Проєкт про історію світової політики та вплив подій минулого на сьогодення. Авторка зосереджується на маловідомих, забутих, прихованих або сфальшованих фактах міжнародної політики та історії. Ці факти напряму чи опосередковано мали чи й досі мають вплив на українську політику, а також на війну, яку веде Росія проти України.
Віра і навіть упевненість у тому, що Крим – це Україна, що він буде звільнений і вичищений, як сказав Рефат-ага, знімає з повістки дня питання поступок і компромісів. А от про певні історичні факти, пов’язані з російськими впливами, що призвели до окупації 2014 року, пригадали. Як і про маловідомі широкому загалу факти. Гість — голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Епоха американського кіно 40-50-х років 20 століття — це епоха яскравих зірок, чимало з яких згасли, не розкривши всіх своїх талантів. Фільми, зняті в ті часи, увійшли до золотого фонду світової культури, до них зверталися і досі звертаються режисери нових поколінь, знімають рімейки, цитують, запозичують, згадують. 40-50-ті — це хорор Альфреда Хічкока, казки Френка Капри, початки блокбастерів Уїльма Вайлера, мюзикли Джина Келлі та Стена Донена, вестерни Джона Форда. Це перші повномасштабні мультфільми Уолта Діснея, а також полювання на відьом у Голлівуді часів Холодної війни. Про все ми говоримо з кінокритиком, кінознавицею, головною редакторкою журналу Національного університету Києво-Могилянська академія "Кіно-Театр" Ларисою Брюховецькою.
Тисячами років на цих, випалених сонцем землях, відбувалися війни, а найбільші імперії світу прагнули контролювати ці стратегічні ворота до Близького Сходу. Від початку ХХ століття два народи — євреї та палестинські араби претендують на одну і ту ж територію, вважаючи її своєю (зокрема, Єрусалим, який має важливе значення для трьох світових релігій: юдаїзму, християнства та ісламу). Невирішені територіальні претензії між абсолютно різними культурами, не визнання Ізраїлем Палестини і Палестини — Ізраїлю. Тероризм, мільйони біженців. Чи закінчиться це протистояння? Відповіді від сходознавця наукового співробітника Фрайбурзького університету в Німеччині Михайла Якубовича.
Чи можна засудити президента? Чи можна його покарати? Так. У 20 столітті навіть було страчено 11 президентів і прем’єр-міністрів у різних країнах світу. Як довго може ховатися за імунітетом той чи інший очільник держави? І чи можна чекати на справедливий суд над російським диктатором? Як працює міжнародне право, Міжнародний кримінальний суд? Чи можна уникнути політично-правових вироків для перших осіб держав, які постають перед судом?
Відповіді на ці непрості питання шукали разом із юристом-міжнародником, доцентом кафедри міжнародного права КНУ імені Тараса Шевченка Романом Єделєвим.
Це транснаціональна проблема – торгівля наркотиками. Скільки б світ не боровся з наркобаронами в Латинській Америці, США чи Європі, на місці одної відрубаної голови дракона, виростають дві інші. То що ж робити? Закривати очі на проблеми наркозалежних і незаконний обіг заборонених речовин? Чи лікувати? Чи забороняти? Чи легалізувати? Чи як Трамп, іти війною на Венесуелу? До повномасштабного вторгнення Україна була великим транзитним вузлом для потоків наркотиків у Західну Європу, а також героїну, що надходив з Росії. Війна калічить і тіла, і душі, і ми маємо готуватися до збільшення кількості наркозалежних людей зараз і після закінчення війни. Говоримо про це з координатором консорціуму "DRUGPOLICY.UA", консультантом з розвитку регіонів VОLNa, Всеукраїнського об’єднання людей із наркозалежністю Ігорем Козаком.
Сьогодні ми пригадаємо останню осінь і зиму Другої світової війни, коли Гітлер наважився на контрнаступ, який, на його думку, міг би зрештою призвести до перелому ситуації на фронтах і навіть перемоги у війні. План полягав у перехопленні ініціативи, розділенні американської армії і можливості німцям рухатися до Антверпена, щоб заблокувати для військ союзників головний порт постачання в Антверпені. 16 грудня 1944 року почалася Арденська операція. Про її перебіг і поразку Гітлера згадуємо із українським істориком, економістом, автором низки статей Енциклопедії історії України Андрієм Галушкою.
5 грудня 1994 року Україна підписала Будапештський меморандум. Ми віддали ядерну зброю Росії під гарантії міжнародних партнерів. Щороку ми згадуємо ті події, намагаємося їх проаналізувати і зрозуміти, чи могли тодішні президент, Верховна Рада вчинити інакше?
Наша розмова з Романом Безсмертним – дипломатом і політиком, який був 1994 депутатом Верховної Ради, свідком тих подій, стала не політичною аналітикою, а спогадами про наболіле, подекуди дуже відвертими, іноді – озвученими публічно вперше.
Першою писаною конституцією в історії людства стала Конституція США 1787 року. Вона відразу стала видатним документом тому, що оформила створення на американському континенті єдиної демократичної республіки. Конституція США 1787 року – одна з найстаріших нині діючих конституцій і одна з найбільш жорстких: за майже 250 років до неї було внесено 27 поправок, 10 із них зроблені одноразово 1791 року – це Білль про права. Рішення, прийняті в кінці 18 століття батьками-засновниками США, актуальні досьогодні, хоча в багатьох викликають бажання, якщо не змінити їх, то, принаймні, відредагувати. Говоримо про це з доктором філософії, асистентом кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артемом Кошелєвим.
Епоха просвітництва дала світові не лише видатних філософів, а підготувала ґрунт для появи героїв на кшталт Наполеона у Франції чи Сімона Болівара у Латинській Америці, чи радше іспанській Америці. То хто ж він був цей креольський диктатор і визволитель величезної території від іспанських колонізаторів, якого досі шанують і міфологізують? Чому йому не вдалося утримати Велику Колумбію — своєрідне федеративне утворення — Сполучені Штати Південної Америки, які він очолював 11 років? Що таке боліваризм і хто його сповідує? Відповіді на ці та інші запитання знає кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Українського католицького університету Богдан Чума.
6 грудня Фінляндія святкує День Незалежності. Фінська історія іноді дуже схожа на українську й щодо власних визвольних змагань 1917-18 років, і щодо відносин із Росією, незалежно від того, як ця країна називалася і хто був при владі. Згадуємо Карла Маннергейма, який створив її збройні сили і був її президентом, порівнюємо і робимо висновки. Гість програми — журналіст, історик і військовослужбовець ЗСУ Дмитро Шурхало.