Свічка біля меморіалу жертвам політичних репресій та Голодомору у Дніпрі. 26 листопада 2023 рік. Фото: Суспільне Дніпро
— Пане Сергійчук, розкажіть, будь ласка, що відбувалося в часи Голодомору, можливо, на прикладі одного українського села…
Усі ті понад 20 тисяч сіл, які на той час були (за тодішніми даними) в Україні, мають таку картину. Інша справа – не всі села зберегли цю статистику, документи. В Полтавському обласному архіві я знайшов, що село Сенча, яке колись було райцентром і знаходиться неподалік Миргорода, зберегло всі документи. В селі за переписом 1926 року було 3322 особи й далі в архіві є свідоцтва про народження і смерть за кожен рік аж до 1939 року, до наступного перепису. Тож показано, скільки кожного року народилося і померло, який був приріст. Документи показують, що станом на 1 січня 1932 року у селі нараховувалося 3669 осіб. А далі був голод й ми бачимо зменшення народжуваності та збільшення смертності. Якщо в попередніх роках народжувалося 140-152 людей, то в 1932 році – 95. Але якщо в попередніх роках помирало по 65-70 людей, то в 1932 році – 82. А 1933 році народилося 50 осіб, а померло – 532 людини. Й це те, що зафіксовано. Ті дітки чи старші, які пішли, десь поїхали шукати хліба, когось знищили канібали – ці дані тут не зараховані.
Після 1933 року народжуваність поступово відновлюється, смертність зменшується і знову є приріст населення, який в 1937 році нараховує 91 особу, в 1938-му – 71-ну. Таким чином, напередодні перепису 1939 року в селі Сенча повинно бути 3503 особи, а перепис показав лише 2555. Питання: де люди? Й найбільше нас цікавить – скільки було на 1 січня 1932 року і скільки тепер. Відносно до цього ми маємо –1114 осіб. А довідкові видання кажуть, що в селі Сенча від голоду загинула 281 людина. Разом з тим, лише померло в 1932 році 482 особи, про що говорять документи, які лежать в Полтавському архіві. Й така картина, коли лише чверть офіційно врахована, – по всій Україні".
"У перший клас в 1932 році прийшло 1737 дітей, а в другий клас наступного року – лише 867. Половини немає"
"Більше того, в колишньому секретному архіві Компартії лежать дві доповідні Наркомату охорони здоров’я України (УРСР) про те, що відбувається у Володарському та Сквирському районах Київської області. Там перевірили, яка статистика померлих і яка реальна? У доповідних йдеться про те, що в офіційній статистиці враховано лише третину або й чверть померлих в січні-березні. А ще й які великі смерті були навесні, влітку, до перших колосків. Також у 1932 році в Петриківському районі Дніпропетровської області в перший клас прийшло 1737 школярів, а в другий клас 1 вересня 1933 року – 867. Половини немає", – розповів доктор історичних наук, професор Володимир Сергійчук.
Володимир Сергійчук. Фото: Facebook / За Чай.com
У суботу, 25 листопада 2023 року в Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів. Цей День пам'яті відзначають щороку у четверту суботу листопада на підставі указів Президента 1998 та 2007 років. Українці у ХХ-му столітті пережили три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був голод 1932-1933 років — геноцид українського народу, вчинений сталінським режимом.
Президент України Володимир Зеленський закликав українців запалити свічки на вшанування пам’яті жертв Голодоморів. За його словами, поки українці запалюватимуть свічки — не згасне пам'ять про предків, яких "цілеспрямовано і цинічно штовхнули в обійми голодної смерті через те, що вони українці". Про це Зеленський заявив у відеозверненні з нагоди відзначення Дня пам'яті жертв голодоморів.
Зеленський назвав Голодомори трагедією, де були не лише мільйони вбитих, а й мільйони ненароджених. За його словами, ніхто не знає точної відповіді на питання, скільки людей, заморених голодом, просто падало в полі, на дорозі, у себе на подвір’ї, скількох не знайшли, а скількох не шукали.
"Коли вожді мали одну потребу — щоб усі мовчали, а рідні не мали ні змоги, ні сил шукати і доводити правду, а далі — шукати вже було нікому. Скільки їх? Точної відповіді на це питання ніхто не знає. Як і відповіді на інші питання. Як можна хотіти вбити цілий народ, стерти цілу націю? Як можна відбирати в людей останнє? Останні харчі, останні засоби до існування, останню надію на життя й шанс на порятунок. Нормальні люди не здатні цього уявити й збагнути", — сказав глава держави. Він додав, що від українців хотіли приховати правду і замовчати страшні злочини назавжди.
"Не змогли. Нас хотіли заплутати, ввести в оману, зробити так, щоб ми не вірили, сумнівалися, не пам’ятали, а тому пробачили. Не змогли. І сьогодні з глибоким сумом, повагою ми вшановуємо пам'ять про мільйони наших людей", — сказав Зеленський. Також він подякував усім державам, які визнали Голодомор злочином проти України.
"Ми дякуємо всім державам, які обрали справедливість і визнали її. Визнали офіційно. Визнали Голодомор злочином проти людей, проти історії, проти України. Свідомим злочином. Рівно 30 років тому першими це зробили Естонія та Австралія. Згодом — Канада, Угорщина й Ватикан. Литва, Грузія і Польща. Перу, Парагвай, Еквадор, Колумбія і Мексика. Португалія та Сполучені Штати Америки", — сказав президент.
За його словами, коли почалася розв'язана Росією повномасштабна війна, всім, хто доти сумнівався, все стало очевидним: усі побачили буквально у прямому ефірі, на що здатна сучасна РФ, яка називає себе спадкоємницею СРСР, якій подобається бути спадкоємницею найстрашніших злочинів і вбивств тієї епохи, спроб знищити народи.
"І за ці два роки повномасштабної війни майже стільки ж держав, як від початку нашої незалежності, тепер визнали Голодомор геноцидом. Німеччина, Велика Британія, Італія, Франція, Чехія, Молдова, Румунія, Болгарія, Бразилія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Ірландія, Ісландія, Словенія, Словаччина, Хорватія, Європейський Союз і Парламентська асамблея Ради Європи", — зазначив Володимир Зеленський.
