Ілюстративне фото з відкритих джерел
Покровськ: ситуація дуже складна, але росіяни не контролюють місто
З'явилась інформація від інтернет-видання "Українська правда", що росіянам вдалося накопичити в Покровську понад дві сотні вояків. Дещо пізніше 7-й корпус швидкого реагування десантно-штурмових військ ЗСУ повідомив про те, що оборону Покровська посилено й українські військові проводять активну протидію окупантам, хоча росіяни не намагаються закріпитись у Покровську, а прагнуть просунутися далі на північ. Що це за двісті росіян та яка наразі ситуація у місті?
Така інфільтрація відбувається протягом довгого часу, а не за день чи тиждень. Пригадуємо найперші їхні спроби залізти у Покровськ, у деяких груп це вийшло, вони робили засідки прямо на південних околицях. Відтоді росіяни постійно, великою кількістю піхоти, бо вона у них переважаюча, через прогалини в нашій обороні проводять інфільтрацію, заходять у місто. А тут щільна забудова, є де ховатися, переодягатися, влаштовувати засідки, вичікувати. Звісно, наші військові намагаються одразу реагувати ― десь це робота дронами, десь це зачистки фізично. Але цей процес не зупиняється, інфільтрація тримає ситуацію в напрузі й відбувається з різних боків. Реальну кількість важко назвати, кажуть про 50,100, 200, 300. Але навіть десяток ― це вже можливі засідки та жертви. Бачимо, що росіяни збільшують зону свого перебування у місті. Назвати це контролем не можна, бо вони здебільшого здійснюють диверсійно-розвідувальну діяльність. Росіяни прийшли, їх зафіксували і знищили. Вони постійно перебігають, ховаються, не можуть відкрито щось робити. Але якщо так буде розвиватися, то на Покровськ чекатиме дуже неприємна доля.
А які тут можуть бути ризики, поясніть, будь ласка?
Важка ситуація, коли, з одного боку, ти тримаєш місто, знаєш, що воно під твоїм контролем, є рубежі оборони, зазвичай вони за містом, відбуваються атаки противника, їх відбивають. Але з другого боку, ворог перебуває у місті, і коли ти їдеш на ротацію чи в магазин, з будь-якого повороту чи будинку може вилізти ворог, поставити міну, запустити дрон тощо. Це створює мішанину і дезорієнтацію у місті. На сьогодні це реалії частини Покровська, там, де південно-західна сіра зона. Росіяни там постійно фіксуються, десь там рухаються, але прокласти їхні маршрути, звісно, ніхто не може. Є лише постійна фіксація на точках, яка сигналізує, що вони в тому районі є. Отже, той район перемістився у сіру зону. Будемо бачити подібні фіксації ― збільшуватимемо сіру зону. Якщо росіянам вдасться робити свої дії по всьому місту, то це вже буде хаос і неконтрольована ситуація. І тоді недалеко до вуличних боїв, зачисток, необхідно буде все планувати. Тут дуже важлива взаємодія усіх, хто перебуває у місті, тому що "дружній вогонь" ― на підвищених тонах. І найгірший сценарій ― це, звісно, окупація міста, чого і прагне ворог. Але про це ще дуже рано говорити. Занадто гучні слова.
Мирноград: логістика під найбільшою загрозою
Президент України Володимир Зеленський згадував у відеозверненні напередодні, що у Покровську складна логістика, ідуть жорсткі бої, є ДРГ. А нещодавно в етері з Артемом Прібильновим зі 155-ї бригади ми обговорювали логістику у Покровську, і він наголошував, що логістика ускладнена для обох сторін: "Доїхати до Покровська безпечно ― неможливо". Чи можете розповісти більше?
Абсолютно не порівнюється логістика ворога і наша. Тому що росіяни не їздять у Покровськ. Вони не возять провізію, боєприпаси, не проводять ротацію. У них взагалі немає логістики у місті. Наближено можна назвати логістикою їхнє піхотне пересування, і все. А наша логістика ― важка. Зараз це Мирноград, туди потрапити просто нереально, бо є робота ворога дронами, є можливість десь просочуватися, вони постійно здійснюють штурмові дії. Тож у Мирноград реально не доберешся, він у логістичному питанні на першому місці та під найбільшою загрозою. Покровськ ― трохи глибше, тому є більші можливості. Коли ворог ліз на Родинське, це по суті їхня логістична ціль, і коли починали інфільтрацію у напрямку Добропілля, то перед цим були активні штурмові дії у напрямку саме Родинського. На той момент це був ключ до логістики на Покровськ. Ми маємо приклад Авдіївки та Бахмута, коли туди прилітало абсолютно все, і всі говорили, що доїхати неможливо, що обстрілюється і палиться все. Зараз ми такої медійної картинки щодо району Покровська не бачимо. Але логістика, звісно, ускладнена ― як у самому місті через інфільтрацію ворога, так і на підходах, бо літає оптика, КАБи та абсолютно все, що тільки може застосувати ворог.
Проти Покровська росіяни зосередили свою основну ударну групу, як зазначив президент Зеленський. Чи можемо ми озвучити, скільки зараз у росіян війська, техніки біля Покровська? З яких сил складається ця ударна група?
Цифру я не назву, звісно. Але скажу, що в районі Покровська, Добропільського відтинку, колись ще Курахового і нижче ― було російське окупаційне угруповання більше 100 тисяч. Але це не на Покровськ, вони розділені та діють кожен у своїй зоні відповідальності та по своїх задачах. І ресурси застосовуються шляхом маневрування залежно від певних пріоритетів. Відбувається постійна динаміка переміщення застосування сил, але їх там справді дуже багато. Наприклад, морська піхота, яка зараз відіграє найбільш ключову роль у штурмових діях. Найсвіжіші, кого туди підтягнули, це бійці саме морської піхоти. І залишаються старі підрозділи. Тут треба звертати увагу на кількість, їх справді багато.
Куп'янськ: "росіяни присутні у місті"
А що відомо про Куп'янськ? Наскільки глибоко окупанти зайшли?
Про Куп'янськ не можу зараз багато сказати, на жаль. У майбутньому будуть певні моменти і приводи. Якщо говорити загалом, росіяни присутні у місті. Вони змогли накопичитися за певний час, коли у них була там логістика, і зараз реалізовують цей накопичений потенціал. Фіксуються у різних частинах міста, продовжують інфільтруватися десь у глибині, ховатися по будинках, робити вигляд, що вони цивільні, проводити якісь диверсійно-розвідувальні заходи. Вони просто перебувають у населеному пункті й десь вже вибудовують собі позиції, розширюють зону контролю, можуть тримати якісь райони і вулиці. Звісно, їх пробують також зачищати, але це дуже довга робота. Якби у нас були люди, яких не вистачає, а їх постійно у штурмові війська, що є недоречним на сьогодні. Адже у нас нестача людей у звичайних лінійних бригадах. Про це щодня десь говорять і скаржаться, але їх не чують, на жаль. Поки не вирішиться проблема з людьми та пріоритетами, ми будемо бачити такі проблеми.
Роман Погорілий. Фото: facebook
"Ми маємо комунікацію з військовими по всіх просуваннях"
Напередодні у вашому телеграм-каналі був допис про те, що Сили оборони України звільнили Кучерів Яр, Сухеньке, Затишок і відкинули противника ще поблизу низки населених пунктів. Де ще вдається потіснити ворога?
Це в основному було про вже згаданий Добропільський відтинок. Там працюють підрозділи під управлінням Першого армійського корпусу. І отой виступ ― інфільтрація ворога ― зараз ліквідовується. На мапі ми можемо бачити багато синьої зони, проте важка ситуація складається у районі Маяка, Панківки та Володимирівки, бо тут росіяни мають можливості постійних штурмових дій, просочування, намагання окупувати ці населені пункти, бо ця територія ближча до вже контрольованих ними населених пунктів. Отже, з одного боку, ми бачимо успіхи та звільнення, а з другого ― всі, хто тримає район Володимирівка-Шахове-Панківка-Маяк, зараз стримують навалу і дають можливість іншим підрозділам працювати по зачистці. Ми маємо комунікацію з військовими по всіх цих просуваннях.
Дамба: "зарано про щось говорити"
Повідомлялося, що після пошкодження дамби Бєлгородського водосховища вода вийшла на заплаву Сіверського Дінця, і частина російських підрозділів поблизу Вовчанська опинилися під загрозою підтоплення, що ускладнило їхню логістику та навіть змусило змінити їхні плани щодо Харківщини. Що відомо про Вовчанськ та північ Харківщини?
За останні кілька днів там можна було бачити збільшення і сірої зони, і червоної. Росіяни почали давно тиснути і мати успіхи у напрямку Цегельного, Синельникового. З Вовчанська останнім часом вони почали робити пропаганду, вивішувати прапори, говорити, що вони повністю захопили місто. Але ж ми знаємо, що активізація цієї пропаганди свідчить про те, що у них щось не виходить. З іншого боку, вони привертають увагу, показуючи, що на цьому важливому напрямку щось планують робити. Щодо подій із дамбою ― зарано про щось говорити, бо в районі Вовчанська вони мають великі накопичення ресурсів. Побачимо, як відобразяться ці події.
Лиман: "така собі динаміка "туди-сюди"
Про виклики біля Ямполя, Лимана, Серебрянки. Що відомо про ситуацію там?
Зараз уже починають говорити про Лиман. У Ямпіль росіяни намагаються постійно просочуватись, десь залазити їм реально вдається. Але довго вони там не живуть, бо там висока концентрація наших сил, більш прискіплива увага наших пілотів до роботи московитів. Перевага ворога ― це ліси. Ліси досить великі, густі й широкі, росіяни там лазять, ховаються і закріплюються. Вони штурмують Ямпіль з усіх боків, намагаються інфільтруватися. Є групи, які обходять Ямпіль і йдуть у напрямку Лимана. Взагалі, росіяни фіксуються, намагаються залізти, їх знищують, беруть у полон, така собі динаміка "туди-сюди" ― вони приходять, їх вбивають, тривають наші зачистки, а вони знову з'являються. На жаль, іноді долазять.
