Фото: facebook/Державна прикордонна служба
"Рейтинги не завжди відображають реальність, але…"
Україна піднялася у рейтингу "Економічна свобода у світі-2025" з 150-го на 143-тє місце серед 165 країн. Наскільки ми повинні все-таки орієнтуватися на ці рейтинги економічної свободи?
Я неодноразово звертав увагу на те, що такі рейтинги подекуди не зовсім чітко відображають ситуацію. Водночас сам факт, що Україна стає менш конкурентною – це очевидно. Дуже значна корупція. Класичний приклад — історії з виділенням землі під начебто потреби держави, пов'язані з виготовленням снарядів для німецької компанії. Тобто вже начебто все відбувається під контролем держави, а в результаті півтора року вирішуються питання про виділення землі. Це ще без всіх інших питань, які пов'язані з тим, щоб просто був підготовлений майданчик для цього виробництва.
"Корупція та бюрократія гальмують інвестпроєкти"
Аналогічне підприємство Rheinmetall в Німеччині вже збудоване і виробляє продукцію.
Це при тому, що Німеччина вважається вкрай бюрократичною країною. І це доволі показова історія, що в нас корупція і зловживання. І якщо певні бюрократи не хочуть дати дозвіл, то вони знайдуть купу можливостей для того, щоб зволікати і саботувати. І навіть у випадку проєктів, які в інтересах держави, відбувається саботаж. Нам розповідали про інвестнянь. Чому хоча б для подібних проєктів не може бути система, коли від уряду призначається особа, яка має повноваження вирішувати більшість питань? Тому це якраз приклад того, що у нас не працює. І надмірна регуляція, і надмірна податкова система насправді не сприятливі. Бо знову ж таки, потрібно не розповідати, як в інших країнах, а розуміти, в чому особливість українських реалій, що не дозволяє тій чи іншій податковій системі в українських умовах працювати чи не працювати. Тому питань дуже багато, і я не очікую якихось змін, бо це питання в тому числі й компетенції, й політичної волі. Ані першого, ані другого на сьогоднішній момент у наших можновладців немає.
Українські політики не мають говорити: "Скажіть, що нам потрібно робити"
Чи може це бути маркером для зарубіжних інвесторів щодо післявоєнного вкладання коштів у вигляді інвестицій в українську економіку?
Для мене це питання у більшій мірі не політичної волі, а професіоналізму і розуміння того, що має робитися. Протягом всіх років незалежності я спостерігав ситуацію, коли саме некомпетентність можновладців є головною причиною наших негараздів. І для мене це є основою, тому що якщо ви не розумієте, що вам потрібно зробити, то ви не знаєте тоді, які інструменти потрібно використовувати. А вам потрібно спочатку мати розуміння, потім розуміти, який інструмент для цього необхідно реалізувати – в межах податкової політики, монетарної, митної, регуляторної, бюджетної. Тобто це має бути визначено на рівні тих, хто керує країною. Це відображення того, що на сьогоднішній момент люди, які перебувають при владі, не розуміють, що потрібно робити. І це, на жаль, це хвороба всіх років незалежності. Я колись наводив приклад ситуації з одним прем'єр-міністром України середини 90-х. Я пам'ятаю фразу, яку він сказав з трибуни Верховної Ради, коли його призначили прем'єром: "Ви мені скажіть, що потрібно робити, я буду робити". Людина стає прем'єром, а вона питає у інших, що їй потрібно робити. Ви думаєте, що змінилося з тих часів? Нічого. У нас та сама ситуація на сьогоднішній момент в Україні. Хоча ці люди мають приходити з чітким розумінням, що вони будуть робити.
Жодна країна не є безнадійно з точки зору того, що не може чогось досягти. Це питання того, чи є розуміння, що потрібно робити. і навіть війна показала, що з точки зору креативності, інтелекту та ідей, коли потрібно, у військовій сфері ми народжуємо купу ідей. І фахівці там з’являються. Україна має можливості реалізуватися, але для цього потрібно, щоб владу сформували куди більш професійно підготовлені, більш начитані, з вищим загальним рівнем інтелекту. Демократія – це право вибору. Народ має право вибирати. Якщо вони обирають тих, кого обрали, то потім нічого з цим не зробиш. Це вада нинішнього взагалі світу. На превеликий жаль, інтелект і знання не є, скажімо, пріоритетними з точки зору того, що має бути.
"Позитивні зміни можливі вже за 2–3 роки за наявності компетентного уряду"
Коли ми говоримо про повоєнну демократичну країну, чи є шанс, що ситуація почне змінюватись і при владі почнуть з’являтися професіонали, а не політичні призначенці?
Можливість є завжди. І прикладів країни, які змогли з жахливого стану змінити ситуацію, доволі багато. Тому питання лише в тому, в якій мірі ми спроможні на сьогоднішній момент обрати спочатку президента, потім парламент і потім формувати уряд, який приходить до влади не зі словами "скажіть, що нам робити", а буде мати чітке розуміння, яку стратегічно економіку хочуть побудувати. Якщо це буде, то тоді буде все добре. Впевнений, що можливості є. І для цього в реальності не потрібно десятиліття. Якщо буде заданий правильний вектор розвитку, то відчути позитивні результати можна буде буквально за 2-3 роки.
.jpg)
Борис Кушнірук. Фото: facebook
"Україна щороку втрачає мільярди на кордоні"
Ми весь час плачемося, що у нас не вистачає хронічно грошей. Чи можете ви назвати приблизно, скільки коштів щороку втрачає Україна? Це десятки мільярдів?
Десятки мільярдів, це точно. Ми втрачаємо багато де. У нас є класична історія з тим, що є дві країни, Угорщина і Польща, з якими у нас величезна невідповідність даних про те, що вони дають дані про експорт в Україну і те, що ми показуємо як імпорт. Йдеться про багато мільярдів доларів. Це величезні дірки в кордоні, через які проходять величезні неоподатковані кошти. Йдеться про 4-5 мільярдів доларів щороку, лише по цих двох країнах. Помножте на 20% від ПДВ, скільки мало би йти до держбюджету, якби просто це оподатковувалося.
УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАДИ, ЧИННІ УРЯДОВЦІ ТАКОЖ МОЖУТЬ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ОЗНАЧЕНИХ ПІД ЧАС РОЗМОВИ ІЗ БОГДАНОМ КУШНІРУКОМ ПИТАНЬ.
