Фото: Міністерство оборони України
"У нас немає можливості використовувати стаціонарні рішення, які є звичними в країнах-партнерах"
Що означає обслуговування літаків F-16? Чого вони потребують?
Наші пілоти отримували навчання. Але окрім літака, пілота і пального, потрібно ще багато обслуговуючого персоналу — зброярів, логістів, людей, які планують місію. Цим людям потрібно десь перебувати, але ми всі — у війні на нашій території. І у нас немає можливості використовувати стаціонарні рішення, які є звичними в країнах-партнерах, котрі також використовують F-16 або будь-який інший сучасний зразок літака. Саме тому ми сконцентрувалися на цьому питанні, щоб розібрати на етапи усі ці процеси та зібрати їх у мобільні рішення. У нас це вийшло, і я думаю, що це варто масштабувати.
"Замість буксира використати вантажівку, яка також несе на собі апаратуру для зведення до бою зброї"
Розкажіть детальніше, що означає розібрати на етапи, а потім зібрати це в мобільні комплекси?
Кожен снаряд складається з деяких частин. Його треба десь зібрати — повинно бути приміщення або відповідні умови, тобто певна інфраструктура. Якщо ми говоримо про активацію, тобто зведення до бою нашого спорядження та зброї, то для цього також потрібні технічні засоби, які мають логістично потрапити до літака перед зльотом. Для цих етапів треба було створити рішення — не таке, до якого звикли інші користувачі, коли йдеться про спеціальні ангари на території аеродрому, є можливість змонтувати конвеєр, є багато різноманітних транспортних засобів, які заточені лише під аеродром. Тобто — буквально є автомобіль, який возить причеп зі зброєю, але такий автомобіль не може виїхати на дороги загального користування, тому що він обмежений у швидкості, не пристосований і небезпечний на дорогах загального користування через свій формат. По факту — це просто буксир. І якщо ми можемо замість цього буксира використати вантажівку, яка також несе на собі апаратуру для зведення до бою зброї, то чому ні? Саме так ми і зробили.
Тобто стаціонарні аеропорти є мішенню для росіян, відповідно — потрібні мобільні рішення.
Відповідно до цього є другий патерн використання мобільного рішення. Якщо літак не може сісти там, де він злетів, і йому необхідно зробити певний маневр або сісти взагалі в іншому місці, то туди має приїхати такий автомобіль, щоб дати змогу літакові знову злетіти. Таких мобільних комплексів має бути достатньо.
"Немає часу, щоб розбудувати стаціонарну інфраструктуру на аеродромах радянського зразка"
Коли прийшло усвідомлення, що нам такі мобільні рішення справді потрібні?
До цього прийшли одразу як до альтернативної ідеї, тому що у нас немає навіть часу, щоб розбудувати стаціонарну інфраструктуру на всіх тих аеродромах радянського зразка, які ми отримали у спадок. Це неможливо у просторі та часі. Тому нам потрібна інша фігура, яка може по координатній дошці пересуватися сама.
А що таке координатна дошка?
Якщо ми маємо багато поінтів, куди треба поставити сили та засоби, але не можемо це зробити за наш проміжок часу в наших складних умовах, то тоді треба, щоб робоча сила приїздила на ці точки.
Хто є виробником цих мобільних комплексів? Чия це ініціатива?
Був певний запит. Існує офіс впровадження нового зразка літального апарату "Проєкт 61", є Міноборони, є фонд "Повернись живим" як небайдужа рушійна сила, котра змогла провести аналітику, і є підрядники, які долучилися до співпраці й допомогли все це зібрати докупи і зробити з ідеї працюючий комплекс із декількох автомобілів.
Це обійшлось у 51 млн грн, донором стала "Укрнафта"
А наскільки це дороге обладнання?
Той комплекс, який був зараз переданий, складається з мобільного пункту керування місією, двох логістично-технічних хабів та двох пікапів. Це обійшлось у 51 млн грн. Донором цієї історії була "Укрнафта", вони повністю включилися фінансово у цей проєкт — ризикнули, і це супер. Відповідальний бізнес прийшов на допомогу — і ми отримали унікальне рішення. Це допоможе зробити його ліпшим, масштабнішим, щоб все було круто.
До двох комплексів з обслуговування входять по одній майстерні з підготовки та перевірки авіаційного озброєння, по дві машини для підвезення боєприпасів до літака, по одному пікапу для пересування фахівців. Комплекс планування місії — це рухомий пункт управління, де відбуваються передпольотні брифінги та супровід літаків. До нього входять модуль із робочими місцями для 5-7 операторів, житловий модуль для відпочинку команди та забезпечення безперебійної роботи. Можливо, хочете прокоментувати?
Усе саме так. Слухачі можуть стати трошки глядачами — і побачити це наживо на нашому ютуб-каналі. Усе, що можна було показати, ми показали.
"Західним партнерам буде цікаво бачити варіант мобільного застосування спорядження боєприпасу"
Наскільки ця розробка може бути цікавою для наших західних партнерів?
Виходячи з того, як ми воюємо у нашій повномасштабній війні, та розуміючи, що, на жаль, старі правила не працюють, я переконаний, що західним партнерам буде цікаво бачити варіант на тему мобільного застосування спорядження боєприпасу. У відкритому доступі є багато інформації на даний момент, цей проєкт добре підсвічений. Чи нам телефонували — поки не знаю.
"Пункт планування місії — на 100% універсальний"
Наскільки ця розробка є універсальною? Адже крім F-16 є й інші літаки.
Щонайменше — ми вже маємо літаки Mirage. Якщо говорити про пункт планування місії, то він на 100% універсальний. Тому що це буквально хороший офіс, який може рухатися не тільки по дорогах загального користування. Він повнопривідний, це автомобіль 6 на 6 із житловим модулем, для того щоб можна було вахтовим методом виконувати задачі. Якщо ми говоримо про автомобіль для підвезення та збирання боєприпасу, то це універсальний метод, але самі інструменти будуть відрізнятися, звісно.
"Персонал, що обслуговує — могутні люди, без них точно нічого нікуди не полетить"
Західні партнери спершу мали побоювання, що технології F-16 складні, їх непросто опанувати. Чи можна сказати, що українцям вже вдалося опанувати та інтегрувати ці технології у наші Збройні сили і що це не є для нас terra incognita?
Це точно не terra incognita. Є справа пілотів, є справа інфраструктури. Інфраструктуру ми вимушені модернізувати та вибудовувати за зовсім іншими процесами, лишивши тільки функції, але переосмислювати їх. Якщо говорити про персонал, що обслуговує, то це могутні люди — без них точно нічого нікуди не полетить. І дуже круто, що вони також брали участь своїм коментарем і баченням, як їм буде зручно працювати: з якого боку зайти в автомобіль, з якого боку щось вивантажити, де має бути кнопка, як має фіксуватись фаркоп тощо. Я вважаю, що ми засвоюємо нове, пов’язане з нашим особистим досвідом використання невідомого для інших зразка. Хочемо чи ні, але ми це будемо робити інакше, тому що війна — на нашій території, і це накладає свій відбиток.
"Кожен наступний автомобіль — точно ліпший за попередній"
Що, на вашу думку, треба було б удосконалити, щоб ця мобільна розробка працювала ще довершеніше?
У нашому фонді є певний принцип, який працює: кожен наступний автомобіль — точно ліпший за попередній. Тому що ми постійно вносимо зміни. Знімаємо фідбек, аналізуємо його — і вносимо зміни. Отже, я впевнено можу сказати, що і в цьому випадку ми знайдемо, що ще можна модернізувати, поліпшити та як дати цьому подальший розвиток.
