Президент Польщі Кароль Навроцький. Фото: Getty Images/Mateusz Slodkowski
Візит Навроцького в Україну: "Рішення за польською стороною"
Щодо відносин між державами на найвищому рівні, ви от цими днями коментували, зокрема, заяву Марчина Пшидача, представника канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького, про візит. Що зараз відбувається з підготовкою до візиту, до зустрічі двох президентів? Президента Зеленського і президента Навроцького.
Ми сьогодні працюємо над тим, щоб організувати комунікацію між главами держав. Я зустрічався 15 жовтня з заступником керівника Канцелярії президента Польщі Марчином Пшидачем, передав йому наші пропозиції по термінах можливих візитів, поновив відповідні запрошення від української сторони. Зрозуміло, що ми далі будемо працювати над тим, щоб знайти правильні рішення для того, щоб сконтактувати наших глав держав. Але, як коментує польська сторона, плани зустрічі з президентом Зеленським – це вже на її відповідальності і на її совісті. Я в даному випадку жодним чином не коментую чи не якимось чином заперечую ту інформацію, яка була розповсюджена. Звичайно, кожна країна визначає свої пріоритети самостійно, але я повторюю, що для нас Польща – стратегічний партнер, і ми розраховуємо, що президент Навроцький відвідає Україну у зручний для нього час. Запрошення від президента Зеленського йому передано, пропозиції по термінах також передані, рішення за польською стороною.
Хочу запитати вас як дипломата з багаторічним стажем: все ж таки, існує дипломатична практика, коли новий президент не їде в іншу країну, а приїжджають глави сусідніх країн на зустріч?
Дипломатична практика говорить, що той глава держави, який призначений пізніше, відвідує першим країну, де глава держави тривалий час перебуває на посаді. Так відбувалося, хочу нагадати, з президентом Зеленським, який свій перший візит чи один з перших візитів за кордоном у 2019 році здійснив саме до Польщі. Це було напередодні 1 вересня, 31 серпня – 1 вересня 2019 року.
Тому ми розраховуємо, що Україна буде трактована як рівноцінний партнер і відповідний принцип взаємності буде застосовано точно так само до нас. Україна зараз — країна в війні, країна, яка має багато завдань і проблем, і, звичайно, ми не хочемо входити в медійну комунікацію з питань візитів, черговості, порядку і так далі. Я думаю, що ми ці всі питання вирішимо в робочому порядку дипломатичними каналами.
Пошукові роботи, ексгумація
Я хочу, щоб ви ще сказали кілька слів про пошукові роботи, про ексгумацію, наскільки вони є активними чи неактивними? Зокрема, деякі представники польської сторони вважають, що треба пришвидшити цей процес, і що, можливо, візит президента Кароля Навроцького буде якраз на подію перепоховання останків жертв Волинської трагедії.
Представникам рекомендую поговорити з керівником польської групи, який відповідає за ексгумації, професором Осовським, який є одночасно професором Щецинського медичного університету і радником міністра культури, щоби зрозуміти правильність проведення процедур і організації ексгумаційно-пошукових робіт. Перший дозвіл на проведення ексгумаційних робіт в Пужниках був виданий на початку січня цього року, до робіт приступили тільки наприкінці квітня. Є погодні умови, є спроможності відповідних груп до проведення цих робіт, є питання оформлення відповідних дозволів, організація відповідної безпеки. Хочу нагадати, що в Україні надалі триває війна, якщо хтось забув, особливо в Польщі, що ми перебуваємо в умовах військового стану, де потрібно забезпечувати як безпеку учасників, так і відповідні умови безпеки, для того, щоб ніхто не міг скористатися цією ситуацією для створення різного роду провокації чи загрози життю і здоров'ю учасників експедиції.
Тому є певні процедури, які не дасться раніше чи пізніше пройти, і ми точно з такими самими процедурами стикалися під час отримання дозволу в Польщі. Запит на проведення пошукових робіт був складений ще на початку цього року. І дозволи тільки отримані фактично у вересні, що дозволило провести перший етап пошукових робіт. Тому в даному випадку до нас претензій не має бути. Хто хоче розібратися — ми детально роз'яснимо, як тривають ці процедури, в який спосіб організовані, як можна проводити ті чи інші пошукові чи ексгумаційні роботи, і в якій кількості, в якому обсязі, коли можна сподіватися наступних дозволів на проведення пошукових чи ексгумаційних робіт.
Я вже казав, ми за цей рік провели і фактично завершили ексгумаційні роботи в двох місцях, і в листопаді очікується поховання залишків солдатів Війська польського, які були ексгумовані в колишньому селі Збоїща, на території сьогоднішнього Львова. Видано дозвіл на проведення пошукових робіт в селі Угли. І ми в минулу п'ятницю мали зустріч робочої групи, де обговорювалися перспективи безпосередніх робіт на місці. Відповідні представники з обох сторон мають визначитися щодо термінів, спроможності поїхати саме в цю місцевість, провести огляд і, можливо, перші пошукові роботи на території цього села.
Наступним, ми сподіваємося, буде дозвіл на Гуту-Пеняцьку. І зараз тривають відповідні формальні процедури для того, щоби завершити процес як з українського, так і з польського боку. На сьогодні ми чомусь сконцентрувались тільки на питаннях Волинської трагедії. Але ми забуваємо про Акцію "Вісла", забуваємо про інші складні історичні моменти.
Василь Боднар і Світлана Мялик
Тим часом торгівля між Україною та Польщею росте, ми вирішили питання по блокуванню кордонів, йдемо добрим шляхом по ексгумаціях
І найбільше ми собі "стріляємо" в ногу, коли ми не говоримо про наші спільні перемоги, про наше добре співжиття століттями або навіть тисячоліттям, тому що історія наших відносин налічує більше ніж тисячу років. А ми, на жаль, на сьогодні погрязли трошки в буденності, в певній концентрації на негативних сторінках, які, звичайно, підігріваються російською пропагандою і ефективно, на жаль, використовуються проти нас. Суспільні настрої в Польщі є тому результатом, тому що це так само опосередкований вплив саме такої концентрації уваги не на позитиві, а на тих складних сторінках чи проблемах. Замість того, щоб говорити, що, наприклад, торгівля в нас росте, що ми вирішили питання по блокуванню кордонів, що ми йдемо добрим шляхом по ексгумаціях.
У нас багато перспектив військово-технічній сфері. Україна вже співпрацює з великою кількістю польських військових щодо тренувань. Дрони, антидрони, системи сповіщення. Багато інших речей, які насправді зміцнюють обороноздатність Польщі. Якщо ви подивитесь навіть на статистику, то ці дані, які публічно опубліковані, говорять про те, що Польща не тільки допомагала, а вона також зараз отримує велику вигоду від того, що торгує з Україною, в тому числі, озброєнням. Останні дані показують, що більше ніж 2,5 мільярди було озброєнь продано до України для потреб Збройних сил України. Це не тільки донації, хоча донації також мають свою важливу роль, і пакети допомоги, які надалі йдуть, вони вкрай важливі для України, за що ми дуже вдячні польській стороні. Але це також не тільки благодійність, але і вигода. І вигода від України є в тому, що ми ділимося досвідом, вигода в тому, що ми будемо разом працювати на відбудову, вигода в тому, що ми разом можемо працювати на третіх ринках, вигода в тому, що ми можемо допомагати Польщі зміцнити свою обороноздатність через не тільки дрони чи те, що ми на полі бою, але багато справ, пов'язаних з новими технологіями, з використанням штучного інтелекту, з комп'ютерною кібербезпекою та іншими речами, які на сьогодні чомусь не помічаються.
"Я думаю, що це буде позитивним шоком для наших суспільств"
Вони стали більш помітними, коли велика кількість російських дронів залетіла, майже 20, до Польщі. І польські винищувачі перехопили, до речі, російський літак знову.
Насправді, відповідні і військові, і відповідні служби загалом між собою співпрацюють. Ми багато чого не можемо сказати поки що. І може це й добре, тому що ворог цього не бачить, не чує. Але настане час, коли всі деталі і польської допомоги, і співпраці, і тим, чим ми ділимося разом з польською стороною, стануть відомими. І я думаю, що це буде позитивним шоком для наших суспільств.
