Ілюстративне фото. Автор: Олександр Рихлицький
Покровський і Торецький напрямки ― основні, щодоби тут понад третина всіх бойових зіткнень
У фокусі уваги російського окупанта залишається наш схід ― Донеччина, зокрема, Покровський напрямок. Не випадково саме тут побував командувач Національної гвардії України Олександр Півненко. Що можна розповісти про ситуацію на цих ділянках?
Хочу зазначити, що робота командування різних підрозділів Сил оборони на різних ділянка фронту дає змогу із перших вуст дізнаватися про ситуацію на лінії фронту. Це безпосереднє спілкування з командирами бригад, ротних та батальйонних груп. Зокрема, під час поїздки Олександра Півненка на Донеччину у фокусі уваги був Покровський і Торецький напрямки, які залишаються напрямками головних ударів ворога. Щодоби тут відбувається понад третина всіх бойових зіткнень. Ворог зосереджує весь спектр своїх зусиль ― від піхоти, якої тут досить багато (за добу знищується більше 80 осіб пораненими та вбитими), автомобільної техніки до великої кількості дронів, які ворог застосовує для ураження позицій, щоб не давати нашим підрозділам можливості виконувати задачі з евакуації та логістики.
"Проблема останніх місяців ― це дрони на оптоволокні"
Проблема останніх місяців ― це дрони на оптоволокні. Ми говорили про їх активне застосування на початку весни, зокрема на Торецькому напрямку, особливо під час боїв посеред міської забудови. І зараз бачимо, що зросло використання дронів на інших напрямках. Якщо аналізувати від моменту загострення боїв на Покровському напрямку, це початок вересня 2024 року, то зараз кількість застосування дронів з обох сторін зросла у 4-5 разів. І в цілому ситуація по лінії фронту також відображає кратне збільшення кількості дронів. Для точкових ударів по техніці, особовому складу, наших логістичних вузлах противник за добу застосовує тисячі дронів, зокрема останньої доби ― це більше 3 тисяч дронів різного типу. І справа не лише у нарощуванні кратності та здобутті паритету в дронах на полі бою, а й у протидії. Тобто той досвід, який наші військовослужбовці здобувають щоденно на полі бою, визначає подальші рішення наших командирів. Або це будуть технічні рішення, або певні рішення щодо побудови оборони чи створення певних нових підрозділів РЕБ, РЕР, щоб ми розуміли, як саме міняє тактику противник та як протидіяти такій усе більшій кількості дронів на полі бою.
Тобто поїздка Олександра Півненка ― це не просто умовна інспекція, а поїздка, щоб зрозуміти ситуацію та одразу дати чіткі команди на місцях, що потрібно змінювати?
Саме так, адже зміна характеру бойових дій впливає не лише на нашу відповідь у технічному плані або на зміни в частині планування операцій, а й на підготовку особового складу. Умови, які нам диктує фронт, вже неодноразово вносили зміни взагалі у базову військову підготовку та професійну підготовку військовослужбовців Нацгвардії. Зараз з’явилося багато напрямків, наприклад, кібергігієна. І для кожного бійця ― це базове розуміння застосування дронів, засобів радіоелектронної розвідки противником та всі інші навички, необхідні бійцю для того, щоб бути ефективним та вміти зберегти своє життя на полі бою.
БЗВП зараз становить 54 дні
Чи буде змінюватися тривалість підготовки бійців та які ще нові курси планують ввести?
З осені минулого року у нас була збільшена кількість днів базової військової підготовки і зараз вона становить 54 дні. Тривалість навчального дня ― 8 годин. Відбувається навчання від ознайомчого курсу до індивідуальної підготовки з тактики, топографії, військово-медичної підготовки, основ виживання. По суті цей курс дає змогу бійцям адаптуватися до екстремальних умов і розуміти, як діяти при порушенні логістики, у першу чергу. І звісно, це знання з РЕБ, РЕР та кібергігієни, щоб бійці розуміли, як навіть використання їхніх мобільних телефонів у повсякденному житті може викликати інтерес ворога, адже там може бути шкідливе програмне забезпечення. Важливо розуміти, що противник моніторить застосування не лише дронів з нашого боку, але й узагалі різних засобів, які передають радіосигнал. А наприкінці базової підготовки ми проводимо комплексне тактичне заняття. Це злагодження підрозділів, рівень рота або батальйон, для того щоб бійці розуміли та вміли виконувати завдання у складі підрозділу. Йдеться про роботу командирів молодшої ланки рівня взводу і роти, а також відпрацювання бійцями сценаріїв бойових задач з урахуванням опанованих за два місяці навичок. Хочу додати, що у базовій підготовці зараз утричі збільшено кількість боєприпасів, які відстрілює військовослужбовець, а також додано вправи, які використовують сучасне озброєння, наприклад, Stinger, Javelin тощо. Тому що є посади гранатометників, протитанкістів, де наші військові мають у розпорядженні сучасні зразки такого озброєння.
"Динаміка на Торецькому напрямку ― близько 20 боєзіткнень щоденно"
Бійці 12-ї бригади спецпризначення "Азов" розповідали, що основною ціллю російських військ залишається місто Костянтинівка, яке ворог намагається обійти з усіх сторін. Свого часу противник брав Авдіївку, Вугледар, Бахмут за допомогою авіації, і зараз тактика ворога дуже схожа ― обійти Костянтинівку та перекрити логістику, щоб відрізати місто. Що ви можете сказати по цій ситуації?
Ми бачимо, що Торецький напрямок залишається досить активним. Тут не йдеться про велику кількість боєзіткнень у порівнянні, наприклад, із Покровським. У цілому бачимо, що динаміка схожа на ту, що зараз на Лиманському напрямку ― близько 20 боєзіткнень щоденно. Противник зосереджує свої зусилля на безпосередньому просуванню до Торецька у районі Леонідівки, Яблунівки, Диліївки. У комплексі ворожі спроби, в тому числі із застосуванням авіації, спрямовані і на порушення оборонних споруд, і на удари по населених пунктах. Бачимо, що противник не має бажання заходити у міські бої серед забудови, натомість прагне виходити на вигідніші географічні ділянки. А щодо населених пунктів, то ворог намагається вибивати з них Сили оборони за допомогою постійної роботи артилерії та щільного застосування авіації. Наша оборона побудована ефективно, тому що навіть влітку та восени минулого року противник намагався активно просуватися на цій ділянці, але він так не має значних просувань, незважаючи на 20 боєзіткнень щодоби. Натомість наші оборонці проводять досить часто невеликі контрударні дії. В умовах міської забудови вдається вибивати групи противника і навіть брати полонених. Наприклад, згадана 12-та бригада "Азов" неодноразово показувала результати такої роботи.
Руслан Музичук. Фото: mvs.gov.ua
"З усіх спроб ворожих штурмів на Донеччині 70% ― на Покровському напрямку"
До речі, бійці 14-ї бригади оперативного призначення "Червона калина" днями взяли у полон групу з п’ятьох російських піхотинців. Яка ситуація зараз у зоні відповідальності цієї бригади?
На Покровському напрямку військовослужбовці 14-ї бригади "Червона калина" спільно з іншими підрозділами Сил оборони стримують великі наступи противника щоденно. Статистично, з усіх спроб штурму на Донеччині десь 70% ― це штурми на Покровському напрямку. Йдеться про райони відповідальності підрозділів Нацгвардії. Велика частина цього відсотка припадає на смуги оборони 14-ї бригади та суміжних підрозділів, які утримують ці ділянки фронту. Це означає, що противник робить велику ставку на просування по флангах самого Покровська. Крім того, ми бачимо тут велику кількість мотоциклів, автомобільної малогабаритної техніки, квадроциклів тощо, котрі противник застосовує, аби пробувати раптово прориватися через лінію оборони. Тобто задача таких невеликих ворожих груп ― не завжди вступати у бій. Іноді вони пробують накопичуватися, іноді ―просто прорвати лінію оборони, для того щоб вже там вступати в бій або чекати підкріплення основних сил. Бачимо велику кількість втрат противника і відповідно ― велику кількість доукомплектування, поповнення їхніх підрозділів на цьому напрямку. Знову ж таки, це свідчить про те, що противник тримає напрямок головного удару ― Покровськ і робить все для того, щоб підтримувати такий темп наступу.
"Мінування місцевості та робота дронів, щоб не допустити прямих стрілецьких боєзіткнень"
Формат дистанційного мінування на Покровському напрямку дуже добре себе показує. Про це говорили і ваші колеги з бригади "Рубіж" на Лимано-Куп’янському напрямку. Яка там ситуація? І не можу не запитати про "Хартію".
Що стосується ділянки відповідальності бригади "Рубіж", а також "Хартії", можу сказати, що кількість боєзіткнень на Луганщині та Харківщині не така інтенсивна, як на Покровському напрямку. Проте спроби противника просуватися можуть бути досить інтенсивними. Якщо ми беремо північ Харківщини, наприклад, то кількість зіткнень за добу може бути від трьох до семи. Але для цього противник може залучати значні сили артилерії. Артилерійська підготовка до штурму може тривати тривалий час, противник застосовує велику кількість снарядів різного калібру. На півночі Харківщини, на Куп’янському та Лиманському напрямках завжди була велика кількість саме артилерії та авіаційних ударів. Наші бійці виконують тут задачі із відбиття штурмів передусім.
Щодо використання наземних роботизованих систем мінування ― це значна робота, тому що мінування місцевості, як і робота дронів, спрямовані на те, щоб не допустити прямих боєзіткнень, тобто вступу ворожих сил у ближні стрілецькі бої з нашими силами. Задачі, що виконують роботизовані наземні комплекси, дуже ефективно показала бригада "Хартія" наприкінці минулого року, провівши роботизований наступ. І бригада "Рубіж", й інші бригади виконують задачі з мінування місцевості, логістичні задачі, які ми називаємо інженерною розвідкою, іноді це навіть вогнева підтримка і спостереження. Тобто, великий комплекс задач.
Щоб наземні роботизовані системи виконували задачі з евакуації поранених
І зараз ми маємо значні напрацювання, щоб наземні роботизовані системи виконували задачі з евакуації поранених, тому що в умовах, коли дрони просто гудуть над переднім краєм, дуже важливо мати засоби і надавати допомогу пораненим військовослужбовцям. Крім того, багато роботизованих систем ми зараз тестуємо, як вони себе показують. І той фідбек, який дають наші бійці для розробників, досить ефективно позначається на подальших етапах вдосконалення як безпілотних літальних апаратів, так і наземних роботизованих систем.
