Ілюстративне фото: zemliak.com
"Очікуємо скорочення виробництва молока в Україні у першому півріччі 2026 року"
Як переживає цю важку зиму молочна галузь? Які має виклики?
Знеструмлення, яке відбувається другий місяць поспіль — це не просто якийсь технічний збій, а дуже важливий фактор того, що наша молочна галузь заходить у кризу. Бо відсутність електроенергії на молочно-товарній фермі — це неможливість вчасно подоїти тварин, що знижує їхню продуктивність. Ферми змушені працювати на генераторах, а це збільшує собівартість молока на 1,5-2,5 грн в середньому. При цьому ціни на сире молоко в нас падають четвертий місяць поспіль, що також є аномальним для цього періоду. Станом на січень ціна на понад 20% нижча, ніж у січні 2025 року. Тому можна сказати, що наша галузь виробництва молока на сьогодні збиткова. У зв’язку із цим ми очікуємо скорочення виробництва молока в Україні у першому півріччі 2026 року.
Що ви плануєте робити? Чи чекаєте допомоги від держави?
Ми постійно про це говоримо з переробними підприємствами, тому що вони також перебувають у складній ситуації. Неможливо подоїти корів — неможливо переробити молоко. Окрім того, маємо виклики світової молочної кризи, проблеми з експортом, а також засилля імпорту, що дуже впливає на виробників. Очікувати на допомогу від держави у наших умовах не доводиться. Але якщо продовжиться ситуація з величезною кількістю імпортного сиру, а також якщо рітейл буде піднімати націнки на молочну продукцію і не розраховуватися з постачальниками, то це просто призведе до загибелі молочної галузі в Україні.
"Корова десять років тому коштувала 800 доларів, а зараз — 2,5 тисячі доларів"
Якщо власник ферми вирішує її закрити, як відбувається цей процес?
Ферми зараз працюють фактично 24/7 на дизель-генераторах. Генератори не витримують, бо вони не розраховані працювати в такому режимі. Тобто всі працюють у дуже кризовій ситуації. А підрахувавши фінансовий результат грудня, ми побачили збитки, тож багато ферм, особливо де менше 400 голів, починають ставити питання, чи потрібно займатися цим бізнесом.
Як відбувається сам процес закриття ферми. Спочатку на м’ясо відправляють менш продуктивних корів. Далі ухвалюють рішення не запліднювати корів, для того щоб не отримувати телят, і потім поступово відправляють корів на м’ясо, поки вони доїдають наявні корми. А навесні вже не будуть сіяти силосну кукурудзу та інші корми, а сіятимуть соняшник, сою, ріпак — ті культури, які дають прибуток. Розраховувати на те, що ситуація покращиться і галузь відновиться — я б не розраховувала, на жаль. Тому що кожного разу це дуже дорога справа. Адже окупність будівництво однією молочно-товарної ферми — приблизно 10 років. І треба сказати, що дуже здорожчали всі складові. Наприклад, майбутня корова десять років тому коштувала 800 доларів, а зараз — 2,5 тисячі доларів. Саме тому ми говоримо про кризу та виклики, бо можемо залишитися без вітчизняного молока.
"До початку повномасштабної війни Харківщина входила у топ-5 областей з виробництва молока"
А як взагалі війна вплинула на молочну галузь із 2022 року?
Треба сказати, що Донецька, Луганська, Херсонська області ніколи не були у нас молочними, принаймні за період незалежності. Найбільше в цьому сенсі ми втратили у Харківській області. До початку повномасштабної війни Харківщина входила у топ-5 областей з виробництва молока, а зараз там є серйозні втрати. Але наші молочарі у більш безпечних регіонах наростили виробництво молока на фермах. І треба сказати, що у 2025 році на переробку молока надійшло більше, ніж у довоєнному 2021 році — тоді це було 3,4 млн тонн, а зараз 3,6 млн тонн. За ці чотири роки серйозно виросла продуктивність корів — майже на 20%, тобто наші виробники молока серйозно займалися питанням селекції. 2025 — це був перший рік з моменту незалежності, коли на молочно-товарних фермах виросло поголів’я корів: їх стало на 2% більше, ніж у 2024 році. Отже, українські молочарі покладали дуже великі надії на подальший розвиток галузі, розраховуючи на збільшення експорту. Але, на жаль, світова молочна криза внесла свої корективи — і ціна молока різко впала. Паралельно зросли витрати через складне енергозабезпечення. Таким чином галузь стала збитковою, усі інвестиційні проєкти поставлені поки що на паузу. Думаю, ми можемо мати дуже серйозні зміни в молочній галузі надалі.
"Ціни можуть підвищитися у серпні-вересні 2026 року, раніше не очікуємо"
На сьогодні молочної продукції у магазинах ніби достатньо. Як будуть змінюватися ціни?
Ціна на сировину знизилась за останні три місяці. Тож переробні заводи, щоб реалізувати більше продукції саме на внутрішньому ринку, бо є проблеми з експортом, не піднімають свої прайси. Але, на жаль, ціни піднімаються у націнках — в рітейлі. Саме тому ми зараз гостро ставимо питання розгляду законопроєкту 68Д про справедливі торгові практики, щоб український рітейл було поставлено у ті самі рамки, які існують для виробників та переробників. Щоб ми мали мінімальну націнку на молочну продукцію, як це відбувається у Євросоюзі, і щоб були вчасні розрахунки за неї.
Якщо ми говоримо про підвищення ціни на готову продукцію, яка буде пов’язана з ціною на сировину, то це стане можливим десь у серпні-вересні 2026 року. Раніше ми не очікуємо. А зараз підвищення ціни може статися тільки за рахунок націнки в рітейлі, коли вони закладуть свої затрати у ціну готової продукції.
"Зараз ми постачаємо в ЄС біржові продукти, такі як сухе молоко, масло, згущене молоко"
А що заважає експорту нашої молочної продукції?
Маємо на сьогодні проблеми з експортом у Євросоюз. Ми пам’ятаємо, як у 2022 році ЄС, щоб підтримати українську економіку, ввів торговельні преференції "без мит, без квот". Але з липня 2022-го нам сказали, що квоти повертають, і до жовтня вирішували, якими вони будуть. Крім того, нам іще ввели ліцензування на експорт. Тобто компанія, щоб експортувати свою продукцію, має отримати ліцензію у міністерстві конкретної країни та ще й покласти грошову заставу на те, що ця продукція дійсно буде експортована до Євросоюзу. Це і є перешкодою. За січень жоден із заводів не зміг постачити продукцію на ринок ЄС.
Треба сказати, що багато продукції ми постачаємо на ринок Молдови, але це не дуже великий ринок. Азербайджан, Вірменія, Казахстан — також невеликі ринки. Нам дуже потрібен європейський ринок станом на сьогодні. Зараз ми постачаємо в ЄС біржові продукти, такі як сухе молоко, масло, згущене молоко. Ця продукція може далі реекспортуватися в інші країни. Треба сказати, що європейські виробники дуже мало виробляють згущенки саме для кінцевого споживача — його виробляють як інгредієнт для подальшої переробки, скажімо, для кондитерських виробів. Але зараз у Європі багато українців, які полюбляють згущене молоко і відчувають ностальгію, тому експорт "рідної" згущенки зростає. Відкрилася ніша. Але основі молочні продукти, які експортуються, це масло і сухе молоко.
Олена Жупінас. Фото з відкритих джерел
"Купуйте українське"
Я б хотіла звернути до слухачів із закликом "Купуйте українське". Український сир, українське масло, український йоргурт, який за якістю нічим не відрізняється від завезеного із Польщі. Давайте будемо патріотичними. Адже виробники молока і переробні підприємства сплачують податки в наш бюджет. Люди справді дивляться на ціни і роблять вибір. Але ж сьогодні ціна молока в Україні на 30% дешевша, ніж у Польщі, тоді яким чином польський сир може бути настільки дешевшим за український? Варто замислитися. Чи справді це натуральний сир, а не сирний продукт?
