Президент США Дональд Трамп і голова Китаю Сі Цзіньпін. Південна Корея, 30 листопада 2025 року. Фото: REUTERS/Evelyn Hockstein
"Трамп розраховує на позицію Пекіна"
Після зустрічі з китайським лідером Дональд Трамп сказав: "Ми довго говорили із Сі про Україну. Будемо працювати разом, щоб щось вирішити. Ми погодилися, що обидві сторони застрягли у війні, і дозволяти їм воювати — це божевілля. Але Сі допоможе нам, і ми спільно працюватимемо по Україні". Прошу вас розшифрувати слова Дональда Трампа.
На мою думку, дуже важливий момент, що українська тема була однією з центральних. Сі Цзіньпін, у свою чергу, говорив про спільну відповідальність двох великих держав за мир у світі. Станом на зараз, на жаль, не можна говорити про якісь серйозні прориви. Як на мене, серйозним проривом було б те, якби обидва лідери спільно заявили про свою підтримку повного і безумовного припинення вогню. Поки що цього немає. Але з іншого боку, вочевидь є контакти і намагання зблизити позиції по Україні. І важливо, що Трамп прив’язував питання миру в Україні до санкцій, тарифів, мит. Думаю, це був додатковий аргумент для того, щоб Китай включився в цю гру і почав тиснути на Росію. Здається, Трамп розраховує тут на позицію Пекіна. Будемо сподіватися, що Китай включатиметься у процес і тиснутиме на Росію.
"Китай дедалі більше відчуває проблеми через війну Росії проти України"
Чому Китай, у якого є свої геополітичні інтереси, має погодитися викинути Росію зі своїх інтересів і не підтримувати її? Хіба йому вигідно відмовитися від величезного за територією, ресурсами та впливами союзника?
Питання не в тому, що Китай відмовляється від Росії. Йдеться про те, що Китай включається у тиск на Росію стосовно припинення війни. Я думаю, що єдиний варіант зупинити війну тут і зараз — це повне і безумовне припинення вогню, і Дональд Трамп це вже зрозумів. Водночас ми бачимо, що Китай дедалі більше відчуває проблеми через війну Росії проти України. Останні санкції проти "Роснєфті" і "Лукойла" — також про це. І санкції проти "тіньового" російського флоту, де китайським компаніям доводиться переглядати можливості постачань. Усе це впливає і на логістику перевезення російської нафти, і на те, чи можна розраховувати на безперебійність таких постачань. Питання виникає і з Європою, яка все більше говорить про необхідність вторинних санкцій проти країн, які купують російські енергоносії. Якраз у 19-му європейському пакеті є санкції, котрі зачепили Китай. Більше того, російське брязкання зброєю під час навчань у Білорусі призвело до того, що Польща фактично заблокувала кордон, і Китай зазнав величезних збитків, оскільки через білорусько-польський кордон йде приблизно 10% всього експорту Китаю до Європи. Відтак загроза, що будуть запроваджуватися подальші санкції проти Китаю, є, і в Китаї це мають на увазі. Тому Китай може використовувати історію з Росією як одну зі своїх "козирних карт", яку прагнутиме обміняти на щось інше. До речі, Трамп приблизно так само і робить, коли піднімає ставки. Це сталося і перед самою зустріччю із Сі Цзіньпіном, коли Трамп запровадив санкції проти Росії, щоб показати свою рішучість. Тобто — підняти ставки і говорити з Китаєм уже з точки зору обмежень для російських енергоносіїв та вимагати від Китаю обмежувати ці закупівлі.
"Певні зрушення між США і Китаєм накреслилися"
Цікавий момент, що у попередньому, 18-му пакеті санкцій ЄС є пункт, що з наступного року Європа відмовляється від закупівель паливно-мастильних матеріалів, які вироблені на основі російської нафти. Тобто поле звужується, і Китаю доведеться якось на це реагувати. І вочевидь Китай зацікавлений у тому, щоб це відбувалося з урахуванням його інтересів. А те, що Китай може обміняти інтереси Росії на свої — у цьому немає жодних сумнівів. Саме тому Сі пропонує Трампу, нехай опосередковано, цю спільну відповідальність за ситуацію у світі. І думаю, що Китай може піти на певний тиск на Росію для того, щоб уникнути ескалації торговельної війни. Отже, певні зрушення між США і Китаєм накреслились.
"Китай продає в США товарів приблизно на 600 млрд доларів"
Президент США повідомив про зниження тарифів на потоки фентанілу з 20% до 10%, тож загальні тарифи проти Китаю знизяться із 57% до 47%. А може дійти до обнулення тарифів?
Думаю, що не дійде. Бо це суперечить концепції Дональда Трампа, що Америка має на всьому цьому заробляти. Скоріше, він "продав повітря" у тому сенсі, що погрожував взагалі підняти на 100% тарифи для китайських компаній, але зараз про це не йдеться. Гадаю, це лише початок переговорів про стабільну ситуацію, оскільки потрібні суттєві зрушення і в ембарго, яке фактично встановив Китай на постачання в Америку рідкісноземельних мінералів, а США розглядають певні кроки у відповідь. Вочевидь Китаю цікава велика торговельна угода, яка буде стосуватися абсолютно всіх товарів, тим більше Китай продає в США товарів приблизно на 600 млрд доларів, а це для китайської економіки дуже важливо. Вже анонсовано, що Трамп має у квітні прилетіти в Пекін, а візит Сі Цзіньпіна до Вашингтона відбудеться пізніше. Увесь цей час буде присвячено і пошуку балансу в торгівлі, і пошуку розв’язання війни в Україні. Хоча, за деякими внутрішніми заявами Трампа, він дуже розраховує, що змусить Росію зупинитися до Нового року. Достатньо цікавий момент.
(1).jpg)
Олександр Леонов. Фото: Вільгельм Смоляк
"Це правильна реакція на погрози Росії: Трамп каже, що він теж може грати в ескалацію"
Дональд Трамп розпорядився почати тестування ядерної зброї на тлі базікання Путіна на цю тему. Як можна розтлумачити це розпорядження Трампа? Він демонструє свою силу у відповідь? Чи не здається вам, що Трамп іде у фарватері гри Путіна?
Мені здається, це правильна реакція на погрози Росії. Адже весь час від 2014 року Путін грає в ескалацію і лякає Захід. Зараз Дональд Трамп каже, що він теж може грати в ескалацію, і з цього погляду в Росії немає аргументів. Бо поновлення ядерних випробувань — це, з одного боку, ескалація в ядерній гонці озброєнь, якої не дуже хотів би Китай. Але з іншого боку, Трамп використовує цю можливість, для того щоб справді провести ядерні випробування. Америка їх не проводила, здається, з 1991 року, коли була підписана відповідна угода. Росія з цієї угоди нещодавно вийшла, але поки що не проводила випробування. Виходить так, що Дональд Трамп демонструє готовність до гонки озброєнь, яку Росія очевидно не може потягнути в сучасних умовах. Бо війна відбирає величезні ресурси, і технологічно Росія без зовнішньої допомоги не може грати на рівних із західним світом.
Які країни можуть відреагувати на поновлення гонки ядерних озброєнь?
У першу чергу, це Китай. До речі, Трамп заявив, що, можливо, вони розглядатимуть і ядерне роззброєння вже утрьох — США, Китай, Росія. Хоча у Китаю на порядок менший ядерний арсенал, ніж у Росії та США. Проте у Китаю він більш сучасний. І він може підключитися до відповідних угод, що дозволило б і контролювати Росію, не давати їй заграватися, і обмежити ситуацію з ядерною зброєю. Крім того, ніхто не знімає ситацію з Північною Кореєю, яка має ядерний арсенал. Трамп хотів також зустрічатися з корейським диктатором, але поки що не вийшло, бо не було можливостей поступок по ядерному треку.
"Зустріч Дональда Трампа і Кім Чен Ина не відбулася — тож найближчі васали Пекіна не готові гратися за його спиною з Америкою"
Цікаво, що ця зустріч проходила на території Південної Кореї. Чи не побачили ви ревнощів у публічному просторі з боку Пхеньяна?
У публічному просторі таких заяв не було. Але хороша відповідь на ваше запитання — це те, що зустріч Дональда Трампа і Кім Чен Ина не відбулася. Це важливо з точки зору Китаю, бо Трамп, я думаю, хотів би трохи полоскотати нерви Пекіну в тому сенсі, що ось мала відбутися зустріч із Путіним у Будапешті, а потім із Кім Чен Ином — тобто що найближчі васали Пекіна готові гратися за його спиною з Америкою. Але ми бачимо, що цього не сталося. Це також один із цікавих моментів закулісних ігор навколо цієї зустрічі.
