Володимир Зеленський і Василь Малюк під час зустрічі в Києві, Україна, 5 січня 2025 року. Фото: facebook/Володимир Зеленський
"Можливо, зараз Малюк піде в тінь, але напрям працює"
Стало відомо, що Василь Малюк іде з посади голови СБУ. Під час зустрічі президент Зеленський доручив йому розвивати асиметричні операції проти РФ. Треба нагадати, що радник президента Дмитро Литвин повідомив, що Євгеній Хмара буде тимчасово виконувати обов’язки голови СБУ, а на запитання, яку посаду обійматиме Малюк, Литвин відповів: "Іноді напрям має значення більше, ніж посада, коли це стосується операцій у війні". Отже, що по СБУ?
І ГУР, і СБУ проводили достатньо успішні операції за межами території України. Малюк проводив операцію "Павутина" зі знищення російських літаків, операції по Кримському мосту тощо. Думаю, робота ця продовжиться. Треба розуміти, що діяльність і Малюка, і Буданова мала занадто публічний характер. Ми робили резонанс, демонстрували, була підсвітка цих подій. Можливо, зараз Малюк піде в тінь, але напрям працює, є напрацювання, є відповідні професіонали, які розробляють такі акції. Розробка триває місяцями. Все залежить від конкретної ситуації. Бачте, був Головком Залужний, його призначили послом у Лондон. А Малюк можливо залишиться у структурі, але достеменно ми цього не знаємо. Проте на будь-якій новій посаді хочеться щиро побажати йому успіху, адже йдеться про національний інтерес і національну безпеку. І Малюк, і Буданов показали, що ці наші спеціальні структури достатньо професійно діють і можуть ефективно протистояти РФ.
"Кулеба повертається в команду?"
Ще одна цікава зустріч відбулася між Володимиром Зеленським та колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Президент наголосив на необхідності посилення українського голосу у світі. "Радий, що Дмитро в команді України", — написав президент. Кулеба повертається?
Я не думаю, що Кулеба виходив десь за межі команди президента. Не обов’язково бути на офіційних посадах, можна бути радником, наприклад. Кулеба має впізнаваність, зв’язки за кордоном. Щодо нього як міністра закордонних справ критики не було. Можливо, Кулеба зараз посяде місце Кислиці або буде інший напрям роботи. Якщо наші професійні працівники на зразок Кулеби, Пристайка будуть залучатися, то це йтиме на користь нашій державі. Вони працюватимуть на загальний імідж України та на вирішення стратегічних завдань.
Володимир Зеленський і Дмитро Кулеба під час зустрічі в Києві, Україна, 5 січня 2025 року. Фото: facebook/Володимир Зеленський
"Зрозуміло, що Буданов не буде Єрмаком"
Достатньо резонансним стало призначення Кирила Буданова, хоча він був серед претендентів, на посаду очільника ОП. Володимир Зеленський після ухвалення свого рішення заявив журналістам: "Я посилюю переговорну команду, ось що я роблю". Про яке посилення може йтися?
Справді, прізвище Буданова називалося, також фігурували інші прізвища — і Шмигаля, і Свириденко. Певна несподіванка безперечно є, адже Кирило Буданов був керівником ГУР, і з точки зору доцільності, раціональності, ефективності виникало питання, чи варто було його змінювати. Процес кадрових ротацій має об’єктивний характер. Нагадаю, що минулого року внаслідок "Міндічгейту" звільнилися два міністри — юстиції та енергетики, а також пішов у відставку керівник Офісу президента Єрмак. Тому цілком зрозуміло, що у січні мали б відбутися призначення. Якщо Федоров перейде на міністра оборони, Шмигаль на міністра енергетики, то звільняється Міністерство цифрової трансформації, і не виключено, що попереду будуть ще певні перестановки. По Малюку і Буданову, звісно, виникає запитання. Якщо вони звільняються з таких ключових силових структур, як і міністр оборони Шмигаль, то зрозуміло, що потрібно проводити ротації. Тож цей ротаційний список об’єктивно збільшується. На сьогодні ми не можемо сказати, як діятимуть ті чи інші структури, але зміни будуть, тому що персональний вимір у наших умовах дуже важливий. Ситуація з Єрмаком має особистісний характер. Зрозуміло, що Буданов не буде Єрмаком. І також будемо дивитися, які перестановки стануться у самому Офісі президента. Вже прийшов Кислиця з Міністерства закордонних справ, але я не виключаю, що будуть й інші перестановки. Це було б цілком логічно.
Кирило Буданов. Фото: Суспільне Новини/Іван Антипенко
"Це інші особистості, у них свій стиль і характер"
Варто нагадати, що Сергій Кислиця — вже перший заступник голови ОП. Володимир Зеленський також згадував, що нова конфігурація команди дає змогу зосередити ключових учасників переговорного процесу безпосередньо в Офісі Президента — це Рустем Умєров, Сергій Кислиця, Олександр Бевз, Кирило Буданов. Що очікує президент від оновленої переговорної групи, адже ці люди і так були задіяні у переговорному процесі?
Я не думаю, що позиції української сторони суттєво зміняться. Справді, Умєров очолював цю групу, коли ще був міністром оборони, і Буданов брав участь у переговорному процесі. І по суті якісь нові люди в цю групу не включені. Питання в іншому — ми не знаємо, чим і коли завершаться ці переговори, тому що РФ може прямо чи опосередковано вийти з перемовин або затягувати їх, як це відбувалося з трьома стамбульськими турами влітку минулого року. Але ж конкретно на Буданова покладається і керівництво Офісом, а це дуже багато питань. Це не просто бути секретарем при президенті, адже у Єрмака, наприклад, накопичувалися повноваження по кадрових призначеннях — і міністрів, й інших представників державної влади. Через Єрмака формувалась інформаційна політика, координувалась робота Верховної Ради, тож тут так само дуже багато запитань — чи буде цим займатися Буданов, чи буде якийсь перерозподіл? А якщо буде, то які використовуватимуться технології. Тому що у Єрмака специфічні технології, які зрештою призвели до того, що почалися розслідування НАБУ. Подивимося, як діятиме Буданов. Коли ми говоримо про ці прізвища, треба розуміти, що це інші особистості, у них свій стиль і характер. І важливо також, які прийдуть команди. Це стосується не лише Офісу Президента, тобто яку команду може привести Буданов, але так само це важливо для ключового Міноборони, тобто кого приведе Федоров і які там відбудуться ротації. До того ж Мін’юст залишається поки вакантним, а Шмигаль, можливо, приведе також свою команду в очолюване ним міністерство. І що буде з Міністерством цифрової трансформації? Чи воно залишиться? Нагадаю, як було з Міністерством національної єдності: зняли Чернишова — і міністерство розпустили. Отже, маємо величезний комплекс різних проблем, які не зациклюються лише на переговорному процесі.
"Спрощуються питання проведення спільних нарад, але це не вплине на переговорні позиції та стратегію України"
Зеленський наголошував також, що є два ключові напрями — переговорний блок і військовий блок. Чому президент акцентував, що переговорна група тепер повністю в одній будівлі? Це справді важливо?
Формально Кислицю просто перемістили з Міністерства закордонних справ до Офісу президента. Очевидно тепер спрощуються питання проведення спільних нарад, але це не вплине на позиції, які відстоює Україна, і на стратегію, яка використовується. Люди ті самі, підходи ті самі. Будь-якого якісного оновлення української делегації немає. Тут питання використання наявних ресурсів. Адже Міністерство закордонних справ — це певна інституція зі своїм напрямом роботи і певним кадровим апаратом. Думаю, що фахівців цього міністерства треба залучати, зважаючи на те, який вони мають досвід, механізми та зв’язки. Гадаю, це питання робочого тактичного характеру. Треба розуміти, що багато чого залежить не від нашої делегації. Які б там не були суперпрофесіонали, це навряд чи змінило б позицію Росії.
.jpg)
Валерій Гончарук. Фото: facebook
"Федорову буде абсолютно нелегко"
Щодо майбутнього призначення Михайла Федорова міністром оборони. Президент Зеленський говорив про зміни, які пан Федоров планує запроваджувати на посаді. В основі нових рішень лежатимуть технології, які стануть головною відповіддю на кількісну перевагу російської армії в штурмах та ударах. Чи варто очікувати підтримки кандидатури Федорова у парламенті?
У парламенті 226 голосів, напевно, знайдеться. Але ж треба буде ще затверджувати голову СБУ, залишається питання міністра енергетики, інших міністерств. Тому шукати голоси потрібно буде і по інших питаннях.
Щодо Міністерства оборони, тут дуже складне питання. Тому що у нас відбувається достатньо швидка ротація. Був Умєров, він пішов на посаду секретаря РНБО. Чи ефективним міноборони був Умєров? Якщо ефективним, то навіщо було його знімати? Поставили Шмигаля, людину з достатньо серйозним управлінським досвідом. Якщо він ефективний міністр оборони, навіщо його знімати? Тепер приходить Федоров — з абсолютно іншої сфери. Цифровізація, технологізація, армія дронів — це безумовно важливі завдання. Але ж ми ведемо зараз достатньо жорстоку війну, і на Міністерство оборони покладається багато інших завдань. Це і постачання озброєння, і комплектування Збройних сил, і ресурсне забезпечення, і харчування та багато іншого. На цих напрямах Федоров у Мінцифри не працював. Звісно, будуть призначені заступники по певних напрямах. Тому що багато інших проблем також треба буде вирішувати. І тут головне — питання часу, тому що по трьох силових напрямах — СБУ, ГУР та Міноборони — ми змінюємо людей. Той же Федоров приходить з абсолютно іншої сфери. Коли прийшов Шмигаль, йому треба було переорієнтовуватись і налагоджувати роботу, і Федорову в цьому плані буде абсолютно нелегко. Ми повинні це розуміти. Зміни у трьох силових напрямах одночасно — це достатньо серйозні виклики.
"Хоч у такий спосіб відбуваються ротації для стимулювання виконавчих структур влади"
Якщо резюмувати, чому ці кадрові ротації відбуваються саме зараз? І чим зумовлена така кількість змін?
Ще раз скажу. Все ж таки звільнилося два міністерства — енергетики та юстиції, і також пішов у відставку Єрмак. Тому ці зміни мають об’єктивний характер. Коли затверджувався уряд Юлії Свириденко, ми бачили фактично перемішування міністрів, тобто команда збереглася та ж сама. Зараз Шмигаль повертається у тому сенсі, що енергетична сфера йому дуже близька, і він може стати першим віцепрем’єром. Можливо, це така оцінка роботи уряду, є необхідність його посилювати, є достатньо серйозні виклики, є об’єктивні обставини, викликані справами НАБУ. Таким чином відбувається певна ротація, президент намагається знайти людей на посади, стимулювати й мотивувати для розвитку та змін. Треба ж пам’ятати, що з 2019 року у нас не було виборів президента, парламент не оновлений, тому хоч у такий спосіб відбуваються ротації для стимулювання виконавчих структур влади. Думаю, найближчим часом ми побачимо, як зміниться робота у різних сферах. Для ОП стане зрозумілою ефективність у контексті налагодження роботи між Офісом, Верховною Радою та Кабміном, і так само по окремих міністерствах. Для СБУ та ГУР важливо продовжити їхні напрями роботи, які проводилися на території нашого ворога.
КОНТЕКСТ
Голова Служби безпеки України Василь Малюк пішов з цієї посади. Президент України Володимир Зеленський запропонував йому нову стратегічну роль у системі СБУ — очолити напрямок асиметричних операцій. Про це президент повідомив 5 січня у соцмережах. Зеленський подякував Малюку за "бойову роботу" та наголосив, що саме на бойових здобутках генерал має зосередитися надалі. Генерал залишається в системі СБУ, але переходить від адміністративного керівництва до прямого кураторства асиметричних операцій.
Василь Малюк підтвердив свою відставку.
"Йду з посади голови Служби безпеки. Залишаюсь в системі СБУ реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди", — написав у соцмережах Малюк.
Під час розмови Зеленський та Малюк обговорили потенційні кандидатури на посаду нового керівника СБУ. Очікується, що найближчим часом президент внесе до Верховної Ради відповідне подання.
Згодом президент Зеленський підписав указ, що тимчасовим виконувачем обов’язків керівника Служби безпеки України стає генерал-майор Євгеній Хмара. До цього він обіймав посаду начальника Центру спеціальних операцій "А" СБУ. Зеленський мав зустріч із Хмарою після спілкування з Малюком та обговорював масштабування Центру спецоперацій. Також президент зустрівся з полковником СБУ Василем Козаком. З ним президент обговорив бачення потенціалу СБУ та захисту України. Водночас Зеленський зустрівся 5 січня з бригадним генералом Служби безпеки України, першим заступником керівника ЦСО "А" СБУ Денисом Килимником і з генерал-майором Служби безпеки України Олександром Покладом.
Потім президент Зеленський підписав указ про призначення Олександра Поклада першим заступником голови СБУ, а заступниками голови стали Андрій Тупіков (раніше очолював Департамент контррозвідки СБУ), Денис Килимник (його також призначили керівником Антитерористичного центру при СБУ).
