Фото з відкритих джерел
"Проблеми не так у фактичній собівартості, як у доступі до продуктів"
Ми вже бачили випадки, коли деякі супермаркети, навіть у Києві, були змушені тимчасово припинити роботу. Паніки й хаосу немає, але вочевидь ці проблеми даватимуться взнаки, зокрема це стосується цін на продукти. Чи можемо говорити зараз, що ситуація з цінами почала змінюватися?
Безперечно, коли ми говоримо про фактичну собівартість послуг у сегменті саме реалізації продукції (а не виробництва), то оцінюємо, наскільки ситуація є складною. По-перше, цей ринок є дуже конкурентним. Загальна кількість точок реалізації достатньо велика. Певні мережі призупинили свою роботу, скажімо, "Новуси" і деякі точки "Сільпо". Водночас "АТБ" і "Фора" підтвердили, що вони будуть продовжувати працювати у повному обсязі й надавати послуги. Оскільки ринок конкурентний, то проблеми не так у фактичній собівартості, як у доступі до продуктів. Раніше посеред практично кожного мікрорайону стояв магазин, куди люди заходили купувати продукти. А зараз ідеться не про суттєву зміну цін, а про те, що через закриття певних точок погіршується доступ до продуктів. Плюс мороз, слизько на дорогах і ліфти часто не працюють.
"Стрімкого зростання цін у великих супермаркетах під впливом складної ситуації з енергетикою немає"
Тобто перший момент — це ускладнений доступ до продуктів. Наступний момент — сама ціна. Поки ми не побачили суттєвих змін у ціновій ситуації на ринку, не спостерігаємо стрімкого зростання цін на продукти у зв’язку з проблемами електропостачання. Але я думаю, що це тією чи іншою мірою буде закладатися в ціну. Згадані нами торговельні мережі мають свою торговельну надбавку, і в межах цієї надбавки безперечно сидить електроенергія. Ця надбавка не є визначальною у самій ціні товару. Тому навіть якщо супермаркети збільшуватимуть видатки на електроенергію, це не дуже суттєво змінить ситуацію з ціною. Отже, сьогодні стрімкого зростання цін під впливом складної ситуації з енергетикою немає, я маю на увазі великі супермаркети. Іноді великим супермаркетам вигідніше припинити свою діяльність, аніж збільшувати ціну, тим самим виходити з ринку і бути неконкурентним.
"Коли працює генератор, кава коштує +4 грн"
У той же час, коли ми говоримо про крамнички, кав’ярні, невеличкі ресторанчики, то там ситуація складніша. Наприклад, я бачив напис на маленькій кав’ярні: "Коли працює генератор, кава коштує +4 грн). Це показує, що маленькі підприємства, де видатки на утримання генератора є значними для формування собівартості, одразу повідомляють споживача про те, що вони вимушені підвищувати ціну через несприятливі умови.
"Товари можуть дешевшати, бо термін придатності ніхто не відміняв"
До речі, ворожа пропаганда працює із цією темою дуже активно, мовляв, "всьо пропало, кієвлянє размєтают хлєб". Але на полицях наших магазинів усе є, хоча з цінниками дещо відбувається. Наприклад, я побачив різницю 20 грн в акційній ціні на сметану. Що відбувається?
Велика торговельна мережа зазвичай має чималі запаси продуктів на складах. По багатьох продуктах є терміни придатності. Коли цей термін добігає кінця, торговельна мережа має альтернативу — або зробити акційну пропозицію, зменшивши вартість продукту, і реалізувати його, або утилізувати продукт й отримати великі збитки. Тобто йдуть два паралельні процеси: зростання фактичної собівартості надання послуг із реалізації продуктів харчування через застосування дизель-генераторів та нормальна робота торговельної мережі з реалізації продукції з урахуванням термінів придатності. Отже, незважаючи на те, що якісь товари дорожчають, інші товари можуть дешевшати, бо термін придатності ніхто не відміняв.
"Швидкість підняття цін стримується насамперед нашою купівельною спроможністю"
Як швидко взагалі реагують ціни на такі кризові ситуації? Чи є у них запас часу повернутися назад?
Ми не знаємо, коли закінчиться цей жах. Треба розуміти, що комулятивно видатки торговельних мереж, маленьких магазинчиків накопичуються, тож усе це треба перекладати на собівартість продукції. Але ми забуваємо, що наше активне обговорення відбувається з точки зору продавця. Проте по інший бік стоїмо ми з вами, стоїть товщина нашого гаманця і розуміння, чи готові ми сьогодні погоджуватися на нову ціну, яку пропонує магазин, чи нам вигідніше проїхати 2-3 зупинки, піти в інший магазин і купити товар за старою ціною або й дешевше. Бо ціна — це співвідношення попиту і пропозиції. Про пропозицію ми чуємо і говоримо, а попит — більш сталий, тому що люди не мають стільки грошей, щоб одразу реагувати на зростання собівартості магазину. Продавець, підвищуючи ціну, має розуміти, що він може опинитися з непроданим продуктом.
(1).jpg)
Олег Пендзин. Фото: facebook
Отже, треба розуміти, що швидкість підняття цін стримується насамперед нашою купівельною спроможністю, це перше. А по-друге, асортимент великої торговельної мережі набагато більший, і видатки з користування електроенергією припадають на кожен конкретний продукт менші, ніж у маленькому магазинчику з обмеженим асортиментом. І велика мережа часто перекладає свої додаткові видатки, зокрема на енергетику, на постачальника і каже: якщо ти і далі хочеш продавати через мене, то мусиш частину додаткових витрат взяти на себе. І постачальник змушений іти назустріч. Маленький же магазинчик цього не робить. Взагалі, на сьогодні малий та середній бізнес потерпає максимально.
"Хліб масових сортів дорожчати більше 1% на місяць не буде"
Чого чекати на продовольчому ринку в останній місяць зими та на початку весни, на вашу думку, якщо враховувати усі чинники, а не лише енергетичний?
Станом на 1 січня 2026 року у нас інфляція була на рівні 8%. Продовольчий кошик мав 10% зростання ціни за рік, при цьому овочі мінус 25%, тобто були дешевші, ніж рік тому. А м’ясна група зараз на 21% дорожча. Внаслідок 15 днів достатньо жорстких блекаутів, напевно, ми побачимо зростання вартості продовольчого кошика десь на 1-2% в середньому. При цьому треба розуміти, що у різних групах продовольчих товарів ситуація буде різна. Овочева група суттєво не здорожчає, адже там широка пропозиція, до того ж люди досить непогано запаслися овочевою продукцією у своїх підвалах. А хліб, до речі, зріс на 13% за рік, тобто трошки більше 1% на місяць. Думаю, що така динаміка збережеться, тому що хлібзаводи є дуже соціально орієнтованими. Хоча в їхньому асортименті є також торти, тістечка, преміум-випічка, яка зростиме в ціні більше, безперечно. А от хліб масових сортів піднімати більше 1% вони не будуть.
"Дефіциту олії не буде за жодних умов"
А як щодо ціни на олію, враховуючи ворожі атаки на відповідні заводи у Дніпрі, Чорноморську та обстріли терміналів?
Олія за рік виросла на 17%, останнє зростання було в листопаді, коли визначилася ціна нового врожаю насіння. Але треба пам’ятати, що Україна виробляє на рік десь 5 млн тонн олії. Обсяг внутрішнього споживання для українців — 500 тис. тонн. Тобто 90% олії, яку ми виробляємо, іде на експорт. Отже, дефіциту не буде за жодних умов. Другий момент — основним драйвером зростання ціни на олію є вартість насіння, яке переробляється. Тобто стрибок ціни вже відбувся у листопаді. Трошки може зрости вартість самого процесу виробництва, враховуючи, що преси працюють на електриці. Можливо, колись навесні ми дійдемо до 100 грн за літр. Але сьогодні, повторюся, основним стримуючим фактором для ціни є купівельна спроможність людей.
