Ілюстративне фото: bank.gov.ua
Державний борг збільшився вдвічі порівняно з довоєнним рівнем
Станом на кінець жовтня 2025 року державний та гарантований державою борг України перевищив 8 трлн грн. Це багато чи прийнятно?
Тут дуже важливо розуміти, на яких умовах ми винні ці кошти, кому винні, у якому вигляді тощо. Державний борг збільшився приблизно вдвічі порівняно з 31 січня 2022 року — з останньою датою фіксації перед повномасштабним вторгненням. При цьому він зріс переважно за рахунок коштів, які ми отримували ззовні — від урядів та фінансових організацій. Приблизно на чверть збільшилася і та частина, яка стосується розміщення внутрішніх державних облігацій — внутрішній борг. При цьому він зменшився на третину, де йдеться про зовнішній державний борг, але перед приватними кредиторами: державні зовнішні облігації, державні кредити, а також борги державних компаній, за якими держава надає гарантії.
Відтак наш борг майже повністю збільшився за рахунок того, що нам надали наші партнери у вигляді зовнішнього фінансування. І це дуже важливо, тому що практично повністю цей борг пов’язаний із різними програмами, де фактично заставою є заморожені російські кошти. Це дуже важливий момент.
Російські активи можуть допомогти
Зовнішній борг становить трохи більш як 6 трлн грн — 147 млрд доларів. Кількість заморожених російських коштів в європейських банках — понад 160 млрд доларів. Тобто виходить, що замороженими російськими коштами можна було б повністю погасити наш державний борг?
Так, і тут важливо розуміти, що не тільки європейські кошти фінансують нас за цими схемами. Наприклад, навіть Японія та США, хоча в них не так багато заморожених російських активів. Але це дуже важливе зауваження, яке дає розуміння, що реально ми цю частину боргу платити не будемо — його погашення відбуватиметься за рахунок російських коштів. Тому я й кажу, що дуже важливо розуміти умови. Є частина боргу перед МВФ — її доведеться повертати. Є частина боргу перед внутрішніми позикодавцями — це люди, компанії, банки, які інвестують у державні облігації, як валютні, так і гривневі. По цих облігаціях теж доведеться платити, але їхні суми значно менші. Міністерство фінансів України постійно розміщує облігації, домовляється з інвесторами про обмін старих на нові.
Звісно, хотілося б, щоб боргів було менше, але, на жаль, війна — без цього не обійтися. Водночас завдяки безпрецедентній зовнішній підтримці ми проходимо цю ситуацію значно краще, ніж багато країн, які переживали збройні конфлікти з 1950-х років.
.jpg)
Олександр Крамаренко. Фото: facebook
"Борги суттєві, але не критичні"
Тобто, ті борги, які доведеться повертати, не є критично великими?
Так, вони суттєві, але не критичні. Якщо говорити про борги, які ми повинні будемо повернути, то йдеться про приблизно трохи більше як третину від внутрішнього валового продукту. Це не надто приємно, але це не критичне боргове навантаження.
Але варто зазначити, що співвідношення боргу до ВВП — дуже важливий показник, бо він показує, скільки країна може акумулювати ресурсів, щоб сплачувати цей борг. Від розміру ВВП залежить і обсяг податків, а саме з них і погашаються борги. Але тут важливо враховувати й відсоткову ставку: якщо ми сплачуємо 14-15% у гривні, то в Німеччині — лише кілька відсотків. Тому для нас боргове навантаження суттєвіше. До того ж у Європі є країни, де державний борг більший за ВВП. Наприклад, у Греції — 151%, в Італії — 138%, у Франції — 115%, у Бельгії — 106%, в Іспанії — 103%.
Для України, на жаль, вартість боргу досить висока. Але я хочу похвалити наш уряд і всіх, хто дотичний до переговорів з міжнародними фінансовими організаціями, урядами, Євросоюзом — Міністерство фінансів, Кабмін, Нацбанк. Вони постійно переконують наших партнерів активніше використовувати російські активи. МВФ спочатку був проти, зараз — із застереженнями, але за. Проблема наразі в переговорах із Бельгією, де юридично розміщено більшість знерухомлених активів. Бельгія хоче, щоб процедура використання цих коштів супроводжувалась, як кажуть юристи, солідарною відповідальністю всього ЄС.
Безкоштовні квитки від "Укрзалізниці" — не загроза бюджету
Цікава ваша думка щодо ініціативи "3000 безкоштовних кілометрів" від "Укрзалізниці" у 2026 році. Безкоштовно для пасажирів — але ж не для держави. Це мільярди, які знову доведеться витрачати з бюджету. Як це співвідноситься зі зростанням боргів?
Щодо "Укрзалізниці" — все просто. Вони вже пояснили, що це буде переважно або повністю за рахунок днів і напрямків, де недозавантаження. Якщо ці квитки не конкуруватимуть із тими, що купуються за гроші, то збитків не буде. Хоча певним чином це може трохи вплинути на платоспроможний попит.
Підтримка партнерів утримує гривню стабільною
Є нібито прогноз МВФ: мовляв, до кінця 2026 року курс гривні може сягнути 50 грн за долар (зараз — близько 42). Це означає, що заощадження в гривні, ті ж облігації, можуть знецінитися.
Я дуже сумніваюся, що у МВФ прогнозували курс 50 грн за долар. Це не зовсім їхня тема. Ба більше — погоджено показники щодо зниження інфляції в наступному році, а суттєва девальвація гривні з цим не узгоджується, то думаю, такої девальвації не буде. Минулого року теж прогнозували 44-46 грн, але, як бачимо, цього не сталося.
Якщо говорити економічно — гривня не переоцінена?
Курс залежить від співвідношення імпорту й експорту. Якби не було зовнішньої підтримки, гривня, звісно, падала б. Але ситуація інша: нас суттєво підтримують зовнішні партнери — і це надзвичайно важливо. Ми протистоїмо агресору з економікою у десять разів більшою за нашу. Наші партнери зацікавлені, щоб ми вистояли, тому й дають гроші. Саме їхнім коштом покривається різниця між експортом та імпортом — завдяки цьому гривня тримається. І це відбувається стабільно з початку 2023 року, коли почалися регулярні надходження зовнішнього фінансування.
