого 125-річного ювілею, почуєте, які програми соціально-економічного розвитку ухвалюють депутати Київської обласної ради та як реалізують ці плани органи місцевого самоврядування Київщини. Ну, а почнеться програма — з добірки агроновин.

Європа зацікавлена в українському насінні, зокрема, кукурудзи. Однак посівні площі одного з головних лідерів у виробництві посівного матеріалу цієї культури - компанії Байєр в Україні - за останні 2 роки помітно скорочуються. Чому? Яким чином це може вплинути на подальше інвестування в розбудову насіннєвого заводу? І як на це реагують аграрії? Чи бачать вони переваги у використанні посівного матеріалу європейської селекції? І що треба зробити державним та правоохоронним органам влади, аби захистити легальне підприємство від шахрайських дій тих, хто займається підробкою насіння відомих і популярних гібридів? Спробуємо розібратися в такій древній культурі, як амарант: чому вона і досі є нішевою для українських фермерів, чи в нинішніх умовах вона є рентабельною? І що змушує українських жінок братися за її вирощування навіть на звичних городніх ділянках, де раніше завжди вирощували картоплю?

Український зелений біощит. Що це таке? Яким чином цей біощит зможе сприяти впровадженню національної програми викорінення такого дуже небезпечного вірусного захворювання, як африканська чума свиней? Чи при цьому передбачається використання вакцинопрофілактики? І що треба зробити, аби свинарство було не лише прибутковим, а й експортоорієнтованим, що даватиме змогу отримувати додану вартість від експорту свинини для нашої держави у розмірі від 6 до 12 млрд. євро щороку? Що думають з цього приводу виробники фуражного зерна, працівники свинокомплексів, переробники м’яса, науковці, представники галузевого міністерства? Чи вдалося учасникам форуму "Зерно. Свині. М’ясо-2025" досягнути консолідованого рішення щодо подальшого розвитку вітчизняного свинарства? Чому окремі сільські громади майже половину свого бюджету трансформують у підтримку українських захисників?

Як гадаєте, що таке імбридинг? Це метод розведення тварин, наприклад, у молочному та м’ясному скотарстві, або в свинарстві. Простіше кажучи, це спаровування тварин, які мають спільних предків. Іншими словами, коли бик і корова пов’язані родинними зв’язками (навіть далекими), їхнє потомство отримує більше однакових генів від обох батьків. Це може призвести як до закріплення корисних ознак, так і до накопичення небажаних рецесивних генів, що негативно впливають на здоров’я та продуктивність. І ось цей комплекс негативних наслідків інбридингу отримав назву інбредної депресії. Тобто, імбридинг може призвести до виродження тієї чи іншої породи. Як же уникнути цього побічного ефекту, і при цьому навпаки — досягнути селекційного удосконалення тієї чи іншої породи великої рогатої худоби та свиней? Які, зокрема, вітчизняні молочні породи корів ще збереглися в особистих селянських і фермерських господарствах та професійних тваринницьких підприємствах? Чи дбають про формування породного складу тварин у сільських громадах, де діють молочні кооперативи? Як захистити свинопоголів’я від такого небезпечного вірусного захворювання, як африканська чума свиней? І що треба зробити, аби свинарство було прибутковим у нашій державі?

Як вплинуло запровадження 10-ти відсоткового мита на експорт сої та ріпаку на переробку цих культур в Україні.

Безкоштовне насіння і цифрові інструменти для селян та аграріїв: що змушує соціально відповідальний бізнес підтримувати українців у воєнних умовах? Чи справді розумне або точне землеробство дає можливість заощаджувати ресурси і водночас підвищувати врожайність сільгоспкультур? Які донаційні ініціативи реалізують благодійники спільно з Всеукраїнською асоціацією громад?

Як в Україні почався новий бурякоцукровий сезон, і які інноваційні розробки пропонують виробникам солодких коренів вчені Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків.

Всеукраїнський День поля "Potato Ukraine 2025" на Волині: чим здивував і приємно вразив його учасників? Чому фермерське господарство "Еко Тур" співпрацює з різними виробниками насіннєвої картоплі як вітчизняної, так і європейської селекції, досліджуючи і розмножуючи їхні бульби? Яка врожайна сила сучасних сортів картоплі, і чому найбільше демонстраційних ділянок представила німецька насіннєва компанія "Європлант"? Що змусило одного з фермерів Закарпаття Олега Грицика звернутися до Інституту картоплярства НААН з проханням провести імуноферментний аналіз елітного насіння картоплі саме цієї німецької компанії? Що засвідчили результати досліджень?