Удар по російському НПЗ. Фото з відкритих джерел
"Ці атаки вже мають помітні майже для всієї території РФ негативні результати"
Що може означати на практиці така згода Трампа? Адже ми вже працювали по російських енергетичних та військових об’єктах і без цієї згоди.
Слова президента Трампа взагалі нічого не означають. Іноді здається, що він не розуміє суті того, про що говорить. Тому я б узагалі не звертав уваги на те, що сказав Трамп, бо завтра він може сказати абсолютно протилежне. Наприклад, щодо постачання нафти у європейські держави. Спочатку він підтримує Орбана у тому, що той має можливість вимагати від України, аби ми продовжували транзит російської нафтової сировини своєю територією, попри війну, а буквально через кілька тижнів він каже протилежне, вимагаючи від Євросоюзу припинити закуповувати у Росії нафту. Тому нам потрібно робити своє, незважаючи на те, що Трамп дозволяє або не дозволяє. Дуже ефективно роблять свою роботу і "Птахи Мадяра", і всі інші сили, які працюють у цьому напрямку. Якщо порівнювати ефективність і результативність ударів по нафтопереробній інфраструктурі РФ, а також її нафтотранспортній інфраструктурі з усіма іншими ударами Сил безпілотних систем, то ми побачимо, що вони на порядок ефективніші та результативніші. І росіяни поки що не знають, як цьому протидіяти, якщо проаналізувати наявні у мережі матеріали. І навряд чи зможуть протидіяти у найближчому майбутньому, тому що тут не потрібно нічого довго шукати. Адже розташування нафтопереробних заводів у РФ добре відоме, куди цілити ― також зрозуміло, тому що найвища установка на будь-якому нафтопереробному заводі це якраз те місце, куди потрібно влучити, і неодноразово. Сподіваюся, що Сили безпілотних систем і взагалі Сили оборони України продовжать ці атаки на російську нафтопереробну інфраструктуру. Ці атаки вже мають помітні майже для всієї території РФ негативні результати і користь для нас.
"Маємо щонайменше 30 млн тонн недоотриманих Росією нафтопродуктів. І за це варто вітати Сили безпілотних систем"
Ці удари у серпні вивели з ладу до однієї шостої частини нафтопереробних потужностей РФ, як писали медіа. За вересень таких ударів було точно більше. Які наслідки цих атак? Якої шкоди зазнали російські енергетичні об’єкти, зокрема в частині експорту нафти і нафтопереробки?
Тут мені б не хотілося поширювати надмірний оптимізм, оскільки я розумію, як побудований технологічний ланцюжок на будь-якому нафтопереробному підприємстві. Після кожного удару, безперечно, треба зупинити технологічні установки, для того щоб перевірити, що відбулося. Після виявлення пошкоджень їх потрібно усунути, зробити відповідні ремонтні та профілактичні роботи. Тому, на превеликий жаль для всіх нас, ці атаки не вивели з ладу, як пишуть, 6-10-20-23,5% нафтопереробної промисловості РФ. Так, вони призупинили перероблення нафтової сировини на певний час, для того щоб вимкнути з технологічного процесу одну установку перероблення нафтової сировини і пустити технологічний процес в обхід цієї установки. Тому що на будь-якому великому НПЗ працює не одна установка первинного перероблення нафти, а їх 3-5-10. Отже, ми маємо зараз чітко розуміти: у Росії випущено нафтопродуктів менше, аніж вони збиралися випустити. І це дуже добре, бо після кожного удару ускладнюється логістика постачання нафтопродуктів на лінію фронту. І це найперше, на що потрібно звертати увагу. Далі. Росіяни справді недоотримують нафтогазових доходів від продажу нафтової сировини за кордон і нафтопродуктів всередині держави. НПЗ недоотримують прибутків, бо вони повинні витрачати кошти на інженерно-технічний захист, на ремонти, на зміну логістичних ланцюжків тощо. Зараз маємо щонайменше 30 млн тонн недоотриманих Росією нафтопродуктів, які можна було реалізувати й отримати за них кошти. Багато це чи мало? У масштабах усієї РФ ― не достатньо багато. У масштабах України ― це майже трирічний обсяг споживання усіх українських споживачів. І за це варто вітати Сили безпілотних систем. Головне, щоб вони не припиняли цю роботу, навіть якщо Трамп скаже, що потрібно припинити. Ця робота дуже ефективна, завдає шкоди ворогу і дає можливість трохи легше дихати тим, хто зараз перебуває на лінії фронту.
"Найвища установка ― це найголовніша ціль. Бити туди треба один-два-три рази, щоб її точно не змогли відновити"
Які найуразливіші місця нафтопереробних об’єктів РФ? Це найвищі точки, про які ви згадували? І наскільки складно їх відновлювати?
Йдеться про так звані ЕЛОУ-АВТ. Це установки електрозневоднення та електрознесолення нафтової сировини, яка об’єднана з атмосферно-вакуумною або атмосферною часткою. Це величезна циліндрична споруда, колона, в якій послідовно контактують між собою парова та рідинна фази нафтової сировини ― під високим тиском, за високої температури. І на виході ми отримуємо фракції ― газову, бензинову, дизельну, мазутну тощо, які потім на інших установках переробляють у товарні продукти. Тобто ― якщо прибрати з технологічного ланцюжка ворота, якими є ота первинна установка перероблення нафти, то далі ніякі установки працювати не будуть, тому що у них не буде фракцій, які треба доводити до товарного вигляду. Йдеться про величезну колону 35-40 і вище метрів, що має внутрішнє обладнання, з яким найбільші проблеми. Тому що немає можливості виробляти його на російських підприємствах. Отже, потрібно або шляхом технічного канібалізму, розбираючи сусідні непрацюючі установки, брати потрібні елементи, або ж закуповувати їх через треті країни, чи в Китаї. Це потребує часу, місяців роботи, додаткових витрат, і не факт, що воно приживеться і знову запрацює. Тому найвища установка ― це найголовніша ціль. Бити туди треба один-два-три рази, щоб її точно не змогли відновити, а отже, щоб зірвати переробку.
(1).jpg)
Геннадій Рябцев. Фото: facebook
"Якщо вдасться вплинути на постачання бензину для московських споживачів, то Мадяру потрібно буде давати Героя України"
Яка зараз ситуація з бензином та дизелем у Росії, зокрема в європейській частині?
Якщо вдасться вплинути на постачання бензину насамперед для московських споживачів, то Мадяру потрібно буде давати Героя України. Тимчасово окуповані території України розглядаються і будуть розглядатися Росією як зайвий придаток. Їх ніхто не буде розвивати, і постачання того, що потребують ці території, здійснюватиметься за залишковим принципом. На європейській частині території РФ зараз бензину не вистачає, тож найбільше будуть потерпати Крим і так звана ЛДНР, плюс райони поблизу фронту, тому що туди невигідно транспортувати нафтопродукти зсередини РФ. Є проблеми на півдні Росії, уздовж кордону з Україною, у цих регіонах відчувається помітна на заправках нестача високооктанового бензину. Я б не сказав, що все добре і з дизельним паливом, тому що НПЗ випускають товарні нафтопродукти пропорційно. Не можна взяти і перейти на випуск виключно дизельного палива або виключно бензину. Інша річ, що вся політика РФ у цій сфері була заточена на те, щоб викачувати з надр якомога більше нафтової сировини і продавати її за кордон, отримувати валюту і добре жити. Звісно, не всім росіянам, а тим, хто собі привласнив це "національне надбання РФ". Якщо орієнтувати податківців, митників, економістів, переробників, видобувні компанії на те, що головне для вас ― це якомога більше викачати і продати за кордон, то дуже важко цю звичку якось змінити. І зараз цю звичку змінити ніхто не може і не хоче. Тому в більшості регіонів РФ, хоча великої кризи немає, але люди вже починаються відчувати нестачу нафтопродуктів, насамперед бензину, тому що він є основним продуктом, який споживається звичайними автомобілістами, побутовими споживачами. І чим далі триватимуть наші атаки, тим більше в Росії будуть відчувати нестачу нафтопродуктів на рівні звичайних водіїв.
"У портах важче щось вразити, бо там захист сильніший, аніж захист НПЗ та перекачувальних станцій"
Бійці ГУР Міноборони 24 вересня атакували морськими дронами чорноморські порти в Новоросійську і Туапсе. Внаслідок атаки робота нафтоналивного комплексу компанії "Транснафта" і термінали Каспійського трубопровідного консорціуму були паралізовані. А 24 серпня були вибухи в порту Усть-Луга Ленінградської області РФ. Наскільки важливо бити по портах, де є нафтоналивна інфраструктура? Якщо нафту неможливо завантажити на танкер ― це ж також виклик.
Безумовно, це виклик. Але, як на мене, краще все ж таки атакувати нафтоперекачувальні станції, які забезпечують транспортування нафтопродуктів до морських терміналів. Бо якщо порівнювати ступінь активного та інженерно-технічного захисту портових структур, то він буде на два порядки сильніший, аніж захист НПЗ та перекачувальних станцій. Відтак у портах важче щось вразити. Справді, були наші атаки на портову інфраструктуру, однак якщо подивитися на статистику відвантаження російської нафтової сировини споживачам, то за нею не можна встановити, коли були нанесені ці удари. Ефект, звісно, був, але він не настільки помітний, щоб це відобразилося на загальних обсягах експорту російської нафтової сировини.
