Фото: Повітряне командування "Центр"
Удари по території РФ відбуваються виключно українськими розробками
У ніч на 2 серпня Збройні Сили України атакували безпілотниками територію Росії, зокрема об'єкти на території Самарської й Пензенської областей. Що відомо станом на зараз, які об'єкти було уражено і наскільки ефективним був український удар?
Те, що ми бачили, це оприлюднені росіянами фото і відео. Йдеться про завод радіоелектроніки, нафтовий переробний завод — ті одиниці, які допомагають Збройним силам Російської Федерації. Ми і далі б'ємо по логістиці та важливих об'єктах, які залучені до забезпечення Збройних сил агресора потрібними елементами. Звісно, що ми хочемо таких ударів більше, але для цього треба рухатися в правильному напрямку і масштабувати наші виробничі потужності далекобійної зброї, тому що саме наша далекобійна зброя вирішує ці питання. На 4-й рік повномасштабного вторгнення ми так і не отримали більшості зразків, про які ми спілкувалися стосовно далекобійної зброї західного зразка, тому що все те, що зараз відбувається і підривається на території РФ — це виключно українські розробки.
"Кожна точка, що приносить росіянам гроші або є зброєю — вагома ціль для України"
А нафтопереробні заводи залишаються мішенню наших атак?
Ми і до цього гатили по нафтопереробних заводах, просто не так часто. Були поодинокі удари виключно по тих заводах, які залучені до компонентів, які потрібні російським силам. Тому це точкові удари. Втім кожна точка, що приносить росіянам гроші, а також зброя або комплектуючі для неї є вагомою ціллю для України, тому треба бити туди далі.
Українська ППО має бути ешелонованою
Порівняно з липнем 2024 року, Росія в липні 2025 року використала в 15 разів більше ударних дронів, а саме понад 6 тисяч. За рахунок чого росіяни мають можливості, настільки масово атакувати. Чи є в нас зараз ефективна протиотрута?
Росіяни розуміють, що дрони є дешевим засобом ураження, який є ефективним. Тобто Росія зараз робить ставку на дві основні речі – це велика кількість засобів ураження і комбінованість атак. І ми бачимо, наприклад, залучення реактивних дронів. Це порівняно з крилатими ракетами дешевий засіб ураження, який Росія хоче масштабувати для того, щоб у неї була можливість комбінованих атак. Тому наша головна мета протидії такій загрозі повинна полягати не просто в тому, щоб знайти рішення, як перехопити "шахед", а зробити логіку використання "шахеда" неефективною. Тобто, це повинна бути настільки розлога, ешелонована, розподіленого перехоплення протиповітряна система, що ворожий "шахед" стикався б з проблемами. Ми вже були готові перехоплювати такі загрози. Ми почали використовувати мобільні вогневі групи, які ефективно працювали проти старих "шахедів". Але ворог почав піднімати висоту польоту, тобто підійматися вище, де нашим мобільним вогневим групам неможливо працювати. І ми були вимушені застосовувати або авіацію, або зенітно-ракетні комплекси, а це дороге використання. Якби ми на цьому етапі вже були готові з дронами-перехоплювачами, саме на висоті до 6 тис метрів, то тоді ворогу було б зрозуміло, що він не піде на висоту і не піде працювати в цьому напрямку.
Те саме стосується і дронів-перехоплювачів. Ми вже бачимо реактивну тягу, тобто ми повинні вже мати дрони з реактивною тягою для перехоплення таких загроз. Тому треба казати про стратегічну обачливість, тобто розуміння, куди ворог буде рухатися за рахунок якісного аналізу, збору інформації і спроможності пропонувати рішення, які будуть на перспективу. Тому що ми, на жаль, обмежені фінансами. Американці пропонують закуповувати наші дрони й що українські дрони дешевші. Але українські дрони дешевші виключно тому, що ми не вкладаємо у вартість дрона інтелектуальну власність, тому що кожен гвинтик в американському дроні має ліцензію, документальні підтвердження інтелектуальної власності, і це створює велику ціну. У нас це дешево за рахунок того, що ми хочемо перемогти, тому ми намагаємося зробити дешеву зброю.
Тому, повертаючись до запитання щодо загроз з боку РФ, це і стало можливим, тому що вони бачать, куди їм треба рухатися. Вони туди рухаються й одразу ж не отримують супротив. Ми постійно наздоганяємо в протидії, а нам треба бути попереду. І от коли ми зробимо логіку використання "шахеда" неефективною, уявимо, що станеться з тою кількістю підприємств, які зараз працюють над виробництвом "шахедів".
Анатолій Храпчинський. Фото: facebook/anatolii.khrapchynskyi
"Навіть збитий "шахед" може нести загрозу"
Розкажіть детальніше про характеристики реактивних дронів. Чим вони відрізняються від стандартних "шахедів"?
Вони відрізняються лише швидкістю і зовнішньою побудовою двигуна, але не відрізняються корисним навантаженням. Я думаю, що воно в рамках 50 кг. Електроніку і всі інші елементи застосовують, як у старих "шахедів". Дочекаймося більш ретельного вивчення уламків цих "шахедів", тому що це нам надасть інформацію про відмінності або характеристики, на які ми можемо впливати. Для суспільства треба зрозуміти, що швидкість реакції на реактивний "шахед" буде дуже мала, тому під час повітряних тривог потрібно бути в укритті, тому що навіть збитий "шахед" може нести загрозу. Тож основна загроза — це те, що в нас є мала швидкість реакції й відмінність у детекції, тому що цю ціль потрібно виявляти по-іншому. Тому наголошую на збільшенні саме систем детекції, які дозволили б нам працювати більш якісно, тому що насправді в основі можливості якісно працювати по повітряних цілях лежить детекція повітряних цілей — розуміння реальної координати та висоти прольоту. Що реактивний "шахед", що "шахед" на двигуні внутрішнього згоряння є не маневрений, тобто він прогнозований щодо траєкторії. І у нас є певний проміжок часу, коли ми можемо побудувати його проліт і зрозуміти, в якому місці треба перехопити. І тоді, якщо ми кажемо про якісну систему детекції, вже можна трохи "заплющувати очі" щодо швидкості засобу ураження, який буде його перехоплювати. Тому що, знаючи траєкторію польоту, знаючи точку, де він буде перебувати через 2-3 хвилини, ми розуміємо, що в цій точці треба поставити засіб, який здетонує під час підльоту цього "шахеда". Тому треба казати і про дрони-перехоплювачі, які будуть мати і реактивну швидкість, і будуть самостійно наводитися на елемент знищення. Але повинна бути розлога система перехоплення повітряних цілей. Тобто, повинні бути різноманітні засоби: автоматичні турелі, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі. У нас повинна бути насиченість засобів перехоплення в секторі, куди заходить "шахед". Тоді будь-які зміни з боку ворога призведуть до того, що він не буде розуміти, куди йому рухатися, тому що він розумітиме, що він одразу наражатиметься на збиття. І тоді логіка використання "шахеда" буде неефективна. Так, це дорого, але в будь-якому випадку це ціна нашого паритету.
Україні необхідно вкластися в якісну систему ППО, яка дозволить відповідати на будь-яку загрозу з боку ворога
Чимало розмов, зокрема на останньому Рамштайні, точиться про посилення протиповітряної оборони. Чого нам від партнерів чекати?
Добре, що партнери надають нам зброю, яка допомагає захищатися. На жаль, не надають ту зброю, яка дозволяє нам вирішувати стратегічні питання, тобто вибивання російських аеродромів у 300- або 500-кілометровій зоні. Основні дві загрози – це велика кількість дешевих засобів ураження, типу "шахед", і балістичні ракети. Я б все ж таки почав би з якісної детекції. Зараз головна задача — правильно побудувати систему протиповітряної оборони, посилити її. Повітряні сили України роблять надможливості з тою кількістю обладнання, яке у них залишилось у спадок від Радянського Союзу. І те, що зараз ми отримали від західних партнерів, — це недостатньо для того, щоб робити роботу. Так само недостатньо особового складу в Повітряних силах. Тож нам потрібно збільшити й покращити систему детекції, щоби бути готовими до будь-якої загрози. Детекція різної цілі відбувається по-різному. Саме тому і відбувається комбінована атака з боку РФ. Тому нам треба вибудувати ешелоновану систему детекції, яка буде складатися з активної радіолокації, пасивної радіолокації, з різноманітних датчиків. І це повинна бути насичена система, щоб кожен клаптик української землі був під контролем наших Повітряних сил. Тоді ворогу буде складно зрозуміти, як обійти. Тому що кожного масового обстрілу ворог збирає інформацію. Противник активно використовує мобільний зв’язок, тому що ми бачимо в "шахедах" і українські сім-карти, і казахські, і інших операторів. Тому тут треба, щоб мобільний зв'язок включився в це питання і надавав якісну аналітику та трафіку за час масованих обстрілів, тому що нетипова поведінка MAC-адреси або сім-карти може призвести до розуміння, що це, наприклад, несеться дрон. І це дозволить нам впливати теж за рахунок мобільного зв'язку.
Тому роботи дуже багато, і вона полягає і в українських можливостях, тому що в нас є низка підприємств, які мають перспективні, якісні та фундаментальні розробки, які дозволять нам побудувати дуже цікаву розлогу систем. Це перспективна технологія, яка може стати на ранг вище "Залізного куполу" Ізраїлю, і ця система може експортуватися. Тому нам треба зараз вкластися в якісну систему протиповітряної оборони, яка дозволить відповідати на будь-яку загрозу з боку ворога. Поки існує Російська Федерація, доти загроза з боку РФ буде завжди. Тому нам треба готуватися до якісних рішень, які надалі будуть захищати наш повітряний простір.
