"Надавати інформацію, яка є важливою для наших громадян і може бути абсолютно некомфортною для уряду"
Наглядова рада якраз і є тим органом, який замість президента, парламенту, уряду та інших охочих покерувати медіа має серйозний вплив на те, як працює Суспільне Мовлення. Наявність суспільного мовника ― це ознака будь-якої демократичної країни. Пане Миколо, прошу вас почати. Було державне мовлення, а стало суспільне. Що станом на зараз можна констатувати?
Микола Чернотицький: Державне мовлення служить державі, уряду і ретранслює погляди уряду до громадян. Суспільний мовник служить суспільству і, виходячи з інтересів суспільства, виконує місію ― у нашому випадку захищати свободи в Україні. І навіть зараз, під час воєнного стану, ми продовжуємо надавати інформацію, яка є важливою для наших громадян і може бути абсолютно некомфортною для уряду. У цьому служінні для нас важливо дотримання журналістських стандартів, захист української мови, надання всієї інформації. Дотримання журналістських стандартів, я вважаю, це одна з найбільших речей, якої ми мали досягнути від моменту заснування Суспільного у 2017 році. Але при цьому ми не повинні бути нудними, тож розвиваємо багато інших напрямів. Якщо згадати, що транслювало радіо у 2012, 2015, 2018 і 2026 роках, то побачимо дуже чіткі відмінності.
У 2013-му "я дала слово, що маю розвалити таке УТ-1"
Пані Світлано, що ви бачите зараз, коли наглядаєте за діяльністю Суспільного? І які взагалі функції Наглядової ради?
Світлана Остапа: Хотіла б розпочати з 2013 року, коли була Революція Гідності. Цей рік мене остаточно переконав, що тодішнє УТ-1 не має права на існування. Якщо пригадуєте історію з козаком Гаврилюком, якого роздягли на морозі (22 січня 2014 року на вулиці Грушевського в Києві бійці спецзагону внутрішніх військ режиму Януковича захопили активіста Євромайдану, козака Четвертої сотні Самооборони Майдану Михайла Гаврилюка і катували його, роздягли на морозі ― ред.), то цю історію дуже багато показували десятки різних медіа, світових та українських, але на державному каналі УТ-1 про це взагалі не було згадано. І не згадувалося, що відбувається на Майдані, було враження, що це паралельна реальність, а в ефірі весь час показували представників Партії регіонів. Я тоді дала слово, що маю розвалити таке УТ-1. У 2014 році ухвалили відповідний закон, тож Революція Гідності дала можливість створити Суспільне Мовлення. Перший закон було ухвалено у квітні, але він виявився дуже рамковим ― провести реформування чи щось створити було неможливо. А коли в листопаді 2014 року оновився парламент, то ми одразу з колегами-медіаюристами наполягли, що в цей закон треба внести зміни, і з березня 2015 року розпочався фізично процес перетворення 30 державних телерадіокомпаній в одну юридичну особу. Цей процес завершився у січні 2017 року.
"Хотілося мати майданчик не для сварок, а для конструктивних дискусій"
Основною метою було створити мовлення, яке було б незалежне від влади та олігархів і щоб воно працювало на благо суспільства. Хотілося мати майданчик не для сварок, а для конструктивних дискусій. І це була задача із зірочкою, тому що ми стали наймолодшим Суспільним мовником у Європі, адже деякі європейські мовники вже мають понад 100 років роботи. І ми мали перетворитися із державних мовників у щось нове. Було запроваджено незалежну кадрову політику, коли керівника компанії, голову правління і саме правління обирає Наглядова рада. Голову правління обирають на конкурсних засадах, і за 9 років це відбулося вже тричі.
"У Наглядовій раді завжди від парламенту на одного менше, ніж від громадських сфер"
Тобто Наглядова рада ― це не представники президента, наприклад?
Світлана Остапа: Наглядова рада, відповідно до закону, це також керівний орган, у руках якого кадрова політика, тобто обирається вище керівництво. Далі обирається голова правління, в його руках умови та розміри оплати праці. Оскільки Суспільний мовник ― це акціонерне товариство, то Наглядова рада має функції не просто якогось дорадчого органу, а має багато повноважень у плані затвердження звітів. Одна частина Наглядової ради формується депутатськими фракціями і групами, їх завжди має бути хоча б на одного менше. І далі у законі прописано 9 суспільних сфер, які обирають на своїх конференціях представників: це сфера культури, журналістики, фізкультури та спорту, освіти й науки, правозахисна, людей з інвалідністю, національних спільнот і т. ін. Представники Верховної Ради ― це не депутати і чиновники, а експерти. Перше скликання було у 2017 році, друге у 2021-му, і зараз ми втретє проходимо процес оновлення Наглядової ради. Поки що у нас завжди від парламенту на одного менше, ніж від громадських сфер. І від парламенту це не лише правляча фракція чи коаліція, а представники абсолютно всіх фракцій та груп.
"Якщо аудиторія бачить, що ми запрошуємо в ефір не свого кума-свата-брата, а справді експертів…"
Щодо висвітлення політичних новин ― чи бачите ви дотримання журналістських стандартів: балансу, достовірності, точного посилання на джерела?
Світлана Остапа: Ми орієнтуємося на моніторинги. Ні голова Наглядової ради, ні члени правління не мають права втручатись у поточну редакційну діяльність. У нас є спеціально навчені люди ― новинарі, котрі самі вирішують, які новини ставити і кого запрошувати в ефір. Якщо хтось телефонує з таким запитанням, то ми відповідаємо, що це втручання в нашу редакційну політику. Чому для нас так важлива незалежність? Тому що дуже важливою є довіра нашої аудиторії до нас. Якщо аудиторія бачить, що ми запрошуємо в ефір не свого кума-свата-брата, а справді експертів з того чи іншого питання, то довіра людей буде вищою.
"Політичні сили в ефірах представлені пропорційно, як у парламенті"
Крім пропрезидентської "Слуги народу", інші політичні сили представлені в ефірі?
Світлана Остапа: У нас є моніторинг представлення політичних сил в ефірі. І щомісяця голова правління надсилає мені цей моніторинг. Ми стежимо також за моніторингами "Детектору медіа", який порівнює Телемарафон із нашим представленням. У нас є відповідність до того, як пропорційно представлені сили у парламенті. Такого, що в ефірі представлені лише дві політичні сили, як це буває на деяких каналах Телемарафону, у нас немає. Ми за цим пильно стежимо, у нас є збалансованість і нам довіряють. Я дуже тішуся із цього.
35% українців щотижня споживають новини Суспільного. Рівень довіри до них― 79%
А скільки ж людей довіряють Суспільному? Це запитання до Миколи Чернотицького, голови правління. З якими результатами прийшло Суспільне до свого 9-го дня народження? Чи виправдані очікування платників податків? Тому що Суспільне Мовлення існує на гроші, які сплачують українці у вигляді податків, а далі ці кошти надходять із бюджету на наші зарплати, техніку, подання сигналу тощо.
Микола Чернотицький: Відповідно до результатів дослідження "Барометру довіри до новин", яке ми мали в листопаді 2025 року, 35% українців щотижня споживають новини Суспільного. Підкреслюю, йдеться лише про новини. Рівень довіри при цьому до новин ― 79%. По рівню довіри це дуже висока цифра, і ми пишаємося тим. Щодо споживання наші аналітики кажуть, що реально ця цифра більша, і це лише сегмент новин. Сьогодні ми намагаємося перебудувати модель дослідження споживання, оскільки ми не є класичною лінійною компанією, як радіо чи телебачення. У нас великий сегмент діджиталу, і загалом рівень споживання інформаційного контенту змінився точно на діджитальний. Тому ми намагаємося врахувати всі, а не тільки рейтинги Першого каналу або тільки радіо, або тільки сайту. Ми є достатньо помітним ресурсом серед українських медіа, особливо в інформаційній частині. У 2021 році у нас було сумарне число усіх підписників усіх наших платформ ― менше 6 млн, а станом на кінець грудня 2025 року ― це 16,4 млн підписок. Тобто це не люди, а підписки, але все одно це десятки мільйонів українців.
"Понад 2400 сюжетів нашого Суспільного забрали мовники в інших державах і показали сотні тисяч разів на своїх каналах"
А є дослідження, скільки підписників з-за кордону?
Микола Чернотицький: Ми розуміємо, що люди за кордоном намагаються не втратити зв’язок з Україною, для нас це дуже важливо. Людям цікава інформація із тих місць, звідки вони родом. У нас є завдання від Наглядової ради до кінця наступного року розписати концепцію, як ми працюємо з українцями за кордоном. Якихось кількісних даних по споживанню Суспільного у нас поки немає, але це у наших планах.
Світлана Остапа: Зате у нас є дані про те, скільки наших сюжетів показують суспільні мовники в Європі. Це також важливо.
Микола Чернотицький: Оскільки ми входимо до Європейської мовної спілки, то один із напрямів діяльності ― обмін новинами. Це по суті один великий банк, куди суспільні мовники вкладають і беруть новини. Ми є найбільшим донором матеріалів. Торік це було понад 2400 сюжетів, що їх забрали мовники в інших державах і показали сотні тисяч разів на своїх каналах. Наприклад, франкомовний суспільний мовник у Бельгії бере наш матеріал, перепаковує його і показує своїй аудиторії. Тобто охоплення ― це десятки мільйонів європейців. Є запит, є відповідна якість матеріалів і є довіра до професіоналізму наших колег. І важливо, що не всі мовники мають своїх журналістів в Україні, але навіть ті, хто мають ― Deutsche Welle чи BBC ― вони ж не можуть бути всюди. Запит є на Дніпро, Харків, Суми, Херсон.
Світлана Остапа: Вони беруть наші сюжети українською мовою, перекладають їх своїми мовами у кожній країні та показують своїй аудиторії. Це дуже важлива місія Суспільного Мовлення ― говорити з європейською аудиторією.
"За всі 9 років нам жодного разу не давали прописані в законі 0,2% бюджету"
Поговорімо про гроші. У законі було передбачено певний відсоток від бюджету, який має бути спрямований на Суспільне Мовлення. Але ми живемо в умовах страшної війни і першочергових потреб на військо та інші речі. Що відбувається із фінансуванням Суспільного в умовах такої серйозної бюджетної турбулентності? Які можливості на 2026 рік?
Світлана Остапа: Уточню, що в законі прописано 0,2% від загального бюджету за попередній рік. І на цей рік цифра мала би бути захмарна ― десь 6,5 млрд грн. Але за всі 9 років існування нам жодного разу не давали ці 0,2%. Навіть до повномасштабної війни. На цей рік ми і не вимагаємо таких величезних цифр, знаючи, що в бюджет закладені кошти на мілітарні витрати.
Микола Чернотицький: За останні два роки у нас бюджет зростає, але важливо, що зростає у гривневому еквіваленті. Якщо бюджет 2025 року був 2,175 млрд грн, а зараз 2,475 млрд грн, то хтось подумає, що це супервелика сума. Але це суттєво менше за бюджет суспільного мовника, наприклад, Литви. У них зараз тривають великі дискусії, що їм заморозили бюджет на рівні 78 млн євро. У нас ця відповідна цифра ― 48 млн євро.
Світлана Остапа: Незважаючи на те, що ми у повномасштабній війні, все одно плануємо своє майбутнє. Під Новий рік ми ухвалили основні напрями своєї діяльності на 5 років ― з 2026-го по 2030-й. Там є такий надважливий напрям, як дитячий контент.
"Ми ― не УТ-1"
Які ризики доводиться долати під час воєнного стану і що може бути в майбутньому? Доводиться відбивати атаки на Суспільне?
Світлана Остапа: Щороку доводиться відбивати. І я можу заявити: якщо нам вдалося досягнути редакційної незалежності, кадрової незалежності, то з фінансовою незалежністю все дуже хитко. Ми щороку перед ухваленням бюджету маємо дуже багато клопоту і перемовин, проводимо навіть свою конференцію, щоб розповісти людям про свою роботу, у першу чергу депутатам. Поки що відстояти вдається. Але ми весь час думаємо про інший механізм, який би давав нам гарантовану фінансову незалежність. Тому що задушити мовника фінансово можна дуже легко. І раніше ці спроби були постійно, коли ми тільки створилися. До нас буди завищені очікування, що ми одразу маємо стати BBC. Тож ми постійно повинні були роз’яснювати нардепам, що ми ― не УТ-1, а що багато мовників об’єдналися, що це велика компанія, а не один телевізійний канал "Перший". У цьому плані нам дуже допоміг ребрендинг, який ми запланували на 2022 рік. І попри повномасштабну війну, він відбувся у травні 2022-го. Багато наших активів об’єднало слово "суспільне". Лише кілька активів залишилося, які мають дуже давню історію ― Українське Радіо або Радіо Промінь, це понад 60 років. Вони залишились із цими назвами, а всі решта об’єдналися одним словом: Суспільне Культура, Суспільне Спорт, Суспільне Новини, Суспільне Суми, Суспільне Івано-Франківськ тощо. Тепер і аудиторії легше нас знаходити, і політики починають розуміти, що Суспільного ― багато. Що це одна компанія-юридична особа, але нас багато, і фінансування йде не на один канал, а на велику кількість каналів.
"На нас можна поскаржитися"
Микола Чернотицький: І тут важливо, що у нас є орган саморегуляції ― Редакційна рада. Подивилися програму, проаналізували, можливо, десь була краща експертиза. У будь-якому разі ми робимо роботу над помилками. До речі, на нас можна поскаржитися. На сайті Суспільного Мовлення є розділ "Редакційна рада", там зазначено імейл, і вони зобов’язані відреагувати на скаргу. Це проходить офіційно.
Світлана Остапа: Це щодо контенту. Якщо тобі чомусь не подобається контент, то ти можеш поскаржитись у Редакційну раду. Якщо ж ідеться про поведінку журналіста чи журналістки, то у нас є етичний кодекс. Можна поскаржитися голові правління, а він відправить запит на цю етичну комісію ― і там розглянуть поведінку ведучих.
